Святе місце — для «благословенного житла». Як у Тернополі на землях церков виростають багатоповерхівки

RIA плюс

Фотоколаж редакції ілюстративний

«Не можете служити Богові й мамоні», — йдеться у
Євангеліє від Матвія 6:24. Суть така, що неможливо одночасно ставити на перше місце духовні цінності і матеріальні.
У Тернополі землі, передані церковним громадам, регулярно опиняються в орбіті забудови. Журналісти «20 хвилин» готові поділитися з вами нашими напрацюваннями, проаналізувавши дані (увага!) з 90-х років.
І коли надають містобудівні умови та обмеження для багатоквартирної забудови на землях, виділених церквам, йдеться не лише про самоуправство, а й кримінальний злочин, наголошує експерт з проблем питань містобудування Георгій Могильний.

Понад 500 квартир, за нашими підрахунками, уже збудували на землі, яку передавали церквам безоплатно під ширмою «для будівництва та обслуговування церкви». Також не менша кількість житла може з'явитися невдовзі, адже, як ми переконалися, на кількох ділянках, які отримували в користування релігійні громади, триває активне будівництво багатоповерхівок. Та і є у нашому місті ще деякі церковні ділянки» які, судячи зі змін до Генплану, у майбутньому мають серйозні перспективи стати майданчиком для комерційних забудов.

Аналізували від 90-х років

Загалом у Тернополі зареєстровані 134 релігійні громади, згідно з даними обласної військової адміністрації. Ця кількість, як зауважили у відповідь на наш запит, не включає релігійних центрів, управлінь, монастирів, релігійних братств, місій та духовних навчальних закладів. Тому кількість організацій та установ релігійного спрямування в місті, припускаємо, значно більша. Щодо отримувачів землі, то ми нарахували понад 90 рішень Тернопільської міської ради про безоплатну передачу ділянок в користування для будівництва та обслуговування церкви та інших релігійних споруд. Часто одна релігійна організація отримала не одну ділянку. Є в Тернополі й релігійні громади, які орендують приміщення для молитов або ж збудували церкви на придбаних землях.

Ми системно вивчаємо цю тему, проте останніми роками у Тернополі дедалі частіше фіксуємо випадки забудови земель, переданих релігійним громадам. Для нас важливо не лише розповісти про окремі кейси, а й проаналізувати, як змінювалася ця тенденція з роками.

У цьому матеріалі ми дослідили, як використовуються церковні землі, хто ухвалював рішення щодо їх забудови від проголошення незалежності. І, забігаючи наперед, за нашими підрахунками, релігійні громади та організації отримали в безоплатне користування або ж користуються без належного оформлення близько 25 гектарами. А це — на декілька гектарів більше від розмірів парку Шевченка та Старого парку — разом узятих. І саме частину цих «церковних» земель залучили у схеми, які включають обхід земельних торгів, порушення містобудівної документації, уникнення орендної плати забудовниками, часто з несплатою пайового внеску. І очевидна лояльність до таких порушень, адже замовник будівництва — часто сама церква, а багатоповерхівки та офіси виростають на церковній землі.

Як працює схема

Там, де є віра, має бути й відповідальність перед законом. Земельний кодекс визначає обов'язковий продаж вільних земельних ділянок у місті чи права оренди на них — на відкритих аукціонах. Крім певного переліку винятків. Один з таких — і є надання землі релігійним організаціям для будівництва культових споруд. Саме ця лазівка, на нашу думку та думку експертів, з якими спілкувалися, зробила «церковну схему» надто популярною в Тернополі.

Але як це відбувається? Схема виглядає так, судячи з наших спостережень: релігійна організація отримує земельну ділянку без аукціону під будівництво культової споруди. Після цього оформлюються необхідні документи, а до проєкту залучається приватний забудовник. У процесі реалізації змінюються параметри забудови або функція об’єкта — і на ділянці, яка мала використовуватися для релігійних потреб, з’являються житлові чи комерційні будівлі. У результаті земля, передана без конкурсу, фактично використовується бізнесом.

Якщо коротко:

земля без аукціону → під «церкву» → партнер із забудовником → зміна функції → багатоповерхівка.

Далі ми розкажемо про найцікавіші та найпоказовіші, на наш погляд, кейси, які демонструють масштаби проблеми. Тут або уже зведені багатоповерхівки, або є дозвільні документи чи почате нецерковне будівництво, або ж вільні ділянки, які можуть забудувати.

