Зробіть флюорографію, якщо кашель турбує більше двох тижнів, є температура чи різко втратили вагу
Туберкульоз завжди називали проблемою малозабезпечених громадян. Найбільше серед тих, у кого виявили туберкульоз вперше, - це люди, які ніде не працюють, не мають достатньо засобів для життя, погано харчуються, мають шкідливі звички.
- Соціальний склад пацієнтів за останні роки особливо не змінюється, - зазначив головний лікар обласного протитуберкульозного диспансеру Вадим Рудик. – Переважають соціальнонезахищені верстви населення. А от щодо віку, то є зміни. Є багато молодих людей, особливо тих, хто їздить на заробітки в Росію, Західні країни. Таких пацієнтів стає більше.
Минулого року в диспансері лікувалися троє військовослужбовців з зони АТО. Їм безкоштовно надали протитуберкульозне і симптоматичне лікування. Коли вони стали небацилярні, їх виписали на амбулаторне лікування.
До речі, бактерія туберкульозу вражає не лише легені, а практично усі органи чи системи, крім волосся і нігтів. В диспансері чимало хворих з туберкульозом кісток чи суглобів, нирок, зазначає начмед протитуберкульозного диспансеру Тетяна Романів
42-річний пан Роман з Тернопільського району вже три місяці лікується в протитуберкульозному диспансері. Чоловік ніде не працює. Він уже завершує лікування в диспансері. Каже, що найгірше уже позаду.
- Зараз вже легше, вже пройшов курс лікування, - розповідає чоловік. - Хто його знає, де заразився, десь то береться. Спочатку було найгірше – почав худнути, апетиту не було, як то кажуть, одне коло одного чіплялося.
Медики розповідають про цілий комплекс симптомів, який дає підстави запідозрити туберкульоз: якщо кашель триває більше двох тижнів, може бути вологий з виділенням харкотиння, а може бути і сухий; є підвищена температура тіла, загальна слабкість, невмотивоване схуднення, підвищена пітливість, особливо вночі, втрата апетиту, зниження працездатності, біль в грудній клітці, кровохаркання.
Якщо в людини є цей комплекс симптомів, вона має звернутися за допомогою до свого сімейного лікаря, який призначить обстеження на туберкульоз, - зазначає заступник головного лікаря протитуберкульозного диспансеру з поліклінічної роботи Світлана Мадич. - Це обстеження включає дослідження харкотиння на наявність мікобактерій туберкульозу і флюорографію. До слова аналіз харкотиння входить в перелік послуг, який безкоштовно буде надавати сімейний лікар в рамках медичної реформи. Якщо щось виявляють, то пацієнта скеровують в протитуберкульозний диспансер. У випадку діагностування туберкульозу - лікуємо.
До речі, тепер змінилася тактика лікування хворих на туберкульоз.
А от діти і підлітки знаходяться в стаціонарі до повного одужання.
- Це так звані декретовані групи населення і до навчання у школи чи садочки їх не допустять, поки вони не пройдуть повний курс лікування, зазначила заступник головного лікаря протитуберкульозного диспансеру з лікувальної роботи Тетяна Романів.
Раніше потрібно було півтора місяці, щоб дослідити біологічний матеріал для визначення відкритої форми туберкульозу, зараз на це йде дві-три години.
В бактеріологічну лабораторію протитуберкульозного диспансеру може потрапити далеко не кожен. Тут працюють з біологічним матеріалом хворих. Пацієнти сюди взагалі доступу не мають. Усі аналізи у них беруть безпосередньо у відділеннях. Журналістів сюди допустили на кілька хвилин і лише у спеціальних респіраторах.
Бактеріолог диспансеру Леся Проць показує обладнання лабораторії. Його закупили за кошти Глобального фонду. Донори також постачають і розхідні матеріали, яким повністю забезпечена лабораторія. Це обладнання і засоби індивідуального захисту дають максимум безпеки для персоналу.
- Апарат, який діагностує хворого за дві-три години в області є тільки в нашому закладі, - говорить Вадим Рудик. - Я думаю, що ще рік-два, і в області залишиться лише один наш протитуберкульозний диспансер, стаціонарних закладів по районах не буде. На здоров’ї людей це відіб’ється тільки позитивно. Це буде на краще для всіх, коли в одному центральному закладі буде концентрація матеріальних ресурсів, кадрів, і можливість обстеження всіма найсучаснішими методами. Обстеження, яке ми можемо провести в себе і дати висновок через дві години – чи є в пацієнта мікобактерії чи ні, в районі зробити не можуть, бо не мають обладнання.
