«Сіла батарейка» на роботі: що робити і як собі зарадити

• Професійне вигоряння – це сигнал організму та душі про потребу в перепочинку та відновленні. Часом нам потрібно зупинитися, обдумати свої пріоритети і дати собі дозвіл на паузу.
• Які симптоми вигорання і як дати собі раду — вправи від психологині на відео.

 

Професійне вигоряння — це сигнал організму та душі про потребу в перепочинку та відновленні. Часом нам потрібно зупинитися, обдумати свої пріоритети і дати собі дозвіл на паузу. Це не завжди легко, адже ми звикли бути ефективними і продуктивними, але піклування про себе – це також відповідальність перед собою та своїм здоров’ям.

 

Виснаження ресурсів день за днем

Якими є симптоми вигорання і як всьому зарадити, дізнавалися «20 хвилин».

— Розумію, як складно почуватися виснаженим, особливо коли професійні обов’язки стають не тільки джерелом досягнень, а й тягарем, — каже психологиня Тетяна Білінська. — Якщо ви відчуваєте себе в стані вигорання, знайте, що ви не самі – це не просто ваша слабкість чи невдача, це реальний стан, що виникає, коли віддаєш більше, ніж отримуєш.

Важливо знайти час на себе і відновити свої ресурси, переконана психологиня.  Психологічна підтримка, бесіди з близькими, медитації, фізичні вправи або просто якісні хвилини відпочинку можуть допомогти повернути внутрішню рівновагу.

Професійне вигорання — це виснаження емоційних, розумових і енергетичних ресурсів людини, яке розвивається на тлі сильного хронічного стресу в роботі, пояснили в ДУ «Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ».

Воно проявляється повною втратою інтересу до професійної діяльності і відчуттям безглуздості подальшого розвитку, відсутністю сил і бажання займатися діяльністю, яка нещодавно була по-справжньому цікавою.

— Найбільша небезпека в тому, що розвивається цей синдром поступово, день за днем, — кажуть фахівці. — Якщо ігнорувати його перші ознаки, то почуття задоволення від добре виконаної роботи ставатиме все меншим, а бажання покинути раніше улюблену діяльність буде стрімко збільшуватися.

Чим довше людина накопичує внутрішнє напруження, тим яскравіше проявляється вигорання. Самостійно впоратися з синдромом, що проявився в повну силу, людині практично нереально. І замість гордості за успішну професійну кар’єру, з’являється відчуття спустошеності і втраченого часу.

 

Симптоми професійного вигорання

Перша група: психофізичні симптоми

— почуття постійної втоми не лише вечорами, але і вранці, відразу після сну

— відчуття емоційного і фізичного виснаження;

— апатія - відсутність реакції цікавості на чинник новизни або реакції страху на небезпечну ситуацію;

— загальна астенізація (слабкість, зниження активності та енергії, погіршення біохімії крові і гормональних показників);

— часті безпричинні головні болі; постійні розлади шлунково-кишкового тракту;

— різка втрата або різке збільшення ваги;

— повне або часткове безсоння;

— постійна загальмованість, сонливість і бажання спати протягом всього дня;

— задишка або порушення дихання при фізичному або емоційному навантаженнях;

— помітне зниження зовнішньої і внутрішньої сенсорної чутливості: погіршення зору, слуху, нюху і дотику, втрата внутрішніх, тілесних відчуттів.

Друга група: соціально-психологічні симптоми

— байдужість, нудьга, пасивність і депресія (відчуття пригніченості);

— підвищена дратівливість на незначні, дрібні події;

— часті нервові зриви (спалаху невмотивованого гніву або відмови від спілкування, відхід у себе);

— постійне безпричинне переживання негативних емоцій (почуття провини, образи, сорому, підозрілість, скутість);

— почуття неусвідомленої підвищеної тривожності (відчуття, що «щось не так, як треба»);

— почуття гіпервідповідальності і постійне почуття страху, що «не вийде» або «я не впораюся»;

— загальна негативна установка на життєві і професійні перспективи (по типу «як не старайся, все одно нічого не вийде»).

