Як підготувати дитину до того, що невдовзі у неї буде братик чи сестричка

Як підготувати свого первістка до майбутного поповнення у сім'ї, радить тернопільський психолог Світлана Кухарук (43 р.).
"А з ким тут гратися?"
— Новину про те, що незабаром у неї з'явиться братик чи сестричка, дитині слід повідомляти найпростішими словами, - каже пані Кухарук. - Що якийсь час це дитя буде зовсім маленьким і безпорадним, буде плакати, просити їсти, лежатиме в колисці.
Не варто казати: "Тепер у тебе буде сестричка і ти будеш мати з ким гратися". Адже коли вдома з'явиться безпорадне немовля, старша дитина не зрозуміє: "А з ким тут гратися?".
Точної дати, коли народиться малюк, вказувати теж не обов'язково, але дитину можна зорієнтувати в часі - наприклад, сказати, що це станеться восени чи наприкінці літа.
- Ніколи не треба казати: "Це для тебе" чи "Тобі буде краще", - зауважує психолог. - Адже батьки не знають, чи зрадіє старша дитина і чи насправді їй буде краще з молодшим братиком чи сестричкою, особливо спочатку.
Тому краще говорити: "Ми будемо всі разом одне одного любити. Коли менша дитина трошки підросте - нам буде ще веселіше. Ми тебе любимо, а вас двох будемо любити ще більше".
"Ми хотіли саме такого, як ти"
Трохи старші діти починають питати, звідки ж візьметься братик чи сестричка.
- Дитина до п'яти років насправді не потребує розповіді про фізіологію. Її більше турбує те, чи зміняться мама і тато після появи ще одного малюка, - наголошує пані Кухарук. - Тому дуже важливо їй пояснити, що діти народжуються із любові: "Коли тато і мама одне одного дуже люблять, у них з'являється таке маленьке зернятко - як від квіточки, яка гарно цвіла. І ти також у нас з'явився з любові. Ми саме такого, як ти, й хотіли. І ти народився точно такий, як ми хотіли - такий гарний.
Навіть у дорослих залишаються дуже травматичні переживання, якщо батьки колись їм сказали: "Та, так вийшло... Ми навіть не знали, чи тебе народжувати". Це настільки велика пренатальна травма, зауважує психолог, що з нею люди згодом ходять на психотерапію роками. Іншу помилку батьки допускають, говорячи: "Ми так хотіли дівчинку, так мріяли про бантики і сукеночки..." або: "Ти так невчасно народилася, тато тоді так мріяв про хлопчика..." або: "Мама через тебе не змогла закінчити інститут і знайти добру роботу...".
- Якщо батьки розповідають, що народження чада було проблемою для сім'ї, то дитина в майбутньому так себе й сприймає - як тягар для інших, - пояснює пані Світлана. - І не тільки для батьків, а й для інших людей, які її оточують.
Увага не фізіології, а стосункам
Якщо ж дитині більше п'яти років, для пояснення того, звідки з'явиться братик чи сестричка, можна почитати з нею якусь із книжечок про сексуальний розвиток для дітей молодшого віку.
- Там йдеться про те, що у мами в животику є таке місце, де вона виношує дитинку, - розповідає психолог. - Однак основна увага відводиться не фізіології, а стосункам. Там показано, як тато з мамою чекають дитинку, гуляють за руку, роздивляються іграшки, вибирають для неї одяг. Потім - радіють дитині. Тобто подано мінімум фізіологічної інформації, але максимум - пояснення того, що дитина приходить у світ бажаною. І так само бажаний її молодший братик чи сестричка.
Різниця у віці - не проблема
Значна різниця у віці між дітьми, на думку психолога, загалом не є проблемою. Навпаки, старшій дитині-підлітку поява молодшої допомагає легше відірватися від батьків. У повноцінній сім'ї, де враховують інтереси дитини, з народженням молодшої старша отримує більше свободи. І лише тоді, коли їй потрібно, може звернутися по допомогу до батьків.
- Однак якщо батьки невдоволені поведінкою підлітка: "Ти у нас виріс лобурякою, не вчишся, не слухаєшся... А от ця дитина буде хорошою і чемною...", то одразу налаштовують дітей один проти одного, коли ще навіть не знають, чого чекати, - застерігає пані Кухарук.
Для дівчаток-підлітків може бути проблемою, коли мама змушує їх доглядати менших сестричку чи братика.
- Була в мене 19-річна пацієнтка, яка, коли завагітніла, не на жарт вагалася, чи народжувати, - розповідає психолог. - З'ясувалося, що у 12 років її змушували няньчити молодшу сестру. Дівчина зізналася: "Я її ненавиділа, бо через неї в мене не було свого життя, я не могла погратися, погуляти з подружками". І тепер, вже дорослою, казала, що дитини не хоче, бо не любить дітей. Багато часу пішло на терапію, однак стосунки між сестрами так і не склалися - образа заклалася в дитинстві, і саме через те, що батьки неправильно себе поводили.
Однак незалежно від різниці у віці між дітьми - якщо батьки ведуть себе правильно - нащадки розуміють, що вони близькі і потрібні одне одному, підсумовує пані Кухарук. Що брат чи сестра - людина близька по крові, яка завжди тебе зрозуміє, завжди прийме, подбає про тебе й буде любити таким, який ти є.

Якщо один - "ангелятко", то другий - "бісеня"
Коли в сім'ї вже двоє дітей, кожному з них дуже важливо отримувати свою "порцію" любові батьків.
Про конкуренцію між старшими і молодшими дітьми та про найпоширеніші помилки їхніх батьків розповідає на прикладах зі своєї практики психолог Світлана Кухарук.
