Інсульт не стається у здорових

Невропатолог інсультного відділення Наталія Шушпанова показує знімок хворого з інсультом. Пляма на знімку – це уражена ділянка мозку. Можливе порушення мови, хворий не може порухати рукою і ногою на одній половині тіла

На повне відновлення можуть розраховувати лише ті, у кого був “малий” інсульт або транзиторне порушення мозкового кровообігу. Часто відновити усе так, як було раніше, неможливо

Коли «розбиває» інсульт, страждає певна частина мозку – або від того, що якась судина затромбувалася і в мозок не надходить кров (ішемічний інсульт), або коли якась судина розірвалася і стався крововилив (геморагічний інсульт). Крововилив небезпечніший, ніж тромбоз судини, бо смерть загрожує частіше. В обох випадках – це смерть частини мозку. Часто відновити усе так, як було раніше, неможливо.

– Моєму знайомому не було і 32-х, коли у нього стався крововилив. Він тиждень пролежав у комі і його так і не врятували, – розповідає тернополянка Ірина. – Лікарі зразу казали, що є 1% на видужання. Не знаю, які він мав проблеми зі здоров'ям, але в нього завжди було червоне обличчя. Напевно, були проблеми з серцево-судинною системою. Він працював у торгівлі, може, це сталося через стреси, робота була важкою.

Останнім часом медикам частіше доводиться рятувати від інсульту молодих пацієнтів.

– У нас і 18-20-річні хворі були. Часто інсульт стається у 30 років, – розповідає завідувач  інсультного відділення психоневрологічної лікарні Світлана Стоян. – Інсульт значно «помолодшав». Це пов’язано зі способом життя молодих людей, шкідливими звичками. А вроджені аномалії розвитку судин можуть спричинити інсульт навіть у дитини.

Пацієнтами інсультного стають ті молоді люди, які не шануються, вживають алкоголь, п’ють міцну каву кілька разів на день, щодня викурюють багато цигарок, продовжує лікар інсультного відділення, невропатолог Наталія Шушпанова.

– Ці чинники сприяють спазму судин, підвищенню артеріального тиску і можуть викликати ішемічний інсульт, – пояснює вона. – Частіше інсульт зумовлений супутньою патологію. Це характерно для людей старших 45 років. Фактори ризику – атеросклероз судин головного мозку, супутні серцево-судинні захворювання, цукровий діабет, ожиріння, ендокринна патологія. Інсульт – це не така хвороба, що стається, як кажуть, на рівному місці.

Це ускладнення внаслідок інших хвороб: нелікованої гіпертонії, артеріальної гіпертензії, миготливої аритмії. Люди знають про свої хвороби і не контролюють тиск, не приймають медпрепаратів, не контролюють цукор. Відтак виникають судинні ускладнення -  інсульти.

– Яким би не був інсульт, з крововиливом чи без, це завжди смерть якоїсь частини мозку, – наголошує Наталія Шушпанова. – Потім за рахунок лікування, реабілітації відбувається часткове відновлення. Але сказати, що буде так, як до хвороби, не можна. Будуть ускладнення, наслідки, які будуть супроводжувати – якщо пацієнт виживе – наступні роки життя хворого і його близьких. Це буде новий спосіб життя і для пацієнтів, і для родичів. Це життя з інвалідністю. Часто пацієнти будуть потребувати стороннього догляду і допомоги – під час прийняття медикаментів, харчування, гігієни.

Спадковість грає роль

Спадкові цукровий діабет батьків, гіпертонія – вагомі фактори ризику. Якщо у матері в 40 років був високий тиск, то її дитина по досягненні такого віку має хоча б раз на рік зробити кардіограму, пройти огляд терапевта, здати загальний аналіз крові, перевірити час згортання крові – такі найпростіші обстеження дадуть можливість тримати ситуацію під контролем.

– Часто люди думають, що інсульт їх не торкнеться, але це не так. Усе залежить від факторів ризику і стану здоров’я, судин, – зазначає лікар. – Якщо людина веде здоровий спосіб життя, регулярно обстежується, інсульту може і не бути. Питання не лише в тиску і шкідливих звичках. Важливо, чи людина не працює понаднормово. Адже це не просто слова, що має бути режим праці і відпочинку. Коли людина живе у стресовій ситуації, недосипає, перепрацьовує, це впливає на серцево-судинну систему і загальний стан. Відбуваються стрибки артеріального тиску, можливі перебої у роботі серця. Це провокуючі фактори. До речі, потрапляють з інсультами і гіпотоніки. Нещодавно такий чоловік до нас потрапив після того, як два дні важко попрацював на городі. Якщо робочий тиск зазвичай є 90/60, а піднявся до 140/90, це ніби і норма, але для тієї людини занадто високий. І стається мікроінсульт.