Третя група: поведінкові симптоми

— відчуття, що робота стає все важче і важче, і виконувати її - все важче і важче;

— людина помітно змінює свій робочий режим (збільшує або скорочує час роботи);

— постійно, без необхідності, бере роботу додому, але вдома її не робить;

— не може приймати рішеня;

— почуття непотрібності, невіра в покращення, зниження ентузіазму по відношенню до роботи, байдужість до результатів;

— невиконання важливих, пріоритетних завдань і «застрявання» на дрібних деталях, трата більшої частини робочого часу на виконання автоматичних і елементарних дій;

— дистанційованість від співробітників і людей, підвищення неадекватної критичності;

— зловживання алкоголем, різке зростання викурених за день цигарок, застосування наркотичних засобів.

 

Спочатку схоже на хандру

Ви почуваєтесь виснаженим морально, розумово і фізично. Вам все важче прокидатися вранці і примусити себе приступити до роботи. Все складніше зосередитися на своїх обов'язках і виконувати їх своєчасно. Робочий день розтягується до пізньої ночі, водночас руйнується звичний уклад життя, псуються стосунки з оточуючими. Знайомі симптоми і це все ніби про вас? Вітаємо, у вас синдром емоційного вигорання. Зарадити цій біді можна і треба, наголошує психологиня Наталія Гаєвська.

Емоційне вигорання на початковій стадії схоже на хандру. Люди стають дратівливими, уразливими. Вони опускають руки при найменших невдачах і не знають, що з усім цим робити. Тому так важливо розглядати перші «дзвіночки» в емоційному тлі, вжити профілактичних заходів і не довести себе до нервового зриву.

— Людина, яка забагато «запалилась» на початку, вигорає швидше, — каже Наталія Гаєвська. — Така людина бере на себе забагато і не розуміє, коли потрібно зупинитися та відпочити.

 

Хто у зоні ризику?

Як показують статистичні дані, синдром найчастіше вражає тих, хто кожен день має справу з людським фактором. Щодня стикаючись з негативом, чужим настроєм або неадекватною поведінкою, людина постійно відчуває емоційний стрес, який з часом тільки посилюється, каже психологиня.

— Почались невдачі, не розраховую власних сил, не вмію користуватись зовнішнім ресурсом, а звідси і виснаження, збайдужіння, падає самооцінка та працездатність, приходять розчарування і безсоння, — каже Наталія Гаєвська про ознаки «вигорання». – Далі людина починає аналізувати – чому так сталось. Вона спантеличена і сама собі не належить. Звідси депресія, тривожний стан – і людина не може комунікувати з іншими.

Що не може витримати психіка – вона «скидає» на тіло. Тому, якщо ви понад силу і норму віддались роботі, зупиніться. Адже захворіти може тіло. Чи це будуть розлади кишково-шлункового тракту, чи часті застуди, чи почнуться проблеми з судинами.  

— Синдром емоційного виснаження – це стосується людей, які не вміють потурбуватись про себе, — каже Наталія Гаєвська. – Вони не розуміють, коли потрібно зупинитись і почати думати про себе. А часом і казати «ні». Потрібно жити з гумором і легкістю. Та дистанціюватись від проблем і надмірної роботи.

 

Залишіть роботу на роботі

Синдром психічного вигорання, своєю клінічною картиною, схожий на депресію. Людина переживає глибокі страждання від удаваного відчуття самотності і приреченості. У такому стані важко щось робити, на чомусь зосередиться. Проте, подолати емоційне вигорання значно легше, ніж депресивний синдром.

Зарадити проблемі можна і треба, наголошує психолог. Передусім, потрібно сповільнитись. І під час відпочинку займатися тим, що до душі. Змінити роботу, або ставлення до неї. Більше часу приділяти рідним і дітям. А роботу навчитись залишати за стінами робочого кабінету.

Як дати собі раду — вправи на відео.

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.