Ініціатор проекту “Життя без меж” Олена Коваль розповіла, що давно усвідомлювала потребу у навчанні базовим навичкам надання першої допомоги.

- На жаль, такі сім'ї, як моя, часто покидають пологові будинки без будь-яких знань, що робити в екстрених ситуаціях, наприклад, коли судоми чи зупинка дихання, - каже Олена. - Тому я організувала ініціативу #перша_допомога.

15 батьків, які мають дітей з інвалідністю, успішно пройшли безкоштовне навчання та отримали міжнародні сертифікати Європейської Ради Реанімації. В стандартизованому курсі «Базова підтримка життя» батьки навчилися надавати допомогу людині без свідомості і без дихання, проводити базові реанімаційні заходи – натискати на грудну клітку і робити штучне дихання, користуватися автоматичним зовнішнім дефібрилятором, надавати допомогу людині, яка вдавилася стороннім предметом – тобто що робити в ці 10 хвилин до приїзду швидкої. Важливі навички батьки відпрацювали на манекенах.

- Коли бачите людину без свідомості, треба переконатись чи безпечне місце навколо потерпілого, запитати в людини чи з нею все добре, у разі негативної реакції покликати на допомогу, - розповідає Олена Коваль. - Далі перевірити дихання. Викликати швидку, зазначивши диспетчеру як вас звати, де ви знаходитеся і вказати, що поруч з вами людина без свідомості та не дихає. Остання фраза дуже важлива, оскільки тоді виїжджає найближча бригада екстреної медичної допомоги.

Потім треба робити непрямий масаж серця і штучне дихання. Дорослому - за принципом - 30 натискань по центру грудної клітки , прямими руками складеними в замок і два глибоких вдихи. Натиск на груди дорослої людини повинен бути 5-6 см. Далі робимо глибоких 2 вдихи, лише за наявності певних засобів захисту (бар'єрних пристроїв або клапанів-масок) - це не може бути хустинка, складена у декілька разів! Якщо таких засобів під руками немає, тоді проводимо лише непрямий масаж серця.

Для дитини реанімація розпочинається з 5 рятівних вдихів, потім 15 натискань на грудну клітку, а далі за аналогічною схемою, лише 15:2 (якщо забули – можна і 30:2). Проте натискаємо уже не двома руками, а однією.

Про отримані знання можна говорити довго, але найкраще пройти курс самому, адже ніколи не знаєш, де і коли твої знання можуть пригодитись, зазначає Олена Коваль.

Коментар

“Університет відкритий до співпраці”

Арсен ГУДИМА, професор ТДМУ:

- До нас звернулися мами дітей з інвалідністю, і ми допомогли їм навчитися базовим реанімаційним заходам за європейськими стардантами. Університет відчуває своєю місією надавати такі послуги для бажаючих, ми відкриті до співпраці, бо тим самим підвищуємо рівень суспільного здоров'я. Допомога для учасників ініціативи “Життя без меж” стала можливою на основі меморандуму про співпрацю між ТДМУ і Всеукраїнською радою реанімації. Центр симуляційного навчання має багато платних курсів для медиків, для людей інших спеціальностей. Але для певних категорій населення ми можемо організувати навчання на благодійній основі.