Уляна Супрун: «Оплата за пацієнта стане мотивацією для вдосконалення роботи лікаря»

Онука політичних емігрантів з України в 40-х роках стала міністром в тій самій, але тепер вже вільній країні. Рік тому Президент призначив Уляну Супрун керувати Міністерством охорони здоров’я України.

• Пані Уляно, ви – українка, але народжена у Сполучених Штатах, де зробили кар’єру лікаря. Коли і чому вирішили повернутися на батьківщину пращурів?
• Історія моєї родини нерозривно пов’язана з боротьбою за Україну. У 30-40-х роках минулого століття мої бабці і діди брали участь в партизанській війні проти німців та совєтської влади. Тому були вимушені виїхати в еміграцію. Я зростала в українському середовищі - ходила до української школи, церкви, мала друзів-українців. Навіть мій дід казав, що він громадянин України. А коли пропонували йому американське чи інше громадянство – відмовлявся. Він отримав посвідчення особи без громадянства, бо в ті часи Україна не була незалежною. Вперше я приїхала в Україну в 11 років, це було за Брежнєва. Коли я побачила що таке Совєтський Союз, зрозуміла, що Україна не повинна залишатися в його складі. Відтоді я стала політично активна. Ми робили мітинги, протести перед посольством СРСР на захист дисидентів та політв’язнів. Зі своїм чоловіком я зустрілась у таборі студентів. І коли ми одружились – до речі це сталось у 91-му, в рік проголошення Незалежності – то прийняли рішення згодом оселитись в Україні. Ми часто приїжджали сюди в 90-х – 2000-х роках. А вже влітку 2013-го вирішили переїхати остаточно. 29-го листопада, в той самий день, коли побили студентів, ми приїхали в Україну, від того моменту й залишилися. Були на Майдані, а після почали працювати з військовими. З часом Президент надав нам українське громадянство. З початку серпня 2016 року мене призначили виконуючим обов’язки Міністра охорони здоров’я.

• Ви були готові до таких викликів?
• Ми до того часу встигли змінити систему тактичної медицини і систему надання медичної допомоги військовим. А щодо реформування медицини, була створена стратегія, але не було кадрів, які мали втілювати нову систему охорони здоров’я. Це дуже важливо, бо 26 років майже нічого не змінювалося в медицині. Ми почали з того, що відмінили 33-й наказ, згідно з яким кількість працівників лікарень визначалась у Києві – зараз лікарня сама призначає тих людей, які їй потрібні. Ми разом з Урядом почали програму «Доступні ліки», за якою пацієнти безкоштовно або з невеликою доплатою отримують ліки від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2-го типу  та бронхіальної астми. Наприклад, у Тернопільській області на реалізацію зазначеної програми у 2017 році передбачено 13,5 млн грн. За липень пацієнти отримали ліки більше ніж за 42 тисячами рецептів, вартість ліків була відшкодована аптекам державою.

• А як можна наблизити медичну допомогу в віддалені куточки?
• Іде робота над впровадженням системи госпітальних округів. Скажімо, зараз в багатьох областях апарати МРТ або КТ є лише в обласних лікарнях. Згодом в кожному окрузі буде високоспеціалізована лікарня, де можна буде отримувати такі послуги. І замість того, щоб їхати 3-4 години в обласний центр - людина зможе поїхати до свого госпітального центру. І це буде не більше 60 км, або 60 хвилин їзди. Послуга буде наближена до пацієнта.

• Будуть більше закуповувати обладнання в регіони?
• Ми будемо покращувати мережу лікарень і амбулаторій. МОЗ разом із Кабміном розробили стандарти для госпітальних округів. А місцева влада сама вирішує як ці округи мають виглядати. В окрузі має бути багатопрофільна лікарня – тобто лікарня другого рівня. І має бути планова лікарня першого рівня. Та деякі інші інституції. Ідея полягає в тому, що замість розпорошувати інвестування у 15 районних лікарень, де є 10-20% від необхідного обладнання, посилювати ті центральні лікарні госпітальних округів, де буде все необхідне обладнання. Інші будуть перепрофільовані. Нам зараз дуже потрібні хоспіси, реабілітаційні та центри цілодобової невідкладної допомоги, амбулаторії для літніх людей та людей із хронічними захворюваннями.

• І скільки таких округів буде по Україні?
• Місцева влада пропонує, а ми погоджуємо. Дивимось чи вони відповідають тим критеріям, які є – розміру території, кількості населення. Припускаємо, що буде приблизно 100 госпітальних округів, можливо трохи більше або трохи менше. Зараз Кабміном затверджені 60 округів в 15 областях та Києві, зокрема у Тернопільській області - 4 госпітальні округи.

• Давайте поговоримо про діяльність на посаді Міністра. У серпні виповнився рік з моменту Вашого призначення…
• Думаю вже можна відповісти на питання чи ми ефективно працюємо, чи ні. Змінюється внутрішнє адміністрування медзакладів, які будуть звільнені від комунальної тарифної сітки. Вони зможуть тоді сплачувати своїм працівникам – лікарям та медсестрам – гідні зарплати. Ті зміни, які вже відбулись в медицині, і ті зміни, які українці побачать з 1 січня 2018 року є революційними. Нарешті, гроші будуть йти за пацієнтом, а не витрачатися на підтримку системи.

• Українці дійсно отримають можливість самостійно обирати лікарів?
• Дійсно, так. На первинній ланці це буде сімейний лікар: або лікар-педіатр, або лікар загальної практики. Пацієнт зможе вільно обирати будь-якого лікаря, з числа зареєстрованих в державі, що мають контракт із Національною службою здоров’я.

