Як маскуються нинішні депресії, розповідає тернопільський психіатр

На відсутність апетиту, важку нудоту та болі в шлунку 35-річна тернополянка скаржилася доволі тривалий час. Традиційне лікування не допомагало. При обстеженні виявилося, що причина такого стану – не захворювання шлунково-кишкового тракту, а депресія.
Про такий випадок зі своєї практики розповідає к. м. н., лікар-психіатр спецамбулаторії "АСТРА МІА” Володимир Пришляк.
У жінки ткож виявили типове порушення сну, а також періодичні загострення хвороби, - каже лікар. – Врешті, коли під час чергового загострення жінка завела мову про те, що їй не хочеться жити, родичі привели її на консультацію до психіатра.
У пацієнтки діагностували депресію, призначили курс антидепресантів. І протягом місяця стан жінки повернувся до норми, нудота й болі повністю зникли.
До депресій більше схильні жінки
Більшість звикла вважати, що депресії найчастіше бувають восени і навесні і називає їх сезонними. Насправді ж на практиці сезонні депресії трапляються далеко не завжди. Загалом їх прив’язаність до певної пори року буває дуже індивідуальною.
Загалом, як свідчить статистика, до депресій найбільше схильні жінки у віці після тридцяти років, каже лікар. Повного пояснення цьому не знайшли досі. Основними версіями є особливості успадкування, ендокринної системи, психологічні особливості з більшою емоційною вразливість жінок.
Також традиційно схильні до депресій і чоловіки середнього віку, - додає він. – У них депресія часто буває спровокована психологічними факторами. Вона може виникати при перегляді свого життя. Бувають розчарування у досягненнях, сімейні кризи. Психотерапія допомагає переосмислити ці внутрішні конфлікти.
Утім, нерідко люди, зволікаючи з візитом до лікаря, намагаються допомогти собі, купуючи розрекламовані препарати, які "покращують сон”, "знімають стрес” і подібні.
- Здебільшого – це заспокійливі рослинні препарати, - каже Володимир Пришляк. – Звісно, їх можна попити якийсь час. Цим ви не завдасте собі великої шкоди. Але ефект від такого лікування буде мінімальний. До того ж, це лише затягне процес початку адекватного лікування, якщо йдеться саме про депресію.
Найважче ускладнення - самогубство
Тож при депресіях бажано таки не займатися самолікуванням, а звернутися за консультацією до фахівців, каже лікар.
Депресії останніх десятиліть трохи відрізняються від тих, які були в минулому, - пояснює Володимир Пришляк. – Такі типові прояви депресій як пригнічення, ідеї вини, типова міміка, загальмованість та інші, нині частіше не набувають дуже яскравого вираження.
Тому буває, що пацієнт скаржиться на депресію, хоча зовні її ознак і не помітно, продовжує лікар. Нерідко родичі хворого навіть вважають, що він прикидається.
Нинішні депресії часто мають невиразну клінічну картину, - продовжує пан Пришляк. – Але це – один із психіатричних розладів, небезпечний, зокрема, тим, що містить найбільшу загрозу самогубства. Більшість самогубств люди вчиняють, саме у стані депресії.
Небезпека вчинення самогубства присутня навіть тоді, коли депресія, на перший погляд, не виглядає аж надто глибокою, додає лікар. Тому чим швидше почати лікування, тим кращий буде його ефект.
Часта причина – вроджена схильність
Термін "депресія” – доволі широке поняття, - каже Володимир Пришляк. – Скажімо, у побуті нам нерідко доводиться чути "у мене - депресія”, тоді як у людини просто знижений настрій. У вузькому ж, психіатричному значенні депресію розглядають як ендогенне захворювання – таке, що має більше не психологічне, а біологічне походження. Пов’язано це із хімічним порушенням обміну активних речовин у головному мозку. Така депресія буває взагалі не пов’язана із об’єктивними стресовими чинниками.
