День вегана: три історії тернополян, які роками не вживають м'яса

Сьогодні, 1 листопада, у світі відзначають День Вегана. З цієї нагоди ми розповідаємо про те, чому люди відмовляються від його вживання та чому на такий раціон варто переходити поступово.
"Не їм ні м'яса, ні сиру, ні яєць"
Зоряна Биндас, журналістка, спортсменка
Зоряна Биндас з Тернополя відмовилась від м’яса близько десяти років тому. Жінка каже, що за весь час жодного разу не пошкодувала про своє рішення та не порушила його.
- У підлітковому віці, десь з 12 до 14 років, я не їла м’яса, - розповідає Зоряна Биндас. – Але це було неусвідомлено. Просто воно мені якось не йшло. Але часом то в піці ковбаса або курка в салаті, то якийсь час я вживала його. Потім у мого друга був День Народження, і ми святкували за містом, смажили сосиски. Я пам’ятаю той момент, як тримаю в руках сосиску, дивлюсь на неї і думаю: «Нащо я мучу себе і тварин». Я просто викинула її, і з того часу більше ніколи не їла м’яса.
Тернополянка каже, що до такого вибору її підштовхнуло розуміння того, що «м’ясо не росте на деревах».
- Оточення нормально реагує на мій спосіб життя, - розповідає пані Зоряна. – Бувають, звісно, казуси. От наприклад, ти приходиш на весілля. Або в закладі харчування замовляєш страву без м’яса, а тобі приносять, і ти розумієш, що вона - на бульйоні м’ясному, або взагалі таки зі шматками курки, але казали, що це не м’ясо.
Зоряна Биндас каже, що за весь час вегетеріанства у неї не виникало проблем зі здоров’ям. Вона веде активний спосіб життя та постійно займається спортом. А м'ясо замінює іншими, більш корисними, на її думку, продуктами.
А на початку цього року Зоряна із вегетаріанства перейшла на веганство. Розповідає, що відмовилась від молочних продуктів та яєць. Харчується за системою доктора Грегера.
- За цей короткий час у мене підвищився гемоглобін, понизився холестерин, нормалізувався кальцій. Покращились спортивні показники та загальне самопочуття, - каже вона.
"Не їм м'яса 11 років"
Олеся Хмелик, архітекторка
- Я не їм м'яса вже 11 років, рибу –з дитинства. Вегетаріанка, не веганка, бо люблю сир, але молока не п'ю, - розповідає дівчина .
Олеся каже, що до м'яса її не тягнуло ніколи. А організм сам відчуває ,яких продуктів треба.
- Насправді, м'ясо нічим особливо й не замінила. Соя мені не подобається. Бобові – рідко їм, бо важкі для шлунку. Просто круто те, що організм гарно відчуває, що йому зараз треба. До прикладу, коли мала анемію–сташенно хотілось буряка і гранату (при чому я не знала, що в мене низький гемоглобін тоді був, коли були проблеми з кальцієм –тягнуло на зелень).
"М'яса не любила ніколи"
Ірина Скоробогата, мандрівниця
- Для мене ніколи не було природно їсти мертву плоть; звірів, які гинуть у страхові, якщо на вибір є сотні інших страв, - розповідає жінка. - Вчені кажуть, що у рослинах є ензими, які самі розщеплюють в організмі людини свій рослинний білок на амінокислоти. А синтез нашого білка відбувається не з білка, а з амінокислот. Щоб розчепити білок тварини, людині потрібно багато енергії, насправді, організм ніколи й не розщепить його, тому залишається багато радикалів, які не здатні засвоїтися і осідають у вигляді шлаку. А рослинний білок легко розщеплюється. Тому можу заспокоїти тих, хто страждає, що не доїсть білка без м’яса.
Ірина каже, що під час продуктових закупів слухає лише свій організм. Не поради дієтологів або чиїсь коментарі.