• Як це відбуватиметься на практиці?
• Реєстри лікарів також будуть у відкритому доступі на сайті Міністерства охорони здоров’я та на сайтах наших департаментів на місцях. Якщо вам порадять хорошого фахівця, ви зможете укласти декларацію з ним. Її буде зареєстровано в електронній системі Національної служби здоров’я – державної структури, яка буде оплачувати послуги лікаря. Ви не маєте платити нічого як пацієнт.

• Де будете брати таку велику кількість сімейних лікарів?
• У нас вже є 14,5 тисяч лікарів. Але це не лише сімейні лікарі. Це також лікарі-педіатри, лікарі загальної практики, які можуть працювати сімейними лікарями. Буде вимога: кожен лікар має вести 500-2000 пацієнтів. Але в нас також є питання до сільської медицини. В маленьких селах мешкає в середньому 1,5 тис. осіб. Це не достатнє навантаження на лікаря. В багатьох селах взагалі лікарів немає. Але зараз в селах є фельдшерсько-акушерські пункти. Або є медсестринські пункти. Вони залишаться, але будуть прив’язані до лікаря. Скажімо, лікар візьме три, або чотири села, в кожному з тих сіл мешкає 500-1000 людей. Це не означає, що люди не зможуть вибрати іншого лікаря, якого вони хочуть. Але фельдшерський пункт буде закріплений за тим лікарем і він буде приїжджати раз на тиждень в кожне село на плановий прийом. Або як будуть невідкладні стани. Разом з Адміністрацією Президента та Міністерством регіонального розвитку маємо програму щодо сільської медицини. Є 4 млрд грн на покращення її стану. Це будуть нові амбулаторії, це буде телемедицина. Фельдшери і лікарі матимуть доступ до Інтернету, щоби спілкуватись між собою. Ми також хотіли б інвестувати у санітарні машини для лікарів. Аби вони могли доїжджати до сіл і до своїх пацієнтів.

• А що як пацієнт захоче піти до приватної клініки?
• Будуть єдині тарифи на послуги в Україні для комунальних закладів. Приватні можуть мати свої тарифи. Наприклад, консультація кардіолога буде коштувати 50 грн. Але як ви би хотіли піти до приватного кардіолога, який бере 60 грн, тоді держава сплачує 50 грн. а ви або за рахунок страховки, або самі  доплачуєте різницю. Багато з приватних закладів, можливо, будуть знижувати вартість послуг, аби залучити пацієнтів. Це - здорова конкуренція.

• Коли запрацює нова система?
• Пацієнти зможуть підписувати декларації із сімейними лікарями вже з 2018 року. Одночасно ми почнемо реформи на рівні спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги. А з 2020 року повністю перейдемо на нову систему фінансування та завершимо роботу по формуванню медичних округів. Поступовість необхідна аби звикли і пацієнти, і лікарі. А як буде потрібна складна операція – пересадка серця, нирки, або лікування раку – то ми маємо наші високоспеціалізовані лікарні, які визначені МОЗом. Інститут раку, ОХМАТДИТ, Інститут СЕРЦЯ та Інститут Ємця надають ці послуги. Для них завжди буде додаткове фінансування від держави.

• Чи знищить запропонована вами реформа сумнозвісну традицію вдячності лікарю в конвертах?
• Лікар укладатиме контракт з НСЗУ. Якщо будуть скарги на лікаря – буде розслідування, може бути накладено штраф. А у разі повторного порушення контракт з тим лікарем, або з медичним закладом може бути розірвано. Контролювати якість надання послуг також буде НСЗУ. І ми маємо дуже цікаву ідею. Що не лише НСЗУ буде отримувати  перелік послуг та ліків наданих  медичним закладом буде надавати у Національну службу здоров’я, а  й пацієнт. Аби міг звірити чи це відповідає дійсності.

• Скільки буде виділятись на лікування одного пацієнта? Наскільки ця цифра відрізняється від нинішніх витрат на утримання одного ліжко-місця?
• Хочу сказати, що Кабінет Міністрів переходить на трирічне формування бюджету. Не на один рік, а на три. То ми вже маємо від Мінфіну нарахування, наскільки буде підвищуватися фінансування охорони здоров’я в наступні роки. На цей рік в бюджеті передбачено 55 млрд грн, з яких на Тернопільську область піде 1,5915 млрд грн. А в 2020 році на медицину в державному бюджеті буде закладено вже 81 мільярд. Витрати будуть поступово збільшені на 25,7 мільярдів гривень. Вже у наступному році очікується збільшення на 10 мільярдів гривень.

• Ви задекларували майже 4 мільйони доларів статків. Зрозуміло, що ці гроші зароблені переважно не в Україні. Чи означає це, що внаслідок успіху реформи, лікарі в Україні будуть заробляти як в Америці?
• Я б дуже хотіла побачити, що лікарі, які працюють якісно, підвищують свою кваліфікацію, стали більш незалежними в обранні місця роботи та отримували належну зарплатню. Ми завжди говоримо, про відповідальність перед пацієнтами щодо якісного надання медичних послуг. Не меншою є і відповідальність перед нашими медичними працівниками, які потребують гідних умов та оплати праці, співвідносної освіті, стажу роботи, якості надання послуг. На жаль, сьогодні замість того, аби думати як допомагати людям, лікарів турбують матеріальні питання. Ми перенаправляємо їхню увагу на пацієнта, надання медичної допомоги. Оплата за пацієнта стане мотивацією для вдосконалення роботи лікаря.

• Руслан КОЛОМЄЙЦЕВ, спеціально для «RIA плюс» і 20minut.ua

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.