Продовжувач роду
Щодо старшої дитини у сім'ї завжди є великі соціальні очікування від батьків. Це - їхній продовжувач роду, йому вони делегують дуже багато відповідальності. Часто батьки очікують, що перша дитина обере і їхню професію. І якщо первісток виправдовує очікування батьків, молодша дитина може "на знак протесту" впадати в крайнощі.
- Часто молодший бачить, як старший допомагає батькові у роботі, добре вчиться, і розуміє, що такої конкуренції він не витримає, - каже пані Світлана. - Тому росте неслухняним, у такий спосіб відмовляючись змагатися в досягненнях. Впадає в крайнощі - стає дуже непосидючим, робить збитки. Батьки нарікають: "Ой, такої дитини в нас ще не було...". А йому тільки цих слів і треба. "Ага, я не такий, як всі - і добре! Помітили, звернули увагу!".
Старший син у сім'ї тернополян, які звернулись за консультацією до психолога, був дуже обдарованим у математиці, перемагав у багатьох конкурсах. Молодший ріс його повною протилежністю.
— Батьки скаржилися на гіперактивність молодшого, - розповідає пані Кухарук. - Розповідаючи про проблему, вони в його ж присутності дуже хвалили старшого сина. Той був у них мало не ангелятком. А якщо один ангелик, то інший одразу починає вести себе, як бісеня.
Психолог порадила батькам вчитися бачити і в молодшому синові те, що йому добре вдається: як він добре стрибає, як гарно придумує ігри з машинками, як чемно чекає, коли мама зайнята. Дитина має переконатися, що її помічають і тоді, коли вона веде себе слухняно, а не тільки тоді, коли бешкетує.
Трохи по-іншому виглядала "конкуренція" між донькою та молодшим сином у ще одній тернопільській сім'ї. Старша дівчинка у ранньому дитинстві часто хворіла, однак до часу, коли мав народитися син, проблеми з її здоров'ям вже вдалося владнати. Хлопчик ріс дуже здоровим, енергійним та емоційним. Старша донька, порівняно з ним, гірше вчилася, не була такою комунікабельною і симпатичною, дуже тихенькою, скромною. І коли братові виповнилося два роки, у сестри раптом з'явилися незрозумілі проблеми зі здоров'ям - то їй немає чим дихати, то в неї сильні головні болі.
— Це вже почалася психосоматика, насправді ж дитина хворою не була, - пояснює психолог. - Але дівчинка відчувала, що втрачає увагу батьків до себе - бурю їхніх емоцій викликав менший син. Під час терапії їй вдалося зрозуміти, що хвороба - це був єдиний спосіб, за допомогою якого вона вміла отримувати увагу.
Місце зайняте!
Непросто можуть складатися стосунки між дітьми з різницею у віці один-два роки.
— Коли народжується молодший, а старшому немає й трьох років, він сам ще потребує багато уваги, - нагадує пані Світлана. - Три роки - це та пора, коли маленькими кроками треба вибудовувати свою відстань із мамою, це перше від'єднання від неї. Воно само по собі непросте, а коли є молодша дитина, старшій ще тривожніше: "Я тільки-но зліз з колін, а мамині коліна вже зайняті!".
Трирічна дитина, з одного боку, хоче бути хоч трішки самостійною, а з іншого, їй здається, що як тільки вона віддалиться від мами, та про неї забуде, бо зайнята молодшою. Тоді старша стає вередливою, неспокійною, часто і довго плаче, нічим не цікавиться - тільки б "збити" меншу дитину з маминих рук.
— На прикладах своїх пацієнтів переконалась, що найкраща різниця між старшим та молодшим - це чотири-п'ять років, - каже Світлана Кухарук. - Тоді й контакт між дітьми добре встановлюється, і кожна дитина встигає подорослішати.
Діти ж із меншою різницею у віці "дихають одне одному у спину". У них конкуренція закладена від народження. Часто їх одночасно віддають до школи. При цьому старший хоче почуватися старшим, хоч щось краще вміти робити. А молодший зазвичай від нього зовсім не відстає.
- Бачила навіть приклад, як хлопчики мірялися взуттям. І коли в молодшого нога виявилась більша, це була для них подія на весь вечір: "Тепер я перший - в мене більша нога!", - посміхається пані Світлана.
Бабуся - не мама
Після народження молодшого старша дітина нерідко може мати страх стати непотрібною батькам. Неуважні дорослі часом цей страх посилюють.
— Був випадок, коли бабуся, з найкращими намірами забираючи до себе старшу дитину на два тижні, необережно сказала: "Ти вдома тепер будеш заважати, бо народилася інша дитинка, їй потрібен догляд. Татові з мамою зараз не до тебе", - розповідає психолог. - Дитина, повернувшись додому, була настільки наляканою, що взагалі не хотіла відходити від мами.
Тому не варто відривати старшу дитину від радості в сім'ї через те, що народилася молодша: "У нас всіх - радість. Ми разом можемо пелюшки поскладати, в магазин сходити. Місце тут є для всіх і нам тут добре всім разом". Так, дитина може ночувати в бабусі, головне - щоб при цьому не було психологічного віддалення від батьків.
- Зараз велика категорія бабусь - молоді енергійні жінки, - зауважує пані Кухарук. - Вони встигли народити одну-дві дитини, материнський інстинкт у них ще присутній, енергії багато. І можливо, вони навіть підсвідомо конкурують із донькою чи невісткою: "Я ще також можу бути цілком повноцінною мамою". Але їхні необережні слова: "Та навіщо тобі мама, ми ж чудово з тобою можемо дати собі раду самі?!" - можуть дуже травмувати внука чи внучку.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.