Бійки, судові справи за "п'яну їзду" та чималі статки: чим відзначилися усі голови Тернопільської облради

Всі дані про голів обласної ради ми брали з вільних джерел.

Головко Михайло Йосифович

(від 25 листопада 2020)

Його кандидатуру підтримали 38 депутатів з 62 шляхом таємного голосування. Член партії ВО «Свобода» ще від 2002 року. До слова, він був єдиним кандидатом на цю посаду. Депутат Верховної ради VII I VIII скликань.

Одним з перших, хто привітав пана Головка, був представник партії ВО «Свобода», міський голова Тернополя Сергій Надал. Неодноразово однопартійці висловлювали підтримку один одному.

До роботи у Верховній Раді був приватним підприємцем, організатором суспільно-громадських заходів ТОПіГУ “Фортеця”.

Неодноразово — учасник бійок як в стінах Верховної ради, так і в Тернополі.

Депутат міської ради в 2006-2012 роках. Став депутатом міськради у 23 роки.

Автор фото – сайт "Тернополяни"

Має четверо дітей. Дружина – Мар’яна Головко, депутатка Тернопільської міської ради VIII скликання.

У декларації за 2019 рік зазначив, що у його власності перебувають грошові активи на суму 20 тисяч доларів та 50 тисяч гривень, а у власності його дружини – на суму 10 тисяч доларів.

Поки про результати його роботи в кріслі голови облради говорити зарано, однак відзначимо, під час своєї промови 25 листопада він згадав і за тернопільський аеропорт та обіцяв ним зайнятися. Чи зійдуться слова з ділом, покаже час.

Овчарук Віктор Вікторович

(8 грудня 2015 – 11 листопада 2020)

8 грудня на першій сесії обласної ради за Віктора Овчарука проголосували 44 депутати.

З 1993 до 2008 року працював фельдшером, пізніше, лікарем. 17 лютого 2017 року його обрали віцепрезидентом Української асоціації районних та обласних рад.

Є членом партії «Європейська Солідарність».

Одружений, має двох синів. Дружина – Лариса Овчарук, бізнес-тренер, підприємиця.

У декларації за 2019 рік зазначив про наступні грошові активи у своїй власності та власності дружини, а саме: 28 тисяч доларів (сумарно), 24,5 тисячі євро (сумарно) та 135 тисяч гривень (сумарно).

30 грудня 2016 року, пана Овчарука, який керував автомобілем затримали правоохоронці. За версією поліції, під час спілкування у водія помітили явні ознаки алкогольного сп’яніння.

Віктор Овчарук відмовився від «Драгера», а на ранок очільнику патрульної поліції приніс результати аналізу крові, у якій алкоголю не було. Тоді голова облради назвав інцидент «політичним замовленням».

Через рік, в ніч на 12 жовтня пана Овчарука затримали працівники поліції за кермом автомобіля і під час розмови помітили, що він перебуває в стані алкогольного сп’яніння. Тоді голова облради пояснив нічний інцидент тим, що «пив валеріанку, але алкоголю не вживав».

Достроково пішов з посади голови обласної ради за власним бажанням 11 листопада 2020 року. Перед тим, 27 жовтня його обрали керівником Тернопільського обласного перинатального центру. Він був єдиним кандидатом, який подав документи на цю посаду.

Хомінець Василь Петрович

(31 жовтня 2013 – 8 грудня 2015)

31 жовтня 2013 року за кандидатуру Василя Хомінця на посаду голови облради проголосували в таємному режимі 87 депутатів.

До того, як обійняти вищезгадану посаду, працював вчителем історії, приватним підприємцем, а в 2005-2010 роках був головою Лановецької РДА.

Представник політичної партії ВО «Свобода».

У декларації за 2019 рік зазначив, що володіє грошовими коштами на суму п’ять тисяч доларів та 98 тисяч гривень.

Одружений, має двох дітей. Дружина – Вікторія Хомінець, підприємиця.

З жовтня 2016 року обіймає посаду керівника Головного управління Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Кайда Олексій Петрович

(26 березня 2009 – 23 листопада 2012)

26 березня Олексій Кайда став головою Тернопільської облради, його кандидатуру підтримали 90 депутатів з 92 присутніх на засіданні. Цікаво те, що в 2006-2009 роках він був депутатом Львівської облради. Соціологи навіть визнавали його найкращим депутатом  зі 120 обранців.

Народний депутат України VII скликання

Також у 2003-2004 роках пан Кайда був заступником міського голови Винників (Львівська область), а з 2005 по 2007 рік —заступником директора одного з приватних підприємств.

Представник політичної партії ВО «Свобода».

Його ексдружиною є чемпіонка світу з біатлону тернополянка Олена Підгрушна.

Одружений, виховує доньку. Дружина – Наталія Кайда, до 2019 року працювала начальником відділу правового забезпечення діяльності обласної ради та територіальних громад виконавчого апарату Тернопільської обласної ради.

На початку 2015 року отримав повістку до військкомату в часі четвертої хвилі першого етапу мобілізації та був мобілізований до лав ЗСУ.

З квітня 2016 року — заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів Івано-Франківської міської ради.

В одному з інтерв'ю вже у 2020 році пан Кайда розповів, що в Тернополі на посаді керівника обласної ради його часто називали «зайдою». Хоча про саме місто він відгукується лише з позитивно.

Миколенко Михайло Архипович

(18 травня 2006 – березень 2009)

Став головою облради 18 травня 2006 року, тоді за його кандидатуру проголосували 65 депутатів при необхідній кількості голосів 61.

