За що тернополянам доведеться платити у лікарнях з 1 квітня

Програма медичних гарантій приходить на заміну псевдобезкоштовній медицині, так коментують реформу у Міністерстві охорони здоров’я (далі – МОЗ). До програми мають увійти послуги первинної, амбулаторно-поліклінічної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстреної, паліативної допомоги та медичної реабілітації. Усі медичні заклади  повинні бути готові до контрактування з НСЗУ (Національна служба Здоров’я України), щоб отримувати кошти з нацбюджету за принципом «гроші йдуть за пацієнтом». Державної субвенції на фінансування «ліжкомісць» закладів спеціалізованої медичної допомоги на 2020 рік не передбачили.

Більше не буде медустанов

Отже, з за два місяці, якщо опиратися на дані МОЗ, уже не буде жодної медичної установи. Усі заклади охорони здоров’я мусять змінити статус і стати комунальними некомерційними підприємствами (КНП). Перетворення у комунальні некомерційні підприємства – це перша умова, яку поставила перед лікарнями НСЗУ.

Аби підписати угоду з НСЗУ, заклади повинні мати ліцензію на надання медичної допомоги, бути комп’ютиризованими і підключеними до медичної інформаційної системи. До кінця лютого НСЗУ має укладати угоди з лікарнями. Це означає, що останні не зможуть розраховувати на субвенцію з держбюджету, яка в основному йшла на зарплати. Субвенції більше не буде.

Держава оплачуватиме лікарням медичні послуги згідно з тарифами за кожного пацієнта. Тобто зарплата лікарів тієї чи іншої лікарні залежатиме від того, скільки і яких медичних послуг вони нададуть пацієнтам. У пакети увійшли тільки ті види медичної допомоги, які вкрай потрібні для поліпшення чи порятунку життя людини.

Без прив’язки до лікарень

Процес оптимізації закладів нині активно відбувається як на Тернопільщині, так і Тернополі зокрема. Керівники закладів розповіли про свої напрацювання та зміни, які торкнуться усіх.

Коли реформа запрацює, бути посередньою лікарнею чи посереднім спеціалістом стане невигідно, бо фіксованої зарплати не буде, а пацієнт матиме право вибору – і на консультацію чи на планову операцію піде до того спеціаліста, якого обере, якого вважає найкращим. І НСЗУ заплатить гроші за надану медпослугу тій лікарні, яку обере пацієнт. Про це розповідає директор комунального некомерційного підприємства "Тернопільська міська дитяча комунальна лікарня".

- Реформа триває, і говорити про те, що вона призупиниться, немає підстав, ні місцева влада, ні центральна не мають механізмів впливу на процеси, які відбуваються. Головне – аби не було прямого втручання міністерської вертикалі у ці зміни, - говорить він. – Що це означає для закладів? Закупівля медичних послуг державою відбуватиметься винятково через майданчик SmartTender і систему ProZorro.

Люди не будуть прив’язані до лікарень, наголошує пан Артимович. Житель будь-якого району Тернопільщини чи інших областей зможе лягти на планову операцію в тому закладі, який він обере, і гроші за операцію отримає та лікарня, у яку прийде пацієнт. Отримати безкоштовну консультацію чи допомогу можна буде лише зі скеруванням свого сімейного лікаря. Інакше, доведеться платити. 

Без скерування сімейного лікаря – плати

Як це має працювати на практиці?

- Отримати безкоштовну консультацію чи допомогу можна буде лише зі скеруванням свого сімейного лікаря. Гроші за консультацію пацієнту платити не треба, за нього обраній лікарні заплатить НСЗУ. Якщо людина захоче проконсультуватися у вузького спеціаліста за власним бажанням, тобто, без скерування сімейного лікаря, вона може це зробити. Але тоді його послуги оплатить з власної кишені, - пояснює Андрій Артимович.

За словами керівника, медична реформа встановлює ринкові відносини для лікарень. І вони фактично боротимуться за кожного пацієнта. Адже він останнього і залежить, скільки коштів заклад отримає від держави. Скерування до вузьких спеціалістів буде в електронному вигляді, як і медична картка пацієнта. Усі спроби займатися махінаціями мають відійти в минуле, адже обдурити комп’ютер буде надзвичайно складно, запевняє спеціаліст.

Реорганізовуватимуть приймальні відділення

Усі види медичної допомоги, згідно з реформою, включили у 27 пакетів. Кожна лікарня може обрати ті пакети, які послуги вона зможе надати.  Наразі до кінця не відпрацьований перелік безкоштовних і платних послуг, продовжує директор з медичної частини другої міської лікарні Станіслав Паламар.

- Це хірургічні операції в стаціонарах, стаціонарна допомога нехірургічного профілю, медична допомога при пологах, гострому інфаркті міокарда, мозковому інсульті, лікування туберкульозу, психічних розладів, паліативна допомога, медична реабілітація тощо. Іншими словами, у пакети увійшли всі види медичної допомоги, які вкрай потрібні для поліпшення чи врятування життя людини, - перераховує співрозмовник.