Храм Преподобного Іова Почаївського ПЦУ (вулиця Любомира Гузара, 8а)

44 квартири на «просвітницькій» землі

У 2009 році Тернопільська міська рада передала 0,15 га землі в постійне користування громаді храму Іова Почаївського для будівництва та обслуговування просвітницького центру (вул. Чалдаєва, нині — Любомира Гузара).

У 2013 році ділянку розширили до 0,1981 га, об’єднавши з сусідньою, та змінили призначення — «для будівництва та обслуговування храму». Спочатку землю віднесли до «земель рекреаційного призначення», але вже за місяць — до «земель житлової та громадської забудови».

Окрім релігійної будівлі, на ділянці «виросла» багатоповерхівка. Адреса і церкви і будинку одна — вулиця Патріарха Любомира Гузара, 8а. Уся земельна ділянка, площею майже 20 соток, і досі, згідно з даними публічної кадастрової карти, у безоплатному користуванні громади Церкви Іoвa Почаївського. Будинок, згідно з даними платформи ЛУН, має 10 поверхів і налічує 44 квартири різної площі.

У містобудівній документації 2017 року територія, про яку пишемо, — «культурні та спортивні зони». У зміненому 2024 році документі — вся територія, у тому числі й з багатоповерхівкою — «зони розміщення культових і обрядових споруд».

Як стало відомо з судового реєстру, будувати ЖК разом з церквою дозволила сама міська рада у 2014 році, але через два роки відділ державного архітектурно-будівельного контролю ради виявив, що замість дозволених 36 квартир стало 44. У 2021 році міська рада нанесла збудований будинок на картку незаконних забудов міста. Але у 2022-му через суд не змогла скасувати сертифікат про прийняття в експлуатацію цього будинку. До речі, зараз прокурори Тернопільської окружної прокуратури подали позов в інтересах держави до забудовника - релігійної організації «Парафія Преподобного Іова Почаївського міста Тернопіль Тернопільської єпархії ПЦУ про перерахування до місцевого бюджету коштів для створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в сумі 1 млн 201 тис. грн, — йдеться в повідомленні.

Парафія святого Апостола і євангеліста Івана Богослова ПЦУ (вулиця Леся Курбаса, 6а)

165 квартир «виросли» на ділянці

У 2011 році Тернопільська міська рада передала парафії Івана Богослова 0,3 га землі для будівництва та обслуговування церкви на вул. Леся Курбаса. У 2018 році поруч надали ще 0,22 га — для будівництва та обслуговування культових споруд.

Того ж року затвердили містобудівні умови на «будівництво храму святого апостола Івана Богослова з багатоквартирним житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та стоянками для автомобілів». Замовником виступала парафія, забудова охоплює обидві ділянки.

У 2024 році міськрада змінила формулювання цільового призначення: замість «для будівництва та обслуговування культових споруд» і «для будівництва та обслуговування церкви» визначили — «для будівництва та обслуговування культових, громадських, житлових будівель та споруд».

На ділянках, окрім храму, збудували Г-подібний багатоквартирний будинок на три під’їзди — орієнтовно на 165 квартир, а також гаражі. Обидві ділянки й досі перебувають у безоплатному користуванні парафії.

За містобудівною документацією 2017 року територія належала частково до «культурних та спортивних зон», частково — до «навчальних зон». У змінах 2024 року — до «зони розміщення культових і обрядових споруд» та «зони проектної багатоквартирної житлової забудови».

Парафія святих Мучеників Благовірних Князів Бориса i Гліба міста (вулиця Білогірська, 1Г)

200 квартир та комерція на церковній землі

У 2010 році Тернопільська міська рада передала 0,9 га землі парафії Бориса і Гліба для будівництва церковного комплексу на вул. Білогірській. Згодом юридична особа кілька разів змінювала назву і конфесійну приналежність, однак рішень про зміну умов надання землі не знайшли.

У 2024 році міськрада дозволила ТОВ «Управляюча компанія «Оболоня-сервіс» розробити проєкт землеустрою для оренди цієї ділянки для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, площею 0,9 га, в оренду терміном на п’ять років, для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за адресою вул. Білогірська. Пізніше площу уточнили — з 0,9 га до 0,7087 га, а кадастровий номер вилучили з рішення.

