Спека, бактерії, нечистоти й фекалії. Чому загинула риба у ставі? Ми зібрали версії тернопільських екологів (ОГЛЯД)

Спека, бактерії, нечистоти й фекалії. Чому загинула риба у ставі? Ми зібрали версії тернопільських екологів (ОГЛЯД)
  • Кілька днів тому біля острівця «Чайка» та вздовж набережної Тернопільського ставу можна було побачити сотні мертвих рибин. Екологічне лихо трапилось після сильної зливи на минулих вихідних. Дослідження проб води досі тривають, але попередню причину загибелі риби вже назвали – її, мовляв, спричинила нестача кисню у водоймі.
  • Та чи так це насправді? Які фактори вплинули на оказію зі ставом? «20 хвилин» розбирались у проблемі й зібрали версії місцевих екологів.

Що цьогоріч очільники міста зробили для того, аби очистити воду у ставі й уникнути її цвітіння? Які думки й припущення тернопільські екологи мають щодо факторів масової загибелі риби? Чи є імовірність повтору такого явища до кінця літа? Що з цим можна вдіяти? Про все читайте у матеріалі.

Більше про контекст події

– Днями, після сильних злив, у Тернопільському ставі (навколо острівця «Чайка») виявлено факт загибелі риби. Над встановленням причин на місці працювали правоохоронні органи, представники Державної екологічної інспекції, Тернопільдержрибоохорони та Держпродспоживслужби, – таке повідомлення 5 липня на сайті опублікувала прес-служба міськради.  

Містянам, які у понеділок та вівторок прогулювались набережною ставу, було важко не помітити безліч мертвої риби, котру винесло до берегів, а особливо – не відчути жахливий запах, адже риба на сонці починала швидко гнити.

Читайте також: Сморід на увесь парк! На Тернопільському ставі масово гине риба (ВІДЕО)

За попередніми даними, таке явище спричинила нестача кисню у водоймі, бо температура зовнішнього повітря довго залишалась високою. Про це розповів Микола Ткач, директор КП «Об’єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя». Держпродспоживслужба здійснила відбір проб води для аналізу.

Працівники об’єднання парків ще 5 липня зібрали мертву рибу й повністю очистили від неї водойму. Попри це, проблема зі ставом досі актуальна. У ньому регулярно спостерігається цвітіння води, а рибний мор за деякими прогнозами може невдовзі повторитись. Якщо не вдатись до радикальних екологічних заходів – наше «блакитне серце» рано чи пізно не врятуєш.

Дещо таки вже зробили. Приміром, наприкінці травня у став засипали суспензію хлорели та синодесмусу, що ніби є найдієвішим способом біологічного очищення водойм. За словами Миколи Ткача, пише Суспільне., цьогоріч закупили 300 кілограмів водоростей. Їх розсіюватимуть там, де найбільше застоюється вода – на прибережних територіях ставу.

– Ці місця були визначені попередньо спеціалістами. Від готелю «Галичина» уздовж набережної. Також біля «Острівка кохання». Цього року, як минулого року, будемо заселяти водорості в острівок «Чайка», – розповів «Суспільному» директор КП «Об’єднання парків культури і відпочинку міста Тернополя».

Помітний ефект від «лікування» зеленими водоростями пообіцяли вже найближчим часом: вона мали би поглинати шкідливі речовини, збагатити водоймище киснем, зменшити цвітіння та створити сприятливі умови для розвитку планктону. Та вже на початку липня став знову почав зацвітати, зокрема, біля дамби. Тернополяни скаржились на неприємний запах.

Читайте також: Знову зацвів! На Тернопільському ставі змінився колір води та з’явився неприємний запах

Виходить, що водорості не спрацювали? Які причини чергового «цвітіння» води, а згодом й масової загибелі риби після зливи? Чи сезонне таке явище? Ми запитали про це в тернопільських екологів, які досліджували питання ставу.

«Фонтани зможуть хоч трохи врятувати рибу!»

Василь Грубінко, іхтіолог та еколог

– Риба померла через нестачу кисню. За кілька днів до дощу надворі була температура у 30-31 градус. Отрути в озері ніякої не було. Теоретично, таке явище є сезонним. Позаторік риба гинула у парку «Топільче». Зазвичай це відбувається у стоячій воді і не залежить від величини водоймища. Риба часто гине біля островця «Чайка», тому міська влада розглядала проєкт про водне «перемішування». Вочевидь, його запустити не вдалось. Минулого року не вийшло, а тепер питання не розглядали, бо немає грошей. Ще лепту у загибель риби внесло розкладання водоростей, які гниють. У травні, на щастя, запустили хлорелу і синодесмус у великий став. На це кошти знайшли, але інженерні роботи по очистці води не проводились, – розказує пан Василь.

