Знахідка на Тернопіллі чекала аж 70 років

Саме там, просто через нинішній райцентр Заліщики, тоді проходив кордон між Польщею та Румунією, розповіли нашому кореспондентові у найпівденнішому місті Тернопілля. Наразі унікальну знахідку тримають у котельні санаторію, але її вже чекають у краєзнавчій світлиці або в обласному музеї.
"За сонцем - до Заліщиків..."
- Ось тут він і лежав, - показує головний лікар Заліщицького обласного дитячого комунального санаторію Петро Буринюк (44 р.) на край берега Дністра. - Ми того дня очищали прибережну територію, яка належить нашому санаторію. Адже Заліщики йдуть до свого 565-річчя з часу першої літописної згадки. Тож хочеться, щоб кожен куточок міста був привабливим. Тим паче, коли йдеться про таку місцину, де розташований наш заклад, - біля самого Дністра.
Тут колись, ще у 30-х роках ХХ ст., був так званий "Тінистий пляж". А в іншому місці, біля мосту, пляж, за словами пана Буринюка, люди називали "Сонячним". Коли у 1895 р. проклали до Заліщиків залізницю, то містечко щоліта почало наповнюватися відпочивальниками зі всієї Речі Посполитої.
Понад берегом, за словами чоловіка, тяглися алеї із зеленими насадженням, доріжки вели до води.
- Трохи далі, там, де починається міст, зліва була митниця, залишки тієї будівлі збереглися досі, - продовжує Петро Буринюк. - Тут же, уздовж річки, й простягався кордон. З цього боку, де Заліщики, була Польща, а на тому березі - вже Румунія.
Ще перед тим, як почали впорядковувати територію санаторію, у заклад навідався краєзнавець, котрий знає історію кожного куточка Заліщиків та околиць, - Михайло Довжицький (49 р.). Він і розповів, що біля річки колись стояв прикордонний польський стовп - знак.
Стовп стояв аж до 1939-го
Оглядаємо знахідку. Видно, що чавунний стовп мав ще щось на своїй верхівці.
- Тут був польський орел. Про це розповідали старші люди, які пам'ятають ті часи, - каже Петро Буринюк, послабляючи вузол краватки. - Ось бачите, сліди від того місця, де герб кріпили. На одній стороні металевого куба - цифри "1927", напевно, рік встановлення знаку. На іншій - буква "Р". Припускаємо, що це - початкова літера від слова Polska.
Ще на одній із сторін помічаємо цифри "15/5". Це, як вважає Петро Буринюк, міг бути код прикордонної застави й окремої дільниці в Заліщиках. Зрозуміло, що стовп стояв до 1939 р., коли у вересні територія Західної України відійшла до Радянської України. Тоді символ Речі Посполитої і скинули у Дністер.
Петро Буринюк запрошує кореспондента ще на кілька хвилин в один із корпусів санаторію. Заходимо в краєзнавчу світлицю, де діти, котрі лікуються у цьому закладі, знайомляться з історією Заліщицького краю, Тернопільщини, України. Відчувається, що педагоги подбали, аби школярі, які відпочивають у санаторії, якомога краще пізнали народні звичаї, історичні та культурні надбання українського народу.
Привертає увагу нашого кореспондента куточок старожитностей. У ньому - старі глечики, тарілка, чимось подібна на зразки гончарства Трипільської культури, тут же - старі кресала, кужелі, давні ліхтарі.
- Прикордонний стовп обов'язково перенесуть сюди, як нагадування про минуле. Правда, - сміється Петро Буринюк, - уже дзвонив директор краєзнавчого музею. Він просить   передати їм цей стовп, але ми поки що цього не будемо робити. Нехай побуде у нас. Бо ж самі бачите, тут теж своєрідний музей.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google