“Швидка їжа” – швидка біда. Тернопільські лікарі - про шкоду від зловживання фастфудом

Не зловживати “швидкою їжею” — фастфудом — насамперед застерігають тих, у кого в родині були онкохворі. Ще одна велика група ризику — діти й підлітки.
Навіть здоровим дорослим людям імунолог Ігор Господарський не рекомендує перевантажувати печінку, харчуючись нашвидкуруч. Адже доступна й дешева “швидка їжа” при тривалому вживанні діє на весь організм вкрай негативно.
"Якість і свіжість — сумнівна"
— Фастфуд загалом — це дуже велика група продуктів, якими можна швидко перекусити, — зауважує лікар. — Однак при цьому люди не задумуються, що якісні та дорогі компоненти харчування не можуть коштувати дешево. Аби здешевити таку продукцію, виробники використовують компоненти сумнівної якості і дуже часто сумнівної свіжості. Економлячи на цьому, вони, без сумніву, піддають ризику наше з вами здоров’я.
Особливо шкодить, як наголошує пан Господарський, багаторазове використання рослинних і тваринних жирів та їхніх сумішей для приготування фастфуду.
— При багаторазовому нагріванні й охолодженні олії виникають сполуки, які не тільки викликають незворотні ураження печінки та слизових органів травлення, а й є висококанцерогенними, тобто такими, що викликають утворення злоякісних пухлин, — пояснює лікар. — Тобто регулярно вживаючи фастфуд, ми повільно “крокуємо” до раку.
Імунолог ілюструє це дослідженнями, котрі провели в Японії.
— Поки японці не їли фастфуду, деяких форм пухлин кишечника у них в практично не було, — розповідає Ігор Господарський. — Та у 50-60 рр. Японію “накрило” захоплення євро-американськими цінностями. І фастфуд став одним із його негативних аспектів. До того ж, постійно зростав темп життя і японці, які багато працювали, просто не встигали нормально пообідати і були змушені йти у фастфуд.
Тож у Японії та країнах Далекого Сходу буквально протягом кількох десятків років не тільки з’явилися нові типи раку, а й кількість цих захворювань зросла в п’ять разів.
Діти надто вірять рекламі
Теоретично кожен ризикує отримати певні захворювання, у тому числі й пухлини, продовжує лікар. Причому цей ризик вищий у тих, у чиїй родині вже були онкохворі.
— Якщо у людини обтяжена онкологічна спадковість, то їй не обов’язково харчуватися фастфудом 20 років, щоб підштовхнути організм до розвитку пухлини, — застерігає пан Господарський. — “Швидка їжа” їй нашкодить набагато швидше.
Дехто має вищу вроджену опірність до хронічних уражень органів травлення чи розвитку злоякісних пухлин.
— Такі люди теоретично можуть харчуватися не те що фастфудом, а, як кажуть, навіть цвяхами, — посміхається лікар. — Але не думаю, що нині таких людей є дуже багато.
Навіть вживаючи продукти, якість яких сумнівів не викликає, як пояснює пан Господарський, із часом ми все одно накопичуємо шкідливі компоненти. Наприклад, із так званої категорії Е: стабілізатори, консерванти, ароматизатори та інше.
— Яким є взаємне підсилення їхнього впливу, ніхто не з’ясовував, — зауважує імунолог. — Але, без сумніву, він є. Тому додатково перевантажувати організм  фастфудом нерозумно.
Діти та підлітки “на гачок” фастфуду потрапляють частіше. Натомість люди немолодого та літнього віку, як наголошує лікар, свідоміше ставляться до харчування. Ще одна група ризику — ті, хто вже має захворювання систем чи органів травлення.
— Діти дуже довіряють рекламі, — переконався лікар. — Вони часто купують фастфуд через яскраву обгортку чи приємний запах. Батькам варто пояснити дітям реальний стан речей, наприклад, при спільному перегляді реклами фастфуду. Необхідно також контролювати те, що діти їдять у школі. А даючи гроші на кишенькові витрати, слід з дитиною проговорювати, на що вона може їх витратити. Корисним буде й спільний перегляд телепередач на кшталт “Смачно до смерті”. Адже у них на фактах доводять, наскільки шкідливими є ті чи інші компоненти харчів.
Від неправильного харчування, стверджує лікар, насамперед страждає печінка.
— Особливо небезпечно, якщо це — печінка дитини чи підлітка, якій ще треба буде працювати десятиліттями, — наголошує Ігор Господарський. — Тому велика відповідальність лягає на батьків, вихователів і вчителів, які наглядають за дитячим харчуванням.
Від вживання продуктів, які мають токсичний і канцерогенний вплив, продовжує лікар, страждає не лише травна система.