Чоловік припускає, що якщо спека триматиметься до кінця літа, то загибель риби знову можлива. Ситуація, за його словами, залежить і від фонтанів.

– Вони довго не працювали, бо вочевидь очільники Тернополя економили електрику. Ввімкнені аераційні фонтани хоч трохи рятують рибу, бо насичують воду киснем і риби мають чим дихати, – додає Василь Грубінко.

«Загибель риби не пов’язана з сильною зливою!»

Орест Сінгалевич, еколог (раніше займав посаду начальника управління екології та природних ресурсів облдержадміністрації)

– Подібне явище стається через задуху. Річ у тім, що температура зовнішнього повітря підіймається, а водний режим понижений. У воді знижується кількість кисню, і тому риба помирає виключно з фізичних причин. Це відбувається вже багато років поспіль. Я не вникав у цьогорічний випадок, але все очевидно. До ставу точно потрапили забруднені поверхневі води. Це також вплинуло на зниження рівня кисню, а він є нейтралізатором забруднюючих речовин. Далі постраждала риба. Деякі журналісти писали, що вона померла через наслідки потужної зливи, бо у водойму потрапили нечистоти з вулиць міста та сіл при Тернополі, з полів. Чи пов’язана загибель риби з атмосферними опадами? Ні, це не так. У Тернопільський став немає скидів забруднених стічних вод, хіба невелика кількість може «йти» з Білої, – пояснює свою версію пан Орест.

Еколог додає, що повторна загибель риби цілком можлива до кінця літа. На запитання, чи корисним вчинком було вносити у водойму водорості хлорели та синодесмусу, Орест Сінгалевич відповідає, що йому що-небудь сказати важко.

– Чи дієвим це було, чи ні – потрібне окреме ретельне дослідження. Тому я не можу нічого про це сказати, – говорить чоловік.

«Ставом просто потрібно займатися.!»

Леонід Бицюра, еколог, в.о. завідувача кафедри екології та охорони здоров’я у Західноукраїнському національному університеті, член Міжнародної водної асоціації IWA

– Неправильна думка, що загибель риби – це щорічний і незмінний процес. Навіть за критичного збігу негативних факторів, які впливають на процеси у водоймі, ми здатні впливати на такі явища та зберегти водні організми.

Цьогорічна масова загибель риби в Тернопільському водосховищі – наслідок цілого комплексу екологічних проблем. Разом з тим треба зазначити, що вони є типовими для більшості поверхневих вод України, які зараз знаходяться в катастрофічному стані. Недбале витрачання водних ресурсів, критична зношеність та неефективність очисних споруд, відсутність належного каналізування, захмарні втрати води при транспортуванні, на фоні кліматичних змін і недостатньої водності, створюють високі ризики для населення країни. Водойми урбанізованих територій, зокрема і наше водосховище, – на жаль, не є винятками. 

Звичайно, ключову причину загибелі риби можна встановити на основі лабораторних дослідження, які провела місцева Екоінспекція. Їхні працівники на наступний день після події відібрали проби води та дослідили їх. На даний час, ці результати не оприлюднені, тому коментувати зарано. На Тернопільський став впливає ряд факторів, зокрема і людський. Риба не є найчутливішою у ставі. Якщо страждає вона – то страждає вся підводна флора і фауна. 

Щодо того, чому риба загинула, треба розбиратись у кожному з припущень. Подібної за масштабами події все ж не трапилося на інших водоймах. А тут все пояснили задухою і нестачею кисню, але це надто узагальнена відповідь, яка має по своїй суті куди серйозніші проблеми. Кисень зникає не тільки через спеку, а й через ряд інших чинників, – ділиться думками пан Леонід. 

Експерт додає, що сильний дощ на вихідних змив різні нечистоти з вулиць міста, в першу чергу, сміття та хімічні речовини, органіку і неорганіку. У став потрапили фекальні стоки, отрутохімікати з подів, залишки нафтопродуктів та небезпечні речовини, пов’язані з викидами автомобілів. Це все є традиційною бідою у Тернополі.

– А загалом став функціонує як своєрідна нирка. Він «очистив» місто від залишків токсичних речовин, які концентрувались повсюди, – пояснює еколог. 

Віднайти екологічний баланс можливо, як запевняє експерт, і додає, що їм вдалося з кінця серпня 2020 року практично на півтори року стабілізувати стан ставу. Та це цілий комплекс робіт, які потрібно здійснювати постійно (!), під чітким лабораторним супроводом сучасних лабораторій, до прикладу Дністровського басейнового управління водних ресурсів, що в Івано-Франківську.

