І у свята, і серед ночі готові рятувати дитячі життя. Історії тернопільських медсестер

12 травня відзначається Всесвітній день медичної сестри. Хоча фактично святу вже більше ста років, офіційно воно було засноване тільки в 1971 році.  Розвинені країни світу розглядають професію медичної сестри як одну з ключових професій, яка забезпечує ефективне функціонування системи охорони здоров'я.

Сучасна медична сестра — це висококваліфікований спеціаліст, професіонал, помічник лікаря на всіх ділянках його роботи. Це людина з широким світоглядом, яка добре орієнтується не тільки в своїй професії, але і в проблемах охорони здоров’я і соціальній сфері в цілому.

У КНП "Тернопільська міська комунальна дитяча лікарня" працює 390 медичних сестер. Вони присвячують свої життя допомозі матерям та дітям, здійснюють щеплення, асистують лікарям у проведенні найскладніших операцій, надають екстрену медичну допомогу, виконують великий спектр маніпуляцій та процедур, дають медичні рекомендації і не тільки, зауважує заступник директора з медсестринства Галина Юрик.

З нагоди свята журналістка “20 хвилин” поговорила з кількома медсестрами, аби дізнатися, за що люблять свою роботу, як трансформувалася професія та з якими викликами доводиться зустрічатися. 

“І вночі можу зірватися на роботу”

Ольга Шляхтичук, старша медсестра інфекційного відділення:

— Працюю медичною сестрою з 2000-го року, на посаді старшої медичної сестри — з 2010-го. Попри те, що виконую здебільшого адміністративну роботу, деколи доводиться і самій виходити на чергування. Але я дуже люблю свою роботу, тому для мене це не проблема. Навпаки — можливість покращити професійні навички та тримати їх в тонусі. У мене майже 50 підлеглих, а це досить багато. Роботі приділяю багато часу та зусиль. Хоча робочий день завершується о 15.12, насправді ж доводиться працювати значно довше. Буває так, що на роботі до 18-ої, 19-ої. А часом беру папери додому, щоб попрацювати. Вдома вже звикли, що я можу зірватися і поїхати в лікарню. 

Зважаючи на те, що відділення ургентне, виклики можуть бути і у святкові, і у вихідні, і посеред ночі. Я до цього готова. Протягом останнього року, відколи почалася пандемія, ми ще більше навчилися консолідувати свої сили та швидко адаптуватися до змін. Ми мали справу із малознайомою хворобою, але навчилися допомагати хворим діткам і маємо позитивну тенденцію. Для порівняння, епідемія кору, напевно, була для нас більш напруженою. Стани пацієнтів були досить складними.

Хочу привітати своїх колег та побажати їм здоров'я. Натомість у родин наших пацієнтів хочеться попросити бути більш толерантними до медиків. Звісно, що кожна мама хвилюється за своє дитя. Але і ми, повірте, робимо все, щоб допомогти.

Доводиться і мультики вивчати

Галина Жирук, старша сестра медична педіатричного відділення №3:

— У професії з 88-го року. Дуже багато змін відбулося за цей час. Дякувати Богу, позитивних. А останнім часом, завдяки сприянню керівника закладу Андрія Артимовича, і умови роботи, і матеріально-технічне забезпечення стало в рази кращим. Ми, медики, також не стоїмо на місці. Постійно вдосконалюємо професійні навички, вчимося, відвідуємо курси підвищення кваліфікації. Адже працюємо з дітками, а вони — особливі. До кожного потрібно знайти підхід.

Стараєшся налаштувати правильний психоемоційний контакт як з маленькими пацієнтами, так і їх батьками. Часом треба не просто щось порадити, а і просто заспокоїти, вселити надію, що все буде добре. 

Особисто для мене це проблеми не становить. Я дуже люблю дітей, маю і своїх троє. Тож до кожного дитяти стараюся ставитися відповідально і з турботою, наче до рідного. Щоб налагодити стосунки, доводиться стежити за сучасними тенденціями, мультики переглядати, щоб знати всяких героїв. Тоді і розмова легше зав'язується. 

Така наша професія, якщо вже прийшов у неї, то потрібно бути і чуйним, і професіоналом водночас.