Оскільки чіткої тарифікації послуг ще немає, наразі неготові назвати перелік, за що пацієнтам доведеться платити. До того ж, друга міська лікарня визнана опорним закладом надання медичної допомоги населенню.

- Обирали лікарні, які повинні працювати 24/7, мали за певними критеріями, серед яких — доступність для пацієнта і спроможність надавати майже весь спектр необхідних послуг другого рівня, а також наявність належного обладнання і приймальних відділень. Наразі ми готуємо кошторисну документацію щодо реорганізації приймальних відділень. Крім того, ми створимо мультифункціональні відділення в закладі, тобто будуть ліжка різних профілів по діагностично спорідненій групі, - пояснює пан Паламар.

Які послуги забезпечить держава?

Для кожної медичної послуги буде встановлений свій тариф. За попередніми даними, пологи коштуватимуть 8500 грн, лікування інсульту – 19500 грн, інфаркту – 15800 грн тощо. Зараз Мінфін ще узгоджує остаточні суми.

У програмі медичних гарантій виділено п’ять пріоритетних напрямів. Це ті стани і захворювання, смертність від яких найбільше впливає на тривалість і якість життя людей. До них увійшли: лікування гострого інфаркту міокарда, лікування гострого мозкового інсульту, допомога при пологах, неонатальна допомога

Також безкоштовними для людей мають бути ендоскопічні і скринінгові обстеження, спрямовані на ранню діагностику онкологічних захворювань. Надання такої медичної допомоги НСЗУ оплачуватиме за підвищеними тарифами, й до лікарень, які їх надаватимуть, є підвищені вимоги, говорить керівник КУТОР «Тернопільський обласний клінічний онкологічний диспансер» Леонід Шкробот.

- Ми вже пройшли всі етапи реєстрації. Наші послуги входять у гарантійний пакет, а отже, проблем у пацієнтів виникнути не повинно. Якщо в нас відсутня можливість надавати певний вид допомоги чи нема можливості пройти певний ряд обстежень, передбачених гарантійним пакетом, люди будуть змушені самостійно покривати витрати, - говорить він. – Крім того, лікування в онкодиспансері буде безкоштовним лише для тих пацієнтів, які звернулися за скеруванням сімейного лікаря. Тож потрібно йти за визначеним маршрутом.

Найбільша тривожить у реформі – це саме визначення гарантійного переліку послуг. А він формуватиметься залежно від розвитку економіки країни.

- На жаль, кількість онкозахворювань зростає з кожним днем. Тому м повинні забезпечити своєчасну діагностику та надання допомоги хворим, - наголошує Леонід Шкробот.

Як зміниться зарплата лікарів та що буде з «подяками»

Низька заробітна плата – реалії, із якими доводиться жити медикам по всій Україні. Ситуація кардинальна змінилися для тих, хто працює на первинній ланці надання допомоги, відзначають в НСЗУ. Так, за їхніми даними, Зарплати лікарів та медичних сестер зросли у два-три рази у закладах первинки, які перейшли на модель фінансування "гроші йдуть за пацієнтом" і скористалися всіма новими можливостями.

А от ситуація на вторинці бажає кращого. Середня заробітна плата лікаря в Тернополі становить 3700-5000 гривень, розповідають очільники закладів. Через те багато спеціалістів змушені шукати кращої долі за кордоном, або ж переходять у приватні медичні центри.

- Коли реформа запрацює сповна, медики, які будуть працювати якісно, суттєво відчують приріст у зарплаті. Гроші йтимуть за пацієнтом, а отже, лікарі будуть зацікавлені у якісному наданні допомоги, - зауважує директор міської дитячої лікарні Андрій Артимович.

Разом з тим, система має нівелювати таке поняття, як «подяки» чи вимушені «подяки».

- У нас низька оплата праці, тому не дивно, що лікарі очікують на винагороду. Зле не те, що вони отримують, а що вимагають, - наголошує він. – Не всі люди мають змогу "подякувати". І що їм робити, вмирати? Так не можна. Власне, задля вирішення цієї проблеми і має бути далі реалізована медична реформа. Зміни, що були впроваджені на первинному рівні надання допомоги, свідчать про ліквідацію моменту – "гроші в кишеню". Інакше, людина може просто обрати собі нового лікаря, відповідно, попередній не отримає частку зарплати за того пацієнта. У договорі, що підписуватимемо із НСЗ, чітко вказано: якщо є дві скарги про вимагання грошей у пацієнтів, то забирається усе фінансування закладу. Тож лікарні будуть зобов’язані дбати про свій імідж. Нерадиві працівники є  і тут, і там, і за кордоном. Їх можна зупинити лише штрафними санкціями. Ті, хто не розуміють, шукатимуть нове місце роботи. Усе просто.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.