Нових ліків від туберкульозу поки немає в розпорядженні медиків, зазначив професор кафедри пропедевтики, внутрішніх хвороб та фтизіатрії Тернопільського медуніверситету Леонід Грищук.
- Уже понад 40 років ми використовуємо ті самі ліки. Змінюються тільки модифікації, підходи їх використання: то призначаємо три препарати, то п’ять, - розповідає професор. – Зараз, на жаль, реєструємо багато випадків мультирезистентного туберкульозу, тобто нечутливого до існуючих ліків. Щороку таких пацієнтів більше. Україна - в п’ятірці країн з найбільшим ризиком виникнення мультирезистентного туберкульозу. І саме лікування таких форм є досить складним. Ми уже почали використовувати препарати, від яких раніше відмовилися, як токсичних і малоефективних. У світі є нові препарати, але поки в Україні їх не використовують.
Два нових препарати уже є в інституті фтизіатрії і пульмонології в Києві, зазначила Тетяна Романів. Це зокрема препарати бетаквілін та деламанід. Зараз йде відбір пацієнтів для клінічних досліджень. Це пацієнти з розширеною резистентністю, яка лікуванню практично не піддається існуючими препаратами, коли бактерія туберкульозу стійка до всіх протитуберкульозних препаратів, які зараз є. Медики сподіваються на цей препарат, який допоможе таким пацієнтам.
Незважаючи на те, що останніми роками на Тернопільщині відзначають зниження захворюваності на туберкульоз, але тим не менше, показник 37,1 на 100 тисяч населення все-таки є високим за стандартами ВООЗ. Про це під час круглого столу до Всесвітнього дня боротьби з туберкульозом зазначила завідувач відділенням епіднагляду обласного Лабораторного центру Марія Павельєва.
- У нас є значна кількість бацилярного туберкульозу серед вперше виявлених випадків – 58-62% - це високі показники. Реєструють щорічно 44-45% деструктивних форм. Щороку є в середньому 10 випадків туберкульозу серед дітей і підлітків. Щорічно хворіє декретований контингент населення. Крім того реєструються повторні випадки захворювання - це 100-130 випадків щороку, - зазначила пані Павельєва.
Прикрим моментом є недостатнє охоплення туберкулінодіагностикою, зазначила обласний епідеміолог.
- Якщо порівняти показники 10 років тому, то рівень охоплення був 99,6%, а зараз – 10,9% за минулий рік. Мабуть, за усі роки спостереження це найменший рівень охоплення туберкулінодіагностикою, - розповідає вона. - Починаючи з 2011 року, коли рівень охоплення був 76,1%, він знижується і дійшов до таких показників. Немає розуміння на місцевому рівні, що туберкулін потрібно закупляти. Вже і зменшилася кількість контингенту, який підлягає туберкулінодіагностиці – зараз це діти 4-14 років. На жаль, вони нею не охоплюються і це далі впливає і на рівень вакцинації. Зараз вакцина БЦЖ є, але у попередні роки - 2014, 2015 і трохи 2016 року - вакциною ми не були забезпечені, централізоване забезпечення було в межах 5%. Це вплинуло на вакцинацію новонароджених, бо якщо діти не отримували вакцини в пологових, то потім різними шляхами довакциновувалися на дільницях.
Що стосується ревакцинації в 7 років, то вона напряму залежить від туберкулінодіагностики. Перед ревакцинацією діти мають бути охоплені туберкулінодіагностикою. Тому якщо вакцинація новонароджених у нас збільшилася, то ревакцинація в 7 років склала лише 23,3%.
Органи місцевого самоврядування мають закупляти туберкулін, бо це один з ранніх методів виявлення туберкульозу, наголосила обласний епідеміолог.
Довідка
У кого діагностували туберкульоз на Тернопільщині у 2017 році
Непрацюючі працездатного віку – 52,5%
Пенсіонери – 24,3%
Робітники і службовці – 5,58%
Учні та студенти – 2,79%
Медичні працівники – 1,01%
Люди без постійного місця проживання – 1,27%
Колишні ув’язнені – 0,5%
Інші категорії – 9,14%
* За інформацією директора СТМО «Фтизіатрія» Вадима Рудика
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 40 від 2 жовтня 2024
Читати номер