Станом на 2025 рік ділянку фактично поділено: одна частина (менше 0,2 га) має призначення «для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій», інша (приблизно 0,65 га) — «для обслуговування багатоквартирного житлового будинку». При цьому інформації про офіційне припинення права користування землею релігійною громадою знайти не вдалося.

Згідно з інформацією в містобудівних умовах та обмеженнях, отримувачем документів виступає сама парафія, а також Бабій Марія Василівна. Те, що замовником будівництва є Парафія святих мучеників, опосередковано свідчать й дозвільні документи з порталу єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (цей дозвіл повернули). Є в публічному доступі й сертифікат готовності об'єктів. На ділянці збудовано церкву і три багатоповерхівки — загалом понад 200 квартир. На перших поверхах — близько двох десятків комерційних приміщень, також є гаражі.

У містобудівній документації 2017 році територія — частково «культурні та спортивні зони”, частково «змішана багатоквартирна житлова забудова та громадська забудова». У зміненому 2024 році документі — «зони розміщення культових і обрядових споруд», територія під багатоповерхівками — «зони існуючої багатоквартирної житлової забудови».

Кафедральний собор святих рівноапостольних Костянтина та Єлени (вулиця Мирона Тарнавського, 30)

125 квартир поруч із храмом

У 2009 році Тернопільська міська рада передала 0,6 га землі Тернопільській єпархії УПЦ Київського патріархату для будівництва та обслуговування єпархіального управління та духовної семінарії.

У 2013 році єпархія отримала містобудівні умови, а у 2014-му — декларацію про початок будівельних робіт. Водночас будівництво розпочали не з церкви, а з багатоквартирного житлового будинку. Ця інформація доступна на сайті єпархії. Сам храм почали зводити лише у 2017 році.

Сьогодні на ділянці, розміром 0,6 гектара, яка досі має цільове призначення «для будівництва і обслуговування будівель громадських та релігійних організацій», розташований Кафедральний собор святих рівноапостольних Костянтина та Єлени та житловий будинок на три під’їзди — орієнтовно на 125 квартир. На першому поверсі працюють комерційні приміщення, а ознак розміщення «вбудованого єпархіального управління» немає.

За планом зонування 2017 року територія належала частково до «культурних та спортивних зон», частково — до «змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови». У змінах 2024 року — до «зони розміщення культових і обрядових споруд», а територію під храмом визначили як «зони розміщення розважальних комплексів та закладів».

Храм Пресвятої Трійці (вулиця Чайковського, 1а)

«Розширився» на 168 квартир

У 2020 році міська рада передала парафії УГКЦ Пресвятої Трійці 0,5265 га землі — нібито для розширення храмового комплексу. Вже за кілька місяців у рішення внесли зміни: дозволили будівництво не лише релігійних, а й житлових та громадських споруд.

У 2021 році затвердили містобудівні умови, і на ділянці погодили зведення багатоповерхівки. Йдеться про будинок на 10 поверхів і 168 квартир із комерційними та релігійними приміщеннями, за нашими підрахунками.

Цю історію ми вже детально досліджували, зокрема, й у контексті кримінального провадження. Місцеві мешканці виступили проти забудови та звернулися до суду. Справа дійшла до Верховного Суду, її повернули на нижчий рівень, але люди таки перемогли в Верховному Суді. Але забудовника це не зупинило. Працівники на будові є, навіть незважаючи на арешт земельної ділянки.

За документами, у 2017 році ця територія частково належала до культурних і спортивних зон, а також змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови. Зараз — це вже зона культових споруд і проєктної багатоквартирної житлової забудови.

Храм Різдва Пресвятої Богородиці (вулиця Київська, 2а)

Взяли землю під реабілітацію та просвітництво — планують багатоповерхівку

У 2011 році Тернопільська міська рада передала 0,5 га землі на вул. Київській релігійній громаді УГКЦ — для будівництва і обслуговування церкви та соціально-реабілітаційного центру сім’ї «Пресвятої родини».

У 2021 році ділянку дозволили поділити на дві окремих ділянки (0,2545 га і 0,2455 га) без зміни цільового призначення. Згодом більшу частину передали вже не парафії, а Архиєпархії — для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій.