- Основні індикатори правильного харчування для мене: це виділення слини, коли я дивлюся на певну їжу і самопочуття після її вживання (енергія, рух, ентузіазм чи апатія, сонливість?) Коли я проходжу повз мясні ряди у супермаркеті, де висять відрубані голови, лапи, відчуваю лише відразу, так само, як і коли бачу стейк чи котлету на тарілці, - ділиться Ірина.
У раціоні жінка часто вживає такі продукти: капуста (броколі, цвітна, білокачанна), бобові (нут, горох, квасоля, сочевиця), кіноа, огірки, помідори, кабачки, баклажани, авокадо, гриби, горіхи, соєве м’ясо, сир тофу, вироби із цільнозернового борошна, свіжа зелень, сезонні ягоди і фрукти; додаю у страви насіння чіа, льону.
Ми зібрали коментарі сімейного лікаря, дієтолога та психолога про те, як і кому варто відмовлятися від м'яса та на що ця відмова може вплинути.
"Кому від м'яса відмовлятись не варто": Надія Боднар – сімейний лікар
Якщо у раціоні відсутнє м’ясо, але є страви чи продукти, що заміняють його, то тут ніяких ризиків не має. Навпаки, організм оздоровлюється за цей час. Але, хочу наголосити, що потрібно добре продумати, чим ви заміните білки тваринного походження. Варто збільшити кількість білків рослинного походження. Це - бобові, горох, квасоля, чечевиця – ті продукти, що мають великий вміст білка.
Від м’яса не можна відмовлятись дітям, як я вже казала, тому, що їм потрібен білок і клітковина для нормального розвитку. Також не варто відмовлятись людям похилого віку, тим, хто має серйозні хронічні захворювання. Вагітним жінкам, мамам, які годують груддю теж не рекомендовано виключати із раціону м’ясні продукти.
"До відмови потрібно готуватись": Мар’яна Лебідь, дієтолог-нутриціолог
Якщо ви вирішили відмовитись від м’яса – то неодмінно у вас на цей час буде відчуття легкості. Проте варто пам’ятати, що білок входить до складу імуноглобулінів, які нас захищають від усіх хвороб. Відмова від м’яса може спричинити ослаблення імунітету, порушення функцій кишково-шлункового тракту. Щодо рівня гемоглобіну – то за тиждень без м’яса його рівень навряд чи зміниться. Особливо, якщо замінити м’ясо іншими продуктами із вмістом білка.
Якщо ви вирішили відмовитись від м’яса на час посту, то до цього потрібно підготуватись, емоційно, морально і в плані їжі. Я рекомендую за тиждень до початку посту поступово зменшувати кількість вживання білка, особливо тваринного походження. Тобто, якщо людина вживає багато м’яса, а потім раптово перейде на овочі, то може відчути загальну слабкість. Тому до цього потрібно відповідально поставитись, адже найголовніше - це любити свій організм.
"Інколи відмова - це насильство над собою" Тетяна Білінська, психодіагност,психосоматик, психолог, засновниця Центру психології Тетяни Білінської.
Якщо ваше оточення – добрі, позитивні, щирі, успішні, а головне – люблячі вас люди; якщо ваші думки – позитивні, то, повірте, від того обідаєте котлетами чи вінегретом – життя особливо не зміниться. Фігура, ймовірно, так. Але й то за умови, що ви психологічно налаштовані на зміни, вмотивовані та отримуєте задоволення від того, що робите. Інакше кілограми дуже швидко повернуться. Бо якщо ви ґвалтуєте власний організм, відмовляючись від смаколиків не задля здоров’я, а через піст, то нічого доброго з цього ніколи не вийде. Насильство над собою ніколи не приносило ні радості, ні задоволення. Людина повинна прислухатись до себе та жити в гармонії зі собою незалежно від того, є піст чи ні. Тож на період Різдвяного посту раджу присвятити духовним практикам,молитві та спілкуванні з рідними, близькими по духу людьми.
Загалом цікаво, скільки ж людей зараз підтримують відмову від м'яса або дотримуються посту. Залишайте коментарі у матеріалі.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
Це якийсь вагомий внесок в суспільний розвиток ?