На вокзал та з вокзалу в комендантську годину. Які є виклики – перевірив журналіст «20 хвилин»

На вокзал та з вокзалу в комендантську годину. Які є виклики – перевірив журналіст «20 хвилин»
Фото Антона Марчевського

Кореспондент «20 хвилин» розповідає про те, як діставався до залізничного вокзалу після початку комендантської години та повертався звідти також у нічний час.

Мені було потрібно з’їздити до Києва та повернутися назад до Тернополя. Відтак я придбав квиток до столиці на потяг, який вирушав з файного міста в ніч з п’ятниці на суботу о 00.10.

Квиток на потяг — дозвіл на нічні прогулянки

Оскільки в місті комендантська година починається о 23.00, а прийти ще до неї і сидіти кілька годин в очікуванні бажання немає, то постає питання: як дістатися до вокзалу та не отримати штраф чи не опинитися зранку замість Києва у військкоматі?

— Немає ніяких проблем, коли патруль зупиняє автомобіліста. Він каже «я їду на залізничний вокзал, мені треба забрати дочку чи сина з потяга», вчиняється поліцейське піклування, провели, людина забрала, поїхали додому, немає ніяких проблем, — розповідав раніше на брифінгу керівник Нацполіції Тернопільщини Олександр Богомол.

Відео дня

Однак сам себе відвезти на вокзал на власному авто я не можу. Тоді я зателефонував до тернопільських служб таксі. У обох (куди додзвонився) мені відповіли, що працюють і вночі також.

Оскільки раніше чув відгуки, що авто таксі вночі можна чекати дуже довго. Тому я звернувся до служби підтримки прокату електросамокатів. Там мене також запевнили, що їх можна взяти напрокат і в нічний час.

Був у мене й третій варіант. Згідно з вирахуванням маршруту навігатором, від мого будинку до залізничного вокзалу пішки – 27 хвилин. Тож вирішив, що у крайньому випадку піду на вокзал. А коли зустріну поліцію чи військовий патруль – то вони «вчинять поліцейське піклування» обіцяне і ще й швидше підвезуть до вокзалу.

Час настав

Чим ближче до відправлення потягу, тим більшим було хвилювання, що я не встигну. О 23.10 почав телефонувати до тернопільських служб таксі. До першої вдалося додзвонитися одразу. Мені пообіцяли знайти авто, але довго то зробити не вдавалося. Сказали, що зателефонують, коли знайдуть. Тоді я став дзвонити до іншої служби, у якій мені також вдень сказали, що вони працюють, але доводилося слухати тільки автовідповідач. Диспетчер слухавку так і не піднімав. Минуло 15 хвилин очікування, і я вирішив, що час виходити пішки, аби встигнути. Уже коли я стояв на порозі, мені передзвонили з таксі й сказали, що авто буде протягом 5-ти хвилин. Я вийшов до під’їзду, ще почекав кілька хвилин на машину таксі. Якраз встиг підслухати розмову чоловіка телефоном з поліцією. Він питав що йому буде, якщо його п’яним зустріне поліція, а він неадекватний, коли п’яний. За словами незнайомця, йому вкрай необхідно було дістатися ресторану в центрі міста, бо він залишив там авто, а в ньому ключі від квартири. Поліцейський телефоном терпляче пояснював, що можуть просто поговорити, скласти протокол або ж і вручити повістку до військкомату. Тим часом, приїхало моє таксі, чоловік здивовано спитав: «А що можна викликати таксі вночі?» і побіг кудись в іншому напрямку, а я рушив на вокзал. 

Поліція наше авто не зупиняла, нікого з правоохоронців ми не зустріли. Швиденько я прибув на залізничний вокзал.

Тут вже були люди в формі, але вони нікого не перевіряли. Принаймні, у мене на очах. Тож я сів у потяг і в 00.10 відправився до столиці.

Знову до Тернополя

Розібравшись зі своїми справами у Києві, у неділю я прибув до столичного залізничного вокзалу. Потяг, який їхав до Тернополя, відправлявся о 18.44, а прибути до Тернополя мав після третьої години ночі. По дорозі ми стояли деякий час, пропускаючи інші потяги. Прибули з невеликим запізненням.

Я знову почав телефонувати до таксі, ще в потязі. Цього разу мені відповіли на обох службах, пообіцяли знайти авто — але ні. Я бачив, що на парковку біля залізничного вокзалу заїжджають таксі з логотипами тернопільських служб. Але щасливчиком, за яким приїздили вони цієї ночі, був не я.