У вересні 2025 року міська рада дозволила ТОВ «Ексклюзивбуд Плюс» змінити цільове призначення цієї ділянки — для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку. Водночас компанія отримала право оренди лише пізніше — рішенням від 24 жовтня 2025 року.

Судячи з документів, наміри житлової забудови з’явилися раніше: ще у 2021 році парафія отримала містобудівні умови (наказ №531) на будівництво «апартамент-готелю квартирного типу з вбудованими приміщеннями громадського призначення, освітньо-просвітницьким центром та стоянками». Втім, проєкт не реалізували — ділянку передали іншим користувачам.

За даними YouControl, власником ТОВ «Ексклюзивбуд Плюс» є Ярослав Бабій. Раніше серед співзасновників був Мехмет Шахін — колишній чоловік депутатки міськради Ольги Шахін. Сам Бабій також пов’язаний із Марією Бабій, причетною до забудови на вул. Білогірській, де на виділеній під церкву землі звели три багатоповерхівки.

За містобудівною документацією, у 2017 році ця територія належала до «культурних та спортивних зон». У змінах 2024 року — частково до «зон розміщення культових і обрядових споруд», частково — до «зон проєктної багатоквартирної житлової забудови».

Тернопільська єпархія УАПЦ (вулиця Чернівецька)

З «релігійного» гектара — 77 сотих під багатоповерхівки

У 2009 році міська рада передала 1 га землі на вул. Чернівецькій Тернопільській єпархії УАПЦ для будівництва та обслуговування духовного центру. Ділянка роками фактично не використовувалась — там був лише тимчасовий павільйон, а територія поступово втрачала лісопарк.

У 2021 році землю поділили на дві ділянки — 0,2288 га та 0,7712 га без зміни цільового призначення. Водночас у реєстрах користувачем досі зазначена УАПЦ, а не управління єпархії ПЦУ — рішень про зміну землекористувача депутати не ухвалювали.

Вже у 2023 році більшу ділянку (0,7712 га) передали в оренду ТОВ «Модуль-Тернопіль» для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення, підземним і наземним паркінгом та гаражами, терміном на п'ять років. Тим же рішенням, за письмовою згодою єпархії, її звільнили від земельного тягаря в 0,7712 гектара.

Ще до поділу, у 2021 році, єпархія отримала містобудівні умови на будівництво адміністративної будівлі духовного центру. Її збудували, однак, як з’ясували журналісти, об’єкт опинився у власності ТОВ «Модуль-Тернопіль».

Компанія отримала містобудівні умови щодо будівництва групи багатоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами та приміщеннями громадського призначення. А цього року дозвіл на початок будівельних робіт.

За даними YouControl, компанія-орендар має статутний капітал 1 тис. грн. Її власниця — Руслана Кришталовська, дружина керівника КП «Тернопільбудінвестзамовник», яке пов’язують із забудовами міської землі поза аукціонами.

За планом зонування 2017 року ця територія належала до «зони змішаної багатоквартирної житлової забудови та громадської забудови». У змінах 2024 року — частково до «зони розміщення культових і обрядових споруд», частково — до «зони існуючої змішаної багатоквартирної житлової забудови».

Парафія святих Володимира і Ольги (вулиця Пилипа Орлика, 1а)

Збудувати багатоповерхівку не вдалося, але землю поділили

У 1999 році парафія святих Володимира і Ольги в Тернополі отримала 1,0138 га землі для будівництва і обслуговування церкви. Йдеться про територію між вулицями Орлика та Юності — колишній неофіційний парк «стара Дружба».

На ділянці, яку згодом поділили, почали будувати храм. У 2013 році мешканці виступили проти після масової вирубки дерев. У парафії пояснювали це благоустроєм. Водночас ще у 2012 році громаді видали містобудівні умови на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення.

Це рішення оскаржили в суді: у 2013 році Тернопільський окружний адмінсуд скасував містобудівні умови, але вже у 2014 році апеляція стала на бік міськради. Паралельно тривали протести мешканців. У травні 2014 року виконком таки скасував містобудівні умови рішенням №530.

Після цього майже 10 років активних дій щодо забудови не було. Однак у 2023 році міська рада дозволила поділити ділянку на дві — 0,5647 га та 0,4488 га без зміни цільового призначення. Зараз обидві ділянки залишаються у безоплатному користуванні релігійної організації: на більшій — храм і парафіяльний будинок, менша (близько 0,45 га) — фактично пустир.