Для ілюстрації – для роботи з громадами і підприємствами вони користуються аналітикою, що включає більше сотні показників. Жодна місцева лабораторія такої точності забезпечити не здатна.  Тим більше, технології зараз розвиваються; просто застосовувати те, що було актуальним у 20 столітті – порожня справа. Екстремальні погодні умови, складна структура стоків вимагає одночасного застосування різних технологій. Тому лише внесення «зелених водоростей», за словами Леоніда Бицюри – недостатньо.

– Зазвичай в лабораторних умовах зелені водорості заміщають синьо-зелені, але у відкритих системах вони можуть вести себе геть по-іншому. Крім того, ціанобактерії дуже швидко пристосовуються до несприятливих умов, тому потрібно постійно змінювати штами для їх нейтралізації, – розповідає пан Леонід.

Всі причини загибелі риби, які назвав еколог, такі: висока температура повітря, водорості, які поглинали кисень з води, токсичні речовини, котрі потрапили у водосховище під час дощу, зриви з полів, проблеми з дощовими колекторами, збільшення площі забудов і зменшення кількості зелених ділянок, що можуть втримувати вологу, інтенсивність та динаміка опадів, відсутність каналізування у навколишніх селах.

Що далі буде зі ставом? Що каже влада?

За офіційною позицією від Тернопільської міської ради про те, чому у ставі померла риба, ми звернулись до Мар’яни Зварич, прес-секретаря міськради.

– Загибель риби спричинила нестача кисню у водоймі, оскільки температура зовнішнього повітря була високою тривалий час. Згідно експертного висновку, попередньо наданого лабораторією Держпродспоживслужби, підтверджено недостатню кількість кисню у воді, – відповіла вона.

Також 7 липня на сайті міської ради опублікували новину про те, що фонтан у парку імені Тараса Шевченка відтепер працюватиме з 09:00 год. У теплу та безвітряну погоду водограй на набережній та поруч з острівцем «Чайка» вмикатимуть раніше. Часові рамки роботи аераційного фонтану розширено не лише з точки зору естетики, а й зважаючи на його екологічні функції влітку. Пояснили це так: «Аерація дозволяє збагачувати воду киснем, а це і зупинятиме процес «цвітіння», і рятуватиме від палу тутешніх риб».

Ми написали інформаційний запит до Тернопільської міської ради, щоб дізнатись хто відповідальний за подібні оказії та догляд за станом ставу. Ще запитали про те, скільки коштів на водорості, які не «допомогли», витратили з міського бюджету та як в подальшому вирішуватимуть питання цвітіння водойми й загибелі риби, чи консультувались з місцевими екологами.

Як тільки отримаємо відповідь – оприлюднимо. Також чекаємо висновку аналізів проб води від екоінспекції Тернопільської області.

Коментарі (3)
  • Читач03

    Був у парку десь через 1 год після зливи... Біля   загальноміського стоку стояв сильний запах нечистот.Чому ніхто не провів аналізу на вміст фекалій? А вона йшла зі страшною силою в озеро.  Ось і прорвало десь очисні споруди...
  • Читач75

    О. Ще один читач 75
  • Читач75

    Ніхто навіть лабораторний аналіз води не провів, одні лиш теорії.

    ІМХО. Воду для аналізу краще відбирати біля заводу "Опілля".

13:02 У Тернополі продовжили час продажу алкоголю. Чи підтримуєте таке рішення? 12:03 У Зарваниці відбулася Всеукраїнська проща освітян: як все відбувалось (ФОТО) photo_camera 11:03 У тернопільському депо поповнення: доставили новий тролейбус Skoda (ФОТО ДНЯ) photo_camera 10:05 В обласні дитячій лікарні з'явився сучасний інкубатор для новонароджених photo_camera Від читача 12:09 Компенсація за безкоштовне розміщення ВПО збільшиться у двічі 09:06 За попередню добу COVID-19 забрав життя жінки, але кількість нових захворювань зменшилась вдвічі 08:02 Сьогодні, 25 вересня: Всесвітній день мрії 20:03 Воїнам на передову терміново потрібні маскувальні сітки. Потрібні робочі руки, долучайтесь! 19:04 На честь 150 років від дня народження Соломії Крушельницької створили сайт про життя оперної діви play_circle_filled 18:04 Наталія Фаліон та гурт «Лісапетний батальйон» відсвяткують 30-річчя на сцені благодійним концертом у Тернополі play_circle_filled 17:03 Війна забирає найкращих: Тернопільщина прощається з захисником Олександром Микитинцем 16:07 «Якщо перестану посміхатися — я вмерла». Катерина «Пташка» опублікувала перше фото після звільнення з полону 15:05 У Тернополі за неправильне паркування масово штрафують водіїв: у порушників евакуюють авто 14:03 Як працює додаток «Де укриття» у Тернополі: чи легко знайти безпечні місця. Ми перевірили photo_camera
Дивитись ще keyboard_arrow_right
keyboard_arrow_up