Готуємо лежні по-лемківськи

Кухар Яна Комар відразу береться до роботи. Спочатку чистить овочі і гриби. У киплячу воду додає кубик масла і відразу засипає дуже дрібненьку кукурудзяну крупу. 

— Беремо крупу польського виробництва, бо вона, на відміну від української, дуже дрібно змелена, — пояснює Яна. — Така крупа звариться за п’ять хвилин. 
Поки крупа вариться, кухар постійно помішує її, щоб не було грудочок. І дійсно, через п’ять-шість хвилин каша була готова. Коли я зазирнула у каструльку, то побачила яскраво-жовту пухку масу. 
— Кукурудзяна каша для лежнів не має бути твердою і забитою, — вловивши мій погляд, відповіла Яна. 

Знявши каструлю з кашею з вогню, жінка взялася готувати грибний соус. 
— „Лежні по-лемківськи” — дуже популярна страва, — каже кухар, нарізаючи гриби і цибулю для соусу. — Вона смачна, ситна і недорога. Тому її часто замовляють не лише у будні, а й на святковий стіл. 
Окрім неї, великий попит у гостей закладу, за словами кухаря, має телятина під вишневим соусом, гусяча грудинка, запечена з яблуками під винним соусом, лосось із креветочним соусом, паштет з курячої печінки на грінках під ожиновим соусом.  
— Чи не найпопулярнішим нашим салатом є „Цезар” з куркою, до якого ми готуємо соус за власним рецептом, — продовжує Яна. — Деякі наші гості спеціально приходять до нас на цей салат. Вони кажуть, що тут він — найсмачніший у Тернополі. А які смачні наші рулети з курки і риби! Пальчики оближете! Чи курячий стейк з овочами під сирною „шапкою”, стейки зі свинини і телятини! Якось до нас завітали гості зі столиці і дуже хвалили наші котлети по-київськи. А ще у нас дуже смачна солянка і крем-суп з броколі та цвітної капути. Великий попит має і наша грибна юшка.

Поки говорили, Яна приготувала грибний соус і сирну начинку, сформувала з каші палянички і начинила сиром із часничком. Тоді згорнула кожну паляничку і зробила з неї „котлетку”.

Запанірувавши „котлетки”, кухар обсмажила їх до рум’яної скоринки. 

Останній акорд — оформлення страви. Моя співрозмовниця виклала лежні на тарілку, полила грибним соусом і прикрасила гілочкою кропу. І відразу запросила скуштувати. 

Сказати, що „Лежні по-лемківськи” мені сподобалися — означає нічого не сказати. Вони нагадували мені гуцульський банош із бринзою, який я дуже люблю. Тож за кілька хвилин я з’їла все до останньої крихти. 

Скільки чого треба:
Для лежнів: 200 г дрібної кукурудзяної крупи, 1 яйце, 10 г масла, 20 г борошна.

Для підливи: 50 г шампіньйонів, 50 г ріпчастої цибулі, 1 зуб часнику, 50 мл сметани, 5 г зелені кропу, сіль, перець за смаком.

Для начинки: 30 г домашнього сиру, 1 зуб. часнику.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.