За планом зонування 2017 року ця територія належала до «культурних та спортивних зон». У змінах 2024 року — частково до «зони розміщення культових і обрядових споруд», частково — до «зони зміни функціонального призначення».

Церква Йосафата (вулиця Володимира Лучаківського, 5)

«Має під забудову» 10 соток зеленої смуги

Парафія УГКЦ храму священномученика Йосафата у Тернополі отримала кілька ділянок на вул. Лучаківського. У 2014 році — 0,0945 га для обслуговування церковного будинку, у 2016 році, рішенням 7/12/30 — 0,2300 га для обслуговування церкви. На цих землях збудовані відповідні об’єкти.

Однак у користуванні парафії є ще одна ділянка — 0,0970 га через дорогу від храму. У 2014 році її передали під будівництво каплиці з духовно-просвітницьким центром. Наразі це зелена зона з деревами та кущами, без забудови.

Рішень про зміну цільового призначення або містобудівних умов щодо забудови цієї ділянки не знайшли. Поки що вона залишається зеленою зоною — але її статус дозволяє потенційне будівництво.

Змін в містобудівній документації щодо ділянки не відбулось. І в 2017, і в 2024 роках там визначили «зони існуючої змішаної багатоквартирної житлової забудови».

Парафія Архистратига Михаїла (вулиця Калинова (Пронятин))

Церква на 30 сотках і ще 25 — «у резерві»

У 2012 році Тернопільська міська рада передала парафії Архистратига Михаїла в Пронятині 0,30 га землі під будівництво та обслуговування каплиці. Водночас припинили право користування цією ж ділянкою для парафії УАПЦ, яка отримала її раніше.

На ділянці збудували церкву, однак, за даними кадастрової карти, сама будівля займає значно меншу площу, аж у 15 разів. Решта території фактично вільна, окрім невеликої дзвіниці.

Окрім цього, парафія має в безоплатному користуванні ще дві ділянки навпроти — 20 і 5 соток. Раніше це була одна ділянка, яку також у 2012 році передали для будівництва та обслуговування храму. Наразі ці землі не забудовані. Рішень про зміну цільового призначення чи містобудівні умови на забудову не знайшли.

Також у 2012 році парафії передавали ще одну ділянку (рішення 6/20/69), однак станом на 2026 рік вона, ймовірно, вже не перебуває в комунальній власності — у відкритому кадастрі її як церковну землю не відображено.

Змін в містобудівній документації щодо ділянки не відбулось. І у 2017, і у 2024 роках там визначили: під церквою «зони розміщення культових і обрядових споруд», а вільної ділянки — «зони існуючої садибної житлової забудови».

Церква Петра (вулиця Володимира Великого, 2а)

Монастир, зоокуток і приватний медцентр

Парафія Святого Петра в Тернополі користується кількома ділянками на вул. Володимира Великого. Рішенням міської ради їй передали 1,1230 га та 0,1390 га для обслуговування релігійного комплексу — храму Святого Петра. Також ще з 1999 року в користуванні є ділянка 0,4003 га для обслуговування монастирського будинку, де облаштований відкритий для містян зоокуток.

Найбільші ділянки використовуються за призначенням. Водночас ділянка площею близько 0,1390 га забудована спорудою з релігійною архітектурою, однак фактично там працює приватний медичний центр та лабораторія.

За нашими підрахунками, будівля має три поверхи і площу понад 400 м², тут надають широкий спектр медичних послуг, зокрема хірургічних. Центр працює легально — з ліцензіями та на умовах оренди, а також має позитивні відгуки пацієнтів і реалізує благодійні ініціативи.

Водночас йдеться про комерційну діяльність у приміщенні, збудованому на комунальній землі, переданій безоплатно під релігійні потреби — що впливає, зокрема, на податки і тарифи.

Ми звернулися до парафії із запитом щодо умов оренди та розміру платежів. Згідно з планом зонування 2017 року, ділянка, де розташований медцентр, належала до «торговельних зон». У змінах 2024 року — до «зони розміщення культових і обрядових споруд».

В плані зонування 2017 року зона під медичним центром була позначена як “торгівельні зони”. В документі 2024 року - “зони розміщення культових та обрядових споруд”.

