Цукрові справи

Хоч Україну ще вважають “цукровою державою”, скоро вона цей статус може втратити: із 192 заводів, що працювали за Союзу, торік діяли тільки 123. Лихоманить сільське господарство — страждає переробна галузь, вмирає все більше заводів. Раніше в Україні виробляли 5800 тис. т тростинного і бурякового цукру. Тепер усі заводи спроможні забезпечити тільки 1350 тис. т цукру із буряка (при потребі внутрішнього ринку — 1800 тис. т). Причина — проблема із сировиною. Основне — товаровиробник Загалом збаражчани торік “зварили” 120 тис. т цукру. Для заводу-”тритисячника” — це значна цифра. До речі, Збаразький цукровий один із двох українських підприємств, який переробляє ще й цукор-сирець. Нині там варять цукор із бразильської сировини. — Відчуваєте незвичний аромат? — запитав нашого кореспондента гендиректор ТзОВ “Збараж-цукор” Богдан Вороблевський. — Такий запах з’являється при переробці цукру-сирцю. А коли йде цукор із буряків, на заводі пахне по-іншому. Власне, 60% заслуги у тому, що вітчизняний цукор ще є у магазинах, на думку Богдана Івановича, належать товаровиробнику — господарствам і одноосібникам, котрі не відмовляються від вирощування буряків. Сировину збаражчани беруть у Збаразькому, Тернопільському, Підволочиському, Зборівському, Кременецькому районах, навіть у Хмельницькій області. На Тернопіллі — 9 цукрозаводів. Відтак цукрового буряка, засіяного цього року (на 24 тис. га), не вистачить. — Вихід я бачу у збільшенні площ під цукровим буряком, підвищенні його врожайності, завдяки відповідній агротехніці, внесенню міндобрив. А нині ми боремося за кожного постачальника. Хочемо, щоб зв’язки були стабільними і чесними. Нікому жодної копійчини не винні. Надаємо товарно-матеріальні кредити бурякосіючим господарствам. Торік ця сума склала 741 тис. грн, — каже Богдан Іванович. — І це при тому, що нам ще не повернули 1,5 млн грн. Просто віддавати уже нема кому — у тих господарствах все розграбоване. Виручають одноосібники, фермерські господарства. Саме для них ми будемо розширювати зону заготівельних майданчиків, відкривати додаткові заготівельні пункти, аби доставка буряків була дешевшою. За досвідом їдуть з усієї України Реконструкцію на цукрозаводі проводять за власний кошт. — Торік на це виділили 1,8 млн грн, цього року — 2,5 млн. Нещодавно прибули 6 вагонів нового обладнання вітчизняного виробництва, — розповідає Б.Вороблевський. — Будемо міняти все обладнання станції фільтрації. Майже завершена автоматизація усього технологічного процесу, залишилося обладнати ще дві станції. Насамперед, це позначається на якості цукру-піску. До речі, збаражчани будуть лише четвертим підприємством в Україні, яке замінить старі дискові фільтри на нові МВЖ-60. За досвідом до них приїжджають з усієї України, а також з Росії. Середня зарплата на підприємстві торік склала 536 грн. Затримок із її виплатою немає. Умови приймання сировини, зі слів директора, у цьому році будуть такими ж, як торік: при цукристості буряка 16% за тонну сировини будуть видавати 72 кг цукру, 90% свіжого жому. “Хто не працює, той не помиляється. Треба менше нарікати на долю та заздрити іншим. Тоді буде більше користі”, — улюблена фраза Богдана Івановича. “Довідка “RIA плюс” - Збаразький цукрозавод введено у дію в 1969 р. Проектна потужність — 3000 т переробки цукрових буряків за добу. У 2003 р. відновлено переробку цукру-сирцю. - У 1996 р. підприємство зареєстрували як ВАТ “Збаразький цукровий завод”. У 1998 р. воно ввійшло до складу ЗАТ “Тернопільський агропромисловий комплекс”. У квітні 2002 р. — створене ТзОВ “Збараж-цукор”. - У 2003 р. середньодобова продуктивність з переробки цукрових буряків становила 113,5% від запланованого. Вихід цукру — 11,73% — найвищий показник в області. - У сезон там працюють 750 осіб, у міжсезоння — 450. - Підприємство — лауреат конкурсу “100 найкращих товарів України-2003”, переможець рейтингу “Золота фортуна”. - За 35 років завод виробив 940,4 тис. т цукру із цукрових буряків та 1141,7 тис. т цукру-піску — із сирцю

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google