Адже загалом, як каже лікар, депресивну реакцію можна вважати нормальною реакцією психіки на несприятливі фактори: розчарування, втрати та інше. Для типової ж ендогенної депресії, як він наголошує, одним з визначальних є генетична, спадкова схильність. У таких випадках часто можна виявити депресивні розлади або випадки самогубств і серед родичів пацієнта, навіть у кількох поколіннях.
Часто це є вроджена слабкість, яка може довший час ніяк не проявлятися, - розповідає лікар. – А потім маніфестувати або після якоїсь провокації – стресу, при гормональній перебудові в післяродовий чи клімактеричний період, навіть при тілесному захворюванні. Або ж проявляється і взагалі без жодних видимих причин, як грім серед ясного неба, за цілком сприятливих обставин. У будь-якому разі, якого би походження вона не була, депресія завжди супроводжується зниженим настроєм. Це, як правило, завжди впадає в око.
Полегшення настає аж надвечір
Крім того, в стані депресії в людини загальмовуються психічні процеси, продовжує фахівець. Пацієнти часто скаржаться на сповільнення мислення, погіршення пам’яті, на те, що їм буває важко підібрати слова у розмові.
Загальмовуються й реакції за кермом чи при спілкуванні, зникає почуття гумору, впевненість у собі, дотепність, та й загалом бажання спілкуватися. Зникає й зацікавлення у роботі, інтерес до того, що раніше приносило задоволення.
Знижується й загальна активність, пацієнтові стає важко виконувати звичну роботу. Він скаржиться на брак енергії, постійну втому та виснаження, яке не минає навіть після сну.
Характерною ознакою ендогенних депресій є те, що вони, як правило, мають добовий ритм, - продовжує Володимир Пришляк. – Людина гірше себе почуває в першій половині дня, особливо вранці. Певне полегшення й покращення настрою настає аж надвечір.
Ще однією важливою ознакою депресії є порушення сну, додає лікар. Пацієнт дуже рано прокидається – вдосвіта чи навіть посеред ночі – і після цього вже не може заснути.
Характерниими для ендогенної депресії є й зниження біологічних потягів, - каже фахівець. – І сексуального потягу, й апетиту. Нерідко найпершою скаргою пацієнта є те, що він втрачає вагу без жодних причин.
Депресія маскується під тілесні хвороби
Тож клінічні ознаки нинішніх депресій суттєво відрізняються від колишніх, наголошує лікар.
Раніше у медичній практиці частіше зустрічалися класичні випадки важкої меланхолії, коли діагноз можна було ставити з першого погляду на пацієнта, - розповідає Володимир Пришляк. – Сьогодні ж часто говорять про так звану масковану депресію. Йдеться про випадки, коли цей емоційний розлад проявляється не стільки емоціями, скільки тілесними симптомами.
Для прикладу лікар наводить скарги пацієнтів на головні болі, неприємні відчуття у ділянці серця, порушення дихання, травлення, безсоння чи болі в різних частинах тіла. Іноді основним симптомом прихованої депресії стає також зловживання алкоголем або наркотичними речовинами.
Лікування таких випадків – це один із розділів психосоматичної медицини, котра шукає психічні причини у фізичних розладах, - пояснює психотерапевт. – Саме таких депресій стало більше останнім часом. Як правило, такі пацієнти починають лікуватися у лікарів загальної практики. Адже, звісно, ніхто одразу не звернеться до психіатра, якщо його, приміром, болить серце. Зрозуміло, що тілесне лікування у таких випадках приносить лише тимчасове полегшення. Якщо приносить взагалі. Бо насправді у багатьох випадках потрібне лікування антидепресантами.

Хронічні депресії без лікування тривають по кілька років
Зцілення, які можуть здатися дивовижними, бувають після лікування антидепресантами, переконався Володимир Пришляк.
