Історії тернополян: у Китаї чоловік знайомить з родиною тільки одну жінку

Оскільки в Україні, за статистикою, чоловіків менше , ніж жінок, щоб не страждати від самотності, можна орієнтуватись і на іноземців. Про ментальні особливості чоловіків за кордоном «RIA плюс» розповідають наші землячки, які пізнали іноземне середовище всередині самої країни.

Гендерний розрив є величезною проблемою у сучасному Китаї. Наслідком китайської політики «однієї дитини», яка тривала до 2015 року, є багатомільйонний розрив у кількості чоловіків і жінок в країні. Мільйонам чоловікам складно знайти дружину. За прогнозами тамтешніх статистів, у 2020 році китайських холостяків, які шукають партнерку, буде на 30 мільйонів більше за незаміжніх китаянок. Отака от ситуація.

Наша землячка Ліана Богачук, яка живе в Піднебесній вже понад десять років, розповідає про особливості китайської культури, якпих, до речі, не так в же й мало.

- Ми з коханим познайомилися у тренажерному залі, - каже вона. - Я там працювала, а він попросив показати йому вправи. На той момент я вже трохи розмовляла китайською мовою, але спілкувалися ми англійською. Це була любов не з першого, а з третього-четвертого погляду. Через місяць він прийшов у тренажерний зал з обручкою і зробив мені пропозицію руки та серця, запросив поїхати у його рідне місто в гості до батьків. Це запрошення було дуже важливим, оскільки у Китаї чоловік знайомить з батьками тільки свою майбутню дружину, якщо він впевнений у своєму виборі. Але він знав точно, що я його доля, і я так само.

Сумнівів не було. Після знайомства з батьками пара майже одразу офіційно зареєструвала шлюб. А весілля святкували через два місяці.

- Весілля в Китаї відрізняється від нашого, хоч і підготовка дуже ретельна, - зауважує Ліана. - Тут ніхто не святкує по два-три дні, ніхто не танцює до втрати пульсу і не п’є до напівсмертельного стану. Наречені зустрічають гостей в уже приготовленому заздалегідь місці, приміром, ресторані. Усі приходять на назначений час, вітають. Гості завжди дарують тільки гроші в маленьких червоних конвертиках, при чому кожен із них повинен бути підписаний: від кого і скільки. Це правило.

Ліана розповідає, що ніхто з гостей не вдягає досить пишних вбрань, наречений і наречена - король і королева, тому мусять бути найкрасивішими. Жінка зауважує, що на деяких весіллях, де подружки виглядає красивіше, то їх навіть просили піти, щоб не затьмарювати красу нареченої.

- Святкування триває орієнтовно чотири-п’ять годин, і всі йдуть додому, - каже співрозмовниця. - Тільки найближчі друзі та родичі їдуть в караоке, або ж катаються на паромі.

За роки життя в Китаї Ліана вже звикла до їхніх звичаїв. Значкою мірою їй у цьому тепер допомагає коханий чоловік. Подружжя живе в Сінгапурі. Чоловіка знайомить з українськими традиціями.