- Так це що виходить, що згідно із законом, у дружини потрібно розписку вимагати перед сексом? І чи потрібно у нотаріуса завірити? Раптом ще скаже, що примусово писала. Це ж повний абсурд. Коли народні слуги ділом займуться, для покращення життя в Україні?! – пиши тернополянин на сайті «20 хвилин».
Нагадамо, що з 11 січня поточного року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуалього кодексів України з метої реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами».
Норма про згоду на секс викликала найбільший резонанс, соцмережі обросли масою питань, міфів та жартів на цю тему. Чи потрібно щоразу отримувати розписку для того, щоб лягти в ліжко з коханою людиною, – приблизно такі саркастичні повідомлення всипали соціальні мережі. До слова, навіть з’явилися зразки заяв, як оформлювати документ. Втім, правозахисники запевняють, що ця тема, які сам закон, - не для жартів, що розписка перед сексуальним актом – це вигадка, а всі законодавчі зміни є важливими та актуальними для нашого часу. Насправді закон від 11 січня охоплює не лише питання зґвалтування і примусу до інтиму, а й всі нюанси домашнього насильства у сім’ях, примушування до аборту чи до укладання шлюбу тощо.
На сайті «20 хвилин» тернополяни мали змогу взяти участь в опитування, чи вважають вони ці «сексуальні» зміни необхідними. Із 871 людини найбільше – 41% сумніваються, як це реально буде доводити. 30% вважають зміни позитивними, адже багато людей потерпають від домашнього насильства. 22% переконані, що цей закон нічого не змінить, тож вважають його недоречним, а 7% учасників опитування мають інший погляд на проблему, який висловлювали у коментарях.
Щоб остаточно розставити всі крапки над «і» та реально розібратися у нових правилах інтиму, журналісти «RIA плюс» залучили експертів з різних галузей (див. коментарі – прим. авт.). А з допомогою юриста Ростислава Небельського розвіюємо всі міфи щодо гучних заяв про дозвіл на секс та детально зупинимося на ключових моментах закону.
Домашнє насильство: «Домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров’я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи, - карається громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п’яти років, або позбавленням волі на строк до двох років".
Коментар юриста: Працівники поліції можуть застосовувати до кривдника певні заходи – оформити терміновий заборонний припис, наприклад, заборонити перебування в одному приміщенні із потерпілою особою. Такі приписи можуть діяти до 10 діб. Суд уже може вживати до кривдника обмежувальні заходи: заборона перебувати в місці спільного проживання з потерпілою особою; обмеження спілкування з дитиною у разі, якщо домашнє насильство вчинено стосовно дитини або у її присутності; заборона наближатися на визначену відстань; заборона листування, телефонних переговорів; направлення для проходження програми для кривдників або пробаційної програми. Термін дії обмежувальних заходів – до 6 місяців, він може подовжуватися. Вчинення домашнього насильства тягне насамперед адміністративну відповідальність, проте якщо така поведінка стає систематичною, настають підстави притягнення до кримінальної відповідальності.
Зґвалтування «Вчинення дій сексуального характеру, пов’язаних із вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або будь-якого іншого предмета, без добровільної згоди потерпілої особи (зґвалтування) - карається позбавленням волі на строк від трьох до п’яти років. Зґвалтування, вчинене повторно або особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, - карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Зґвалтування, вчинене групою осіб, або зґвалтування неповнолітньої особи - карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. Дії, вчинені щодо особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її добровільної згоди - караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.
Коментар юриста: у законі йде чітка диференціація, яка дозволяє визначити, що таке зґвалтування. Раніше ж воно описувалося через застосування фізичного насильства, погрози його застосування, або використання безпорадного стану.
Також вказано про згоду, вона вважається добровільною, якщо є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. У будь-якому разі вину доводитимуть органи слідства і прокуратура, фактично довести відсутність згоди, якщо немає супутніх обставин (тих, що й раніше, - застосування сили тощо), дуже важко. Мають бути чіткі докази. За зґвалтування щодо подружжя тепер визначений більший строк покарання – від 5 до 10 років позбавлення волі. З практики скажу, що більшість людей навіть не думають про те, що зґвалтування може бути в шлюбі, тому не звертаються в правоохоронні органи. У будь-якому випадку, довести відсутність чи наявність згоди буде проблематично. Згода є, коли нема ознак незгоди (наміри втекти, вирватися і так далі). Алкогольне, наркотичне сп’яніння або дія медичних препаратів може викликати сумніви у випадку розслідування чи судового розгляду. Мають бути настільки суттєві ознаки несвідомості, що однозначно свідчитимуть: людина не мала можливості висловити незгоду. Особа, котра не досягла 14 років, за логікою законодавця вважається такою, яка не досягла статевої зрілості. А отже, усі сексуальні дії по відношенню до неї, що передбачені у статті 152 (навіть за наявності згоди) є згвалтуванням та передбачає поркарання від 8 до 15 років позбавлення волі.