Тоді я відкрив додатки двох служб прокату електросамокатів. І в одному з них я побачив вільного двоколісного в кількох сотнях метрів від вокзалу.

Підійшов, відсканував, але не поїхав. Кілька хвилин витратив на те, щоб відштовхнутися та поїхати, але — зась.

Вночі пішки Тернополем

Тут я зрозумів, що в мене лишається тільки третій варіант нічого пересування – йти додому пішки. Я вийшов на вулицю Руську та пішов у напрямку свого району — «Канади».

Вуличне освітлення не працює, тож підсвічував собі дорогу ліхтарем. На спуску з мосту, вже на проспекті Бандери побачив поперед себе трьох людей. Думав, що наздоганяю патруль. Проте, оскільки вони на мене не звернули увагу, а ще й самі звернули на вулицю Татарську, можна зробити висновок, що то було хибне припущення. Двоє чоловіків та жінка теж, очевидно, йшли з потягу.

Дорога в цей час доби не є абсолютно порожньою. Раз на кілька хвилин проїжджали повз цивільні авто. Також о цій порі активно працюють сміттєвози, а ще одного разу повз мене проїхав велосипедист (все це близько четвертої ночі).

А ось перехожих я більше не зустрічав. Уже звернув з проспекту Бандери на вулицю Коновальця, вважаючи, що зараз дійду додому так і не зустрівши «страшного» патруля. І майже цієї ж миті на машині, яка проїжджала повз, ввімкнули проблискові маячки, і авто поліції зупинилося поруч зі мною.

Поліцейська, не виходячи з автівки, спитала, звідки та куди йду. Далі уточнила, чи можна подивитися мої документи та чи є у мене квиток з потяга. Отримавши ствердні відповіді, пані вийшла з авто. Звірили дані у паспорті з прізвищем у квитку, а також переконалася, що квиток саме з сьогоднішнього потягу.

Побачивши, що у мене в паспорті реєстрація у Харківській області, поліцейська ще попросила довідку внутрішньо переміщеної особи. Тут я почав казати, що в мене ще є документ, що я став на облік у тернопільському військкоматі, але вона на те не звернула уваги. У довідці ВПО вона переконалася, що там вказана дійсно та адреса, яку я назвав та поруч з якою я перебував, і на цьому ми попрощалися.

У Тернополі почав накрапати дощ. Здається, саме часу не спілкування з поліцією мені не вистачило, аби прийти додому сухим. «Поліцейського піклування» щодо мене не вчинили.

Ось такий досвід подорожі до вокзалу та з вокзалу нічним Тернополем під час комендантської години. Не страшно і не боляче, проте хвилююче.

Єдине питання, яке залишається актуальним: коли службам таксі дозволять працювати в нічний час. Адже насправді у деяких людей може виникнути необхідність терміново прибути на залізничний чи автовокзал, у лікарню тощо. Йти пішки в темну пору доби, наприклад, з дитиною – така собі ідея, так само – як і чекати 6.00 на вокзалі. Ще 11 квітня очільник військової адміністрації Тернопільської області Володимир Труш казав, що службам таксі заборонено працювати під час комендантської години. Водночас, за його словами тоді, служби таксі можуть возити громадян, які мають дозволи на переміщення під час комендантської години.

Наразі ми звернулися за коментарем до обласної військової адміністрації. Як тільки-но там дадуть відповідь, одразу вам повідомимо. 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (11)
  • Марина Лакатош

    Що робити якщо автобус прибув після комендантської години ?
  • Галина Медюх

    Це дійсно як бути коли поїзд 2.30год
  • Вячеслав Володимирович Олієвський

    Я тільки при попередній домовленості.але теж якось поки не було проблем.але і не стараюся лишній раз просто порушувати.адже дійсно як бути людям,адже є і  в 2 ночі
  • Надя Осіка

    Ось така ситуація - коли людина знаходиться в лікарні.Операція закінчилась пізно ввечері.Родина хвилюється і чекає.Приїхали своїм авто.Виїзжали пізно, комендантська година.Як бути і що робити в такій ситуації?

    Татяна Яремчук reply Надя Осіка

    Надя Осіка мене вчора вночі чоловік спокійно відвіз в лікарню і потім назад додому бо вагіна і думали що почались роди. Нас ніхто не зупиняв, хоча була поліція коли їхали туди і назад, хоча назад проїхались за нами до дому і поїхали далі коли ми  зупинились. Тому я думаю якщо потрібно проїхатись по важливій причині то проблем не має...

keyboard_arrow_up