Апатія, опускаються руки, працездатність на нулі, втома від найменшого навантаження, ніби ти тонни бетону перемішав. І, що найгірше, — безсоння, яке неможливо «задурити» звичними методами, які раніше були дієвими. Ти засинаєш не раніше 6 ранку, а через кілька годин потрібно прокидатись на роботу. Навіть міцна кава, яка раніше бадьорила і додавала сил, майже не діє. І так щодня. Такі наслідки після перенесеного в досить легкій формі COVID, принаймні без температури — кашлю і ускладнень пневмонією, з’явились у мене, журналістки «20 хвилин». Я майже не сплю вже третій тиждень та мрію про хоча б кілька годин безперервного міцного сну. Як виявилось, я не одна така.
Здавалося б, отримали негативний тест, що підтверджує одужання від коронавірусу – все! Ми здорові! Але підступна і ні на що не схожа недуга у більшості випадків ще довго мордує постковідними «приємностями». Та вимучує і без того ослаблений організм.
Чим би не займалась – результат не такий, на який розраховувала зізналась пані Людмила. Апатія і навіть депресія стали постійними сусідами, хоча раніше пані Людмила й думки про таке припустити не могла.
Навіть обов’язкові прогулянки, які раніше завжди тішили, не приносять задоволення. Надмірна пітливість, проблеми зі сном, задишка і випадає волосся, ніби після хіміотерапії. З такими постковідними наслідками бореться Валентина Когут (дані жінки змінені на її прохання – прим. авт.).
Подібних історій, якими я закликала тернополян за допомогою Фейсбук поділитись з тернополянами, — сотні. У всіх постковідний період протікає по різному. Хтось оговтався після COVID і забув про нього, а хтось місяцями пожинає плоди недуги.
Коли тест на коронавірус виявився від’ємним, недуга відступила, клініки хвороби немає, вам закрили лікарняний, — це ще не означає, що закінчились хвороби, пояснила медичний директор з надання первинної медичної допомоги КНП «Центр первинної медико— санітарної допомоги» Надія Боднар.
Серцево— судинні захворювання.
Ще під час хвороби медики часто фіксують у пацієнтів підвищення тиску, аритмії — або з’являються вперше, або в тих, що вже подолали і кілька років вони не турбували – повертаються знову. Найчастіше це стається з тими, хто переніс COVID у важкій формі. Вони не мають сили рухатись і майже весь час лежать, А низька фізична активність найчастіше призводить до ускладнень.
Центральна нервова система.
Депресії, порушення сну, когнітивні розлади, втрачається пам’ять, не може сконцентруватись, не може висловити чітко думку – такі наслідки медики спостерігають чи не найчастіше.
Легенева система.
Також велика кількість різних проблем, які призводять до дихальної недостатності. Це призводить до кисневого голодування і пізніше до захворювань, які викликані недостатністю кисню у всьому організмі. Вірусна втома. Може тривати тижнями чи місяцями – нічого не зробив, а втомився, ніби відпрацював цілу зміну.
Кишково— шлунковий тракт.
Вірус може «облюбувати» і печінку, і шлунок, й інші внутрішні органи, що проявлятиметься різними недугами.
Саме сімейний лікар призначить аналізи, щоб визначити стан, і вирішить за потреби, до якого фахівця звернутись. Вузькі спеціалісти зазвичай працюють з конкретним паталогіями і зможуть допомогти в постковідний період.
Що стосується загальних рекомендацій для покращення стану після COVID, основним залишається дотримуватись режиму і чіткого розподілу часу на працю і відпочинок. Не намагатись поринути з головою в роботу, але й не лягати, прислухаючись до симптомів. Бо цим ви допоможете тільки хворобі. Побільше бувати на свідому повітрі, харчування має бути збалансованим та додати дозовані фізичні навантаження. Якщо медики призначили контроль обстеження – зробити це.
Якщо на початку пандемії людей більше турбували страхи, що через хворобу людина зможе зазнати фізичної розправи чи морального суспільного тиску, — поб’ють, спалять хату, перестануть поважати, — то сьогодні спостерігається інша тенденція — вплив пандемічних наслідків коронавірусу на психіку людини, поділилась психолог Тетяна Білінська.
Вчені розділилися на два великі табори. Одні вважають, що вірус нейротропний. І те, що ми втрачаємо запах, нюх — це дія на нервову систему, на мозок. Інші, оптимісти, не поспішають такі висновки робити і говорять, що це проблеми з рецепторами в носовій порожнині і ротоглотці, тому, напевно, не все так страшно, каже психолог.
Будь— яка вірусна хвороба, чи то грип, чи то ангіна, чи вірусні гепатити, завдають інтоксикаційного впливу на організм, на мозкову тканину. Також мають місце порушення згортання крові, які в т.ч. ведуть до порушення мозкового кровообігу. Але, з психологічної та психіатричної точки зору, найважливішими чинниками психічної травматизації, що впливають на емоційний та психічний стан людини, є:
— ситуація загрози невизначеної тривалістю;
— загроза захворіти, померти, втратити родичів;
— карантинні обмеження та самоізоляція;
— загрозлива і суперечлива інформація в тому числі і з медіа;
— соціально— економічні фактори. Зниження фінансових можливостей і держави, і родини суттєво впливають на психічне здоров’я.
— Загалом за своє життя людина має 300— 350 різних психологічних травм, — пояснила психолог. — Деякі клієнти скаржаться на певну загальмованість роботи мозку вже після одужання. Це порушення пам’яті, уваги, концентрації, розумової працездатності. Однак, перш за все, це тривожні і депресивні розлади, при яких людина відчуває погіршення фізичного стану при відсутності об’єктивного підтвердження. До прикладу, є болі в серці, але порушення серцевої діяльності немає.
Інша патологія – це різні фобії, тобто страхи. Це постійне згадування пацієнтом травматичного досвіду і повернення до важких моментів хвороби. Психолог наголошує, що депресивні і тривожні розлади найбільш розповсюджені.
Важкість проявів психічних розладів залежить, в першу чергу, від фонових психічних розладів в т.ч і іпохондрії, особливостей характеру людини, особливостей нервової системи, слабкою стресостійкістю, схильністю до депресій, самозвинувачень та критики.
Однак, хіба ніхто ніколи не хворів на різні застудні, вірусні захворювання, що супроводжувалися різними наслідковими хворобами: і пневмоніями, і бронхітами, і серцево— судинними, втратою сил, певною загальмованістю думок і низькою здатністю швидко думати?
Тому, для підвищення свого психічного здоров’я, займайтеся звичними справами, уникайте скупчень негативно налаштованих людей, але не ізолюйтеся від спілкування з позитивними та приємними для вас. Вчасно піднімайтеся та лягайте спати, споживайте здорову їжу, обмежте вживання алкоголю та кави, а також робіть фізичні вправи, наскільки ви спроможні — вони не тільки знімають стрес, а й покращують роботу імунної системи, радить психолог.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 16 від 17 квітня 2024
Читати номер
Читач09
Читач75