— “Під удар” потрапляє й імунна система, — стверджує пан Господарський. — Порушується й обмін речовин, виникають зміни в ендокринній сфері. До речі, образ американця, перегодованого фастфудом, — дуже хороша ілюстрація для медичної антиреклами “швидкої їжі”. Втім, гладкими зазвичай є бідні американці. Багаті — стрункі й підтягнуті.
Існують продукти, як додає лікар, які підсилюють негативний вплив фастфуду. Насамперед — газовані напої, які часто і рекламують, і продають разом із фастфудом.
— Деякі хімічні компоненти, які використовують при виготовленні солодких вод, можуть бути не дуже шкідливими самі по собі, — пояснює Ігор Господарський. – Але, взаємодіючи з компонентами фастфуду, вони можуть збільшувати всмоктуваність і біодоступність шкідливих компонентів сотні разів використаної олії.
“Працюємо для того, щоб жити. А не навпаки”
За браком часу на нормальний обід лікар радить перенести прийом їжі на пізніше, але не їсти абищо та “на ходу”.
— Звісно, в погоні за кар’єрою чи грішми люди нерідко жертвують сном, відпочинком чи прийомами їжі, — каже Ігор Господарський. — Звісно, в такий спосіб на певних етапах ми зможемо більше уваги приділяти роботі, але розраховуватися за це доведеться власним здоров’ям. Зрештою, ми працюємо для того, щоб жити, а не живемо для того, щоб працювати. Жертвувати здоров’ям заради роботи — великий гріх перед своїм організмом.
Працюючій людині, підсумовує лікар, потрібно вміти так організувати свій час, щоб все-таки мати можливість нормально попоїсти.

“Якісні продукти у наш час знайти все важче...”
За останніх п’ять років кількість випадків захворювань печінки та підшлункової залози на Тернопіллі збільшилася вдвічі. До того ж, ці хвороби суттєво “помолодшали”. Тепер цироз печінки буває навіть у 20-річних.
— У значній частині випадків причиною є зловживання алкоголем, — розповідає доцент кафедри внутрішньої медицини №1, гастроентеролог Михайло Гаврилюк. — Однак і тривале вживання неякісної їжі робить свою справу. Ні для кого не секрет, що якісні продукти нині у продажу знайти все важче. Нещодавно в одній телепередачі йшлося, що нині курятину чи свинину без антибіотиків чи гормональних добавок купити майже неможливо.
Щоправда, досі немає ґрунтовних досліджень, як саме впливають такі чужорідні гормони на наш організм, додає пан Гаврилюк. Медики можуть лише застерігати, однак для наукового підтвердження фактів негативного впливу потрібні роки, численні групи піддослідних певного віку та статі, які протягом тривалого часу вживали б “здорову” та “не зовсім здорову” їжу. Тільки після порівняння стану їхнього здоров’я після таких досліджень можна було б робити чіткі висновки.
— Втім, з моменту появи таких поширених нині харчових добавок ще не минуло достатньо часу, — продовжує лікар. — Звісно, й виробники не зацікавлені в проведенні подібних досліджень, адже це може вплинути на їхній  бізнес.
Однак певні висновки, за словами лікаря, можна робити вже зараз.
— Не думаю, що знайдеться лікар, який запевнятиме, що, наприклад, розпушувачі, які використовують у хлібобулочних виробах — це дуже корисно, — припускає  пан Гаврилюк. 
Також давно довели, що олія, котру багато разів пересмажують у фастфуді, є канцерогеном, тобто може спричинити захворювання на рак. Тож навіть готуючи картоплю фрі вдома, як радить лікар, не варто використовувати олію багато разів.
— Нерідко на “швидку їжу” налягають працюючі люди, яким ніде поїсти дешеву, але здорову їжу, — продовжує він. — Але результати харчування нашвидкуруч обов’язково так чи інакше дадуться взнаки. Тож краще не легковажити із цим. Лікування захворювань печінки та підшлункової залози — тривале й затратне. Затягується воно на роки і стає проблемою для всієї сім’ї.
Вагітним радять м’ясну ковбасу
За рекомендацією Мінохоронздоров’я, при лікуванні вагітних, котрі страждають від анемії, одним із пунктів є порада вживати м’ясну ковбасу, розповідає Михайло Гаврилюк.
— А в нашій ковбасі, якщо не помиляюся, більше 200 г м’яса на кілограм виробу не йде, — каже лікар. — Решта — соя, добавки, крохмаль. А якщо врахувати, що й ті 200 г містять гормони й антибіотики, то уявляєте, що ми їмо?
Тож, як додає пан Гаврилюк, аби при анемії поповнити запаси заліза, потрібно їсти м’ясо. Але краще купувати його у тих, хто дає повну гарантію якості продукту. Те ж саме стосується й овочів.
 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.