Зовнішність буває оманливою

Часто у розповідях про випадки інсультів у родичів чи знайомих можна почути, мовляв, чоловік був здоровим, як дуб, звідки у нього той інсульт?

– Це для чужих він, як дуб. А коли розпитуєш детальніше, то виявляється, що інколи боліла голова. А чому боліла? Можливо, тоді тиск коливався. А хто його поміряв? Ніхто, – розповідає невропатолог. – Хтось із пацієнтів каже, мовляв, ніколи пігулок не п’є. Але треба з’ясувати причину головного болю: чи то симптом хронічної втоми, чи зміни тиску, чи спазм судин. А, можливо, є аномалія судин головного мозку, про яку ніхто не знає, а організм про це дає знати головним болем. Не можна, не знаючи ситуації, говорити про чиєсь здоров’я. У здорових інсульт не стається.

Виняток – крововилив внаслідок аномалії розвитку судини, розрив аневризми (розширення кровоносної судини через випинання і розтягнення стінок – прим. ред.) стається спонтанно. Ця аномалія може бути вродженою чи набутою, пояснює лікар. Про неї ніхто не знає, поки вона не розірвалася. Можна все життя прожити і не знати про її існування. Це єдиний випадок, який стається не на фоні супутніх захворювань, шкідливих звичок і способу життя.

– Хоча, коли розпитати хворого з тим крововиливом, то дізнаєшся, що були головні болі. Можливо, не такі часті, але нападоподібні. І на це не звертали увагу, бо ж у кого сьогодні голова не болить? А це міг бути перший дзвіночок, що щось не так, – зауважує лікар.

Зараз в інсультному відділенні є пацієнти віком від 42 до 82 років. У кожного - своя історія.

– До речі, останніми роками після копання картоплі таких хворих уже менше, – зазначає лікар. – Зрештою, кількість інсультів не залежить від пори року. Але останніх два роки влітку пацієнтів було менше.

У старшому віці інсульт може ставатися вночі, хворий уже прокидається з інсультом. Зазвичай такі хворі мають артеріальну гіпертензію, тому повинні, лягаючи спати, контролювати тиск, приймати препарати. Буває, що забувають прийняти ліки і на ранок стається катастрофа.

– Я завжди кажу, що інсульт може статися навіть тоді, коли ви вдома читаєте газету чи дивитеся телевізор, за кермом, на риболовлі, де часто вживають алкоголь, на пляжі, на морі. Це така хвороба, яка може виникнути будь-де, – зазначає Наталія Шушпанова. – Ніхто не застрахований і від того, що інсульт може повторитися. Але якщо контролювати тиск, то можливість його виникнення завжди менша, ніж тоді, коли він неконтрольований. Водіям із такими проблемами перед тим, як вирушати в дорогу, треба зміряти тиск.

Важливі перші години

– Час грає проти хворого, тому чим швидше пацієнт отримає допомогу, тим краще, – зазначає Світлана Стоян. – Найкраще, коли пацієнт потрапляє в інсультне відділення в перші дві-три години після того, як інсульт стався. Є таке лікування інсульту без крововиливу, коли вводять тромболітичний препарат. Його можна вводити лише в реанімації під контролем анестезіолога, реаніматолога і невропатолога. У нас є хороший досвід ведення тромболітичної терапії з позитивною динамікою: пацієнти краще відновлюються, у багатьох випадках - на 100%. Усе залежить від того, скільки часу минуло після перших ознак інсульту.

Якщо минуло шість годин, для тромболітичної терапії час втрачений. Але це не означає, що пацієнта не треба поспішати доставити до лікувального закладу. У профільному стаціонарі він отримає відповідне лікування.

– Не відповідально чинять ті, хто через незнання чи нерозуміння проблеми кажуть при нездужанні, що полежать, посплять – і все мине, чи радять так зробити родичу. Не мине, – зазначає лікар. – Якнайшвидше викликайте швидку і чітко скажіть, що бачите в хворого.

Коли пацієнт найшвидше звернеться по медичну допомогу, це збільшує його шанси на видужання і дасть можливість з мінімальними ускладненнями вийти з інсульту.

– Процес одужання індивідуальний, – пояснює невропатолог. – Він залежить від того, який стався інсульт, яка ділянка мозку уражена, наскільки вона велика, які є супутні захворювання. Лікування і реабілітація хворого – це спільні зусилля пацієнта, родичів, лікарів, медперсоналу. Коли хворого привозять у відділення на каталці, а звідти він виходить самостійно і має мінімальні ускладнення – це велика спільна перемога.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.