Наприклад, коли в людини із 5-6-річним стажем безуспішного лікування у різних закладах після 2-3-тижневого курсу антидепресантів хвороба раптом відходить, - розповідає лікар. – Зрозуміло, що окрім медикаментозного лікування, хворі на депресію потребують і психотерапевтичного впливу. Адже депресія є яскравим зразком поєднання тілесного, тобто біологічного, і суто психологічного аспектів захворювання. В одних випадках депресія є радше результатом психотравмуючих обставин, в інших – більшу роль відіграє біологічна схильність до цього розладу. Але завжди депресія проявляється як в емоційній, так і в тілесній сферах, тому потребує комбінованого лікування.
Потрібен контакт і з хворим, і з родиною
Раніше вважали, що ендогенна депресія психотерапії як такої не потребує, оскільки не піддається такому впливу. Йшлося лише про призначення антидепресантів, які мали зробити свою справу у будь-якому випадку.
- На сьогоднішній день уже йдеться про те, що психотерапевтичного супроводу потребує лікування усіх без винятку психіатричних пацієнтів, - каже Володимир Пришляк. – Тому що навіть той самий прийом антидепресантів можна правильно забезпечити лише тоді, коли є психотерапевтичний контакт – не тільки лікаря з пацієнтом, а часто й із членами родини пацієнта.
Особливо важливо це у випадку хронічних депресій. Вони, як пояснює лікар, часом можуть тривати й по кілька років.
Методів лікування нині є багато
- Цим нинішні депресії теж відрізняються від колишніх, - каже він. – Раніше типовим перебігом депресії вважали фази загострення, які тривали кілька місяців, а далі стан покращувався, навіть незалежно від лікування. Зараз же усе частіше трапляються випадки, коли депресія тягнеться до двох-трьох, і навіть десяти років без покращення стану. Із такими пацієнтами дуже важливо налагодити отой психотерапевтичний контакт, аби досягти конструктивної співпраці.
Тож нині при лікуванні депресій, як підсумовує лікар, використовують і антидепресанти, і методи психотерапії, і фототерапію – лікування світлом, і голкорефлексотерапію – впливом на біологічно активні точки тіла.
- Досі залишається доволі ефективним і такий давній метод як електроконвульсивна терапія, - додає лікар. – У народі його називають електрошоком. Проводять цю процедуру лише в умовах стаціонару і – лише у найважчих випадках, які не піддаються іншим видам лікування. Утім, насьогодні є дуже широкий вибір антидепресантів та інших препаратів, які при правильному підборі та лікуванні дозволяють впоратися із будь-якою депресією.
Загалом, за словами лікаря, депресії серед інших психіатричних розладів вважають розладами зі сприятливим прогнозом при правильному лікуванні.
Добре проведене лікування призводить до повної ремісії, - наголошує Володимир Пришляк. – Тобто депресія не залишає після себе жодних психічних наслідків і людину можна повернути до попереднього стану – такого, який був до хвороби.
Щоправда, як визнає фахівець, депресія, зокрема, ендогенна, має схильність повторюватися. Таким пацієнтам час від часу доводиться лікуватися у психіатра або приймати підтримуюче лікування.
Затягувати з лікуванням не варто
Проблемою залишається те, що пацієнти донині мало довіряють лікарям, додає пан Пришляк. А лікуючись у знахарів, народними методами, займаючись самолікуванням вони лише затягують проблему – депресія стає усе стійкішою, такою, яка нелегко піддаватиметься навіть адекватному лікуванню.
- Упереджене ставлення до психіатрів, психіатрії і психічно хворих пацієнтів у нашому суспільстві є досі, - каже лікар. – Його потрібно змінювати, бо на сьогоднішній день воно явно неадекватне. Вочевидь, воно ще пов’язане з радянськими часами, коли психіатрія виконувала, серед інших, і репресивну функцію, а тодішні препарати давали багато побічних дій. На сьогоднішній день фармакологія розвинена дуже добре, є багато хороших препаратів, які дають добрий ефект без побічних дій, а методи сучасної психотерапії допоможуть пацієнтам подолати свої проблеми і повернутися до повноцінного життя.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.