З 2-го класу мріяла стати медиком

Наталія Миколайчук, старша сестра медична 2-го педіатричного відділення поліклінічного відділу:

— За понад 10 років роботи я понад сотню разів переконувалася, що обрала для себе професію мрії. Ще в другому класі чітко знала, що стану медиком. Тому медсестра — це моє покликання і моє життя. 

Свою роботу дуже люблю, і щодня йду на неї із задоволенням. З реформою медична сфера змінилося у кращому напрямку. Це дуже тішить. Умови надання допомоги покращилися як для пацієнтів, так і для медичних працівників. Ми стараємося для діток, щоб їм було і комфортно, і психологічно приємно. З батьками також намагаємося згладжувати усі гострі кути, адже розуміємо, що кожна мама чи тато переживає за свого сина чи доньку. 

Радує, що культура життя змінилася, більше тернополян приділяють увагу своєму здоров'ю та здоров'ю малечі. Покращився рівень технічного і медикаментозного забезпечення, тому пацієнти можуть вчасно отримати необхідну медичну допомогу. 

“Від дітей віє щастям”

Ольга Роговська, старша сестра медична 1-го педіатричного відділення поліклінічного відділу:

— Медична сестра з 98-го року, приблизно п'ять років працюю старшою медичною сестрою. Управлінська робота, звісно, відрізняється від щоденних турбот медсестри-практика. Раніше я працювала медсестрою у 6-ій школі. І скажу: діти — це Янголи. Від них віє позитивом, благополуччям, щирістю. Вони заряджають своїм добром. Це надихає, це окрилює. 

Пригадую деякі моменти, коли прибігають дівчатка чи хлопці за порадою. Когось щось болить, а дехто просто хоче пожалітися. І ти даєш “чарівну пігулку”, і їм вже значно краще, і ти щаслива. Усміхнені та щирі дитячі оченятка — що може бути кращою винагородою?

З дорослими працювати складніше. Вони — вже сформовані особистості, у кожного - життєвий досвід за плечима, різні характери. Але і тут стараєшся шукати підхід. Адже в гарній команді і працювати в насолоду. 

Якщо говорити про зміни у професії, то їх чимало. Покращилися і умови праці, і обладнання, і навіть зарплата медиків. Завдяки реформі та сприянню керівництва ми нарешті відчули, що наша праця може бути гідно оціненою. Хоча, звісно, ми і раніше, коли отримували мінімальну суму, віддавалися професії сповна. 

Приємно чути “дякую”

Наталія Карнас, старша сестра медична консультативно-діагностичного відділення №2:

— 16 років у професії. Я народилася, щоб бути тим, ким я є. Щаслива, що можу приносити добро іншим, що можу допомагати дітям, бачити їхні щасливі посмішки, відчувати ці промінчики добра. Насправді, коли бачу, що їм стає легше від лікування — безмежно щаслива. Приємно просто чути: “Дякую”. 

Тішить і те, що медицина рухається вперед. Що умови праці стали кращими, що до медиків з'являється повага у суспільстві. Що адміністрація закладу допомагає нам. Що ми маємо гідні умови праці. 

Вірю, що з роками все зміниться ще в кращу сторону. Усім своїм колегам хочу побажати віри, надії та любові. Будьте здорові та хай все добро повернеться вам сторицею. 

Вітаю колег з святом!

Галина Юрик, заступник медичного директора з лікувальної роботи з медсестринства КНП "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня"

— Щиро вітаю медиків Тернопільської міської дитячої лікарні з Міжнародним днем медичної сестри! Ви щодня допомагаєте іншим, Ви чуйні та добрі.

Рада що вже 20 років працюю з Вами пліч-о-пліч, дякую за розуміння та Вашу невтомну працю, без Вас робота лікарень та поліклінік була б неможливою.

Від адміністрації Тернопільської міської дитячої лікарні хочу побажати Вам Здоров'я, щоб життя переповнювали щасливі моменти, нехай Вас зігрівають посмішки вдячних пацієнтів, нехай все дароване вами добро людям повертається до Вас сторицею!

Божого Вам благословення!

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.