У будь-якому випадку, враховуватимуть супутні обставини, тому на практиці зґвалтування визначатимуть приблизно так само, як і раніше, застосовуючи ще й різнопланові експертизи. Єдине – змінені терміни покарання за злочини.
Сексуальне насильство «Вчинення будь-яких насильницьких дій сексуального характеру, не пов’язаних із проникненням в тіло іншої особи, без добровільної згоди потерпілої особи - карається позбавленням волі на строк до п’яти років. Сексуальне насильство, вчинене повторно - карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. Сексуальне насильство, вчинене групою осіб, або сексуальне насильство щодо неповнолітньої особи - карається позбавленням волі на строк від п’яти до семи років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені щодо особи, яка не досягла 14 років, незалежно від її добровільної згоди - караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Коментар юриста: Щоб визначити важкість злочину, потрібно достеменно розібратися у всіх обставинах його вчинення. Для сторони захисту останні зміни дають достатньо місця, аби доводити відсутність вини
Діяння, пов’язані з педофілією, наприклад, можуть підпадати під три статті – «Згвалтування», «Сексуальне насильство» чи “Розбещення неповнолітніх”, тут усе залежитиме від обставин. Ексгібіціонізм та інші форми відхилень в поведінці, зокрема ті, що мають місце і у громадському транспорті Тернополя, теж можуть підпадати під статтю «Сексуальне насильство». Статеві зносини з особою, яка не досягла 16-річного віку, також вважається окремим злочином, якщо другий партнер – повнолітній. У залежності від обставин він може кваліфікуватися або як згвалтування, або як сексуальне насильство. Примушування до вступу у сексуальний зв’язок:
- від якої потерпіла особа матеріально або службово залежна, - карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років; Дії, передбачені частиною першою або другою цієї статті, поєднані з погрозою знищення, пошкодження або вилучення майна потерпілої особи чи її близьких родичів, або з погрозою розголошення відомостей, що ганьблять її чи близьких родичів, - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Коментар юриста: Якщо примушування закінчилося сексуальним актом, це вже згвалтування. Якщо дія недоведена, а лише були спроби, то це підпадає під статтю «Примушування». Фактично це – форма дозлочинної діяльності, яка визнана окремим злочином. Раніше примушування розглядалося в межах домінуючого становища – начальник-підлеглий, наприклад. Тепер рамки визначення розширилися і стосуються всіх.
«Примушування особи до вступу в шлюб або до продовження примусово укладеного шлюбу, - караються арештом на строк до шести місяців або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк.
Коментар юриста: Раніше такого визначення в законодавстві не було. Єдине, що шлюб, укладений під тиском, могли визнати недійсним за рішенням суду. Тепер за такі дії передбачена серйозна відповідальність. Ця стаття, швидше за все стосується українок, які виходять заміж за іноземців буде на практиці мертвою.
Примушування до аборту без добровільної згоди потерпілої особи - карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на строк до 3 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Незаконне проведення аборту, що спричинило тривалий розлад здоров’я, безплідність або смерть потерпілої особи, - карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого. Примушування до стерилізації без добровільної згоди потерпілої особи - карається обмеженням волі на строк до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади. 5. Дія, що спричинила смерть потерпілої особи чи інші тяжкі наслідки, - карається обмеженням волі на строк до 5 років або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади».
Коментар юриста: Спонукання та примушування до аборту без добровільної згоди – це різні речі. Якщо раніше карали за незаконне проведення аборту, то тепер притягуватимуть до відповідальності і тих, хто примушує це робити. Але буде складність у фіксації доказів. Свідки, записи – можуть враховуватися у суді для доведення факту примушування. Якщо примушування і матиме місце, то зазвичай воно внутрішньосімейне, і сумнівно, що закінчиться заявою про злочину.
Важливо знати, що розслідування щодо таких злочинів, як незаконний аборт чи стерелізація, примушування до шлюбу, згвалтування, сексуальне насильство та примушування до вступу у сексуальний зв’язок розпочинається за заявою потерпілої особи і за її заявою — закривається. Виняток становить згвалтування з обтяжуючими обставинами.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Микола Татарін
Anonymous
Наталя Скопик