Від 2002 року член політичної партії ВО «Батьківщина».

Був депутатом міськради Тернополя протягом трьох скликань. За освітою педагог, до початку політичної діяльності працював вчителем, а пізніше директором школи.

Про його особисте життя відомо небагато. Одружений, дружина Дарія все життя працювала вчителькою.  

Перебуває на пенсії.

Відомо, що у 2006-2007 роках тричі сесію обласної ради зривали. Зокрема, „При розгляді проекту № 45 „Про утворення комунального підприємства Тернопільської обласної ради „Тернопільський обласний інформаційно-туристичний центр”, депутати проголосували за створення підприємства, проте не дійшли згоди щодо призначення кандидатури керівника новоствореного підприємства. При розгляді кадрових питань робота сесії була заблокована.

Жуківський Анатолій Олександрович

(3 травня 2002  — 20 квітня 2005; 30 січня 2006 — 16 травня 2006)

Був головою облради двічі. У 2000-2002 роках обіймав посаду першого заступника Тернопільської ОДА.

За освітою був економістом і Започаткував низку ініціатив, зокрема видання першого в історії краю багатотомного «Тернопільського Енциклопедичного Словника», журналу «Рада» та інших. Є автором низки публікацій із питань економіки, місцевого самоврядування та державотворення.

Про його головування на посаді керівника облради у вільних джерелах відомо мало.

Був жертводавцем пам’ятнику Йосифу Сліпому.

Помер 26 лютого 2017 року від серцевого нападу після побиття грабіжниками.

Кравець Василь Павлович

(20 квітня 2005 – 30 січня 2006)

Був депутатом Тернопільської обласної ради двох скликань у 1998 та 2002 роках.

З 1978 до 1983 року працював головним бухгалтером, а згодом – директором радгоспу.

В 1998 році його обрали головою Кременецької РДА. В 2002 році – Заступником голови Тернопільської облради.

В 2009 році був обраний депутатом Тернопільської обласної ради V скликання від партії «Українська Народна Партія». У тому ж році його обрали до складу комісії облради з питань регламенту, депутатської етики та організації роботи обласної ради.

Пізніше працював начальником управління зовнішніх відносин, зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності обласної ради.

У 2015 році балотувався на місцевих виборах до Тернопільської обласної ради та був першим номером від партії «Добрий самарянин».

Станом на 2015 рік був директором однієї з Кременецьких агрофірм.

На жаль, інформації про діяльність пана Василя Кравця у 2016-2020 роках у вільних джерелах немає.

Олійник Василь Михайлович

(25 листопада 1990 – 15 січня 1992, 28 квітня 1998 – квітень 2002)

До посади голови облради працював бухгалтером. головою колгоспу, головою Гусятинського райвиконкому, а пізніше – заступником та головою Тернопільського облвиконкому.

Від 1994 і до 2000 року був директором інституту агробізнесу ТАНГ. Від 2002 – директор Тернопільського інституту агропромислово виробництва УААН, професор кафедри обліку й аудиту Інституту продовольчого бізнесу ТАНГ.

Його дружина Ніна Олійник була професоркою в Тернопільському медичному інституті. Померла в 2010 році

Василь Олійник помер в 2010 році.

 

 

Бойчук Іван Васильович

(26 листопада 1996 – квітень 1998)

Був співорганізатором Народного Руху України на Тернопільщині, від 1990 року працював у Тернопільській крайовій бригаді НРУ.

В 1996-1998 роках був головою обласної ради. В 1998 році його обрали депутатом Верховної ради України ІІІ скликання. Вже від 2002 року він відійшов від активної політичної діяльності.

В останні роки свого життя важко хворів. Помер у 2019 році. Був одружений та мав двоє дітей.

 

 

 

Косенко Борис Григорович

(26 червня 1994 – 26 листопада 1996)

Від 1970 року і до свого призначення  керівником облради у 1994 році, обіймав керівні посади районного та обласного значення на Тернопільщині.

Після 1996 року очолював державну інспекцію з карантину рослин в області.

Помер у 2003 році. Був одружений та мав троє дітей.

 

 

 

 

Бойко Богдан Федорович

(15 січня 1992 – червень 1994)

У віці 38 років очолив Тернопільську обласну раду.

До призначення на цю посаду працював викладачем економічних наук.

Був народним депутатом України І, ІІ і ІІІ скликань та входив до партії «Народний рух.

В 1996-1998 роках був головою Тернопільської ОДА.

В 2004 році був кандидатом у Президенти України. Зайняв 17 місце серед 24 кандидатів. За нього свій голос віддали 0,04 відсотка виборців.

Є автором понад 100 наукових та публіцистичних робіт.

Одружений. Має троє дітей.

Інформації про те, чим пан Богдан Бойко займається зараз на жаль немає .

Маланчук Любомир Михайлович

(27 червня 1990 – 26 липня 1990)

Від 1968 до 1985 займав керівні посади районного та обласного значення.

Від 1986 року – директор Тернопільського відділення Всесоюзного інституту тваринництва.

Був заступником директора, начальником відділу економіки Тернопільського інституту агропромислового виробництва.

Острожинський Валентин Євгенович

(квітень 1990 – 27 червня 1990)

Свою політичну діяльність почав ще в 1963 році.

Став першим головою Тернопільської обласної ради за роки Незалежності.

Пізніше, у червні 1990 його обрали секретарем ЦК КПУ.

З середини 90-х років перебуває на пенсії у Києві.

 

 

 

 

А кого ви вважаєте найкращим головою облради? Діліться думками в коментарях.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.