Храм, парафіяльно-приватний будинок і кондитерська (вулиці Сергія Короля/Бережанська)

Храм Успіння Пресвятої Богородиці на 200-300 прихожан, як вказано на сайті міськради, почали будувати наприкінці 1990-х на ділянці, що фактично «врізана» в парк «Загребелля». Паралельно з храмом звели і великий будинок, який спочатку позиціювали як парафіяльний.

Первинного рішення про передачу землі громаді знайти не вдалося. Водночас документи свідчать: частину цієї землі згодом вилучили у релігійної громади і передали у приватну власність — співзасновника релігійної організації, настоятеля храму та їхніх родин.

У 2009 році міські депутати вирішили надати громадянину Руслану Дрофяку безоплатно у власність 4 сотки для будівництва та обслуговування житлового будинку на Бережанській. Поряд з цією ділянкою є інша, також на 4 сотки. Обидві - під згаданим житловим будинком і обидві, як показують дані з державного земельного кадастру, утворені шляхом поділу більшої. Станом на 2025 рік власники першої ділянки — Русланович Дрофяк та Світлана Дрофяк. Власники іншої — Петро Скрип та Леся Скрип.

Руслан Дрофяк та Петро Скрип, згідно з даними «YouControl», є одними з засновників релігійної організації «Парафія святої покрови». Пан Скрип також є керівником юридичної особи та, судячи з інформації сайту єпархії, настоятелем храму Успіння Пресвятої Богородиці. До слова, саме на його ділянці, окрім половини житлового будинку, ми побачили й окрему двоповерхову будівлю, де на першому поверсі працює затишна кондитерська студія з кавою та десертами, яка має вихід в «Парк Здоров'я».

Щодо ділянки, на якій сама будівля храму, то лише у 2018 році Тернопільська міська рада дала дозвіл церкві на встановлення меж земельної ділянки, площею 22 сотки. Але рішення про затвердження на сайті міської ради відсутнє.

За словами настоятеля, із яким вдалося поговорити журналістам, будинок є приватним, а землю передали у власність священникам за рішенням громади — для забезпечення житлом. Кав’ярню веде його донька як підприємницьку діяльність.

— Це приватний будинок, не парафіяльний, а приватний. У свій час, коли церква починала будуватися, парафіяни віддали шматок землі, так як ми не могли забезпечити священників житлом, проживанням. Вони віддали 8 соток землі для будівництва будинку цим священникам. Ми написали прохання, були парафіяльні збори, митрополитом Мефодієм, як настоятелем церкви, було все підписано про незаперечення щодо передання цих двох ділянок по 4 сотки у власність. Церква подала клопотання до міськради із заявою про те, що хоче передати земельну ділянку на 8 сотих для Трофяка і для мене. Тернопільська міська рада вилучила цю землю від церкви і передала нам. Були сесії, як за процедурою. Церква передала нам землю для будівництва особистого житла, ми збудували будинок. Робили все за свої кошти, не з релігійної громади, — пояснює Петро Скрип.

Зараз, за словами отця, там проживають три сім’ї.

— Моя сім’я, сім’я Руслана Дрофяка й отець Миколай (то мій син). Дрофяк Руслан помер 11 років тому, там проживає його дружина та син. Хата у нас парована – є два номери, рахується як два окремі будинки, — уточнює.

Змін в містобудівній документації щодо ділянки не відбулось. І у 2017, і у 2024 роках там визначили: під церквою «зони розміщення культових і обрядових споруд», а території під будинком — «зони існуючої садибної житлової забудови».

Парафія святителя Миколая: храм і приватний будинок на одній території (вул. Петра Батьківського / Бригадна)

Первинного рішення про передачу землі парафії святителя Миколая Чудотворця знайти не вдалося — його немає у відкритому доступі. Найдавніший документ, який підтверджує користування ділянкою, — рішення 2014 року, яким парафії храму Святого Миколая Української автокефальної православної церкви дозволили виготовити технічну документацію для встановлення меж ділянки площею 0,70 га для завершення будівництва та обслуговування церкви.

Із планування території видно, що ділянку від початку передбачали більшою — разом із парафіяльним будинком для потреб священників. Храм і житловий будинок розташовані на спільній території з одним мурованим парканом.

У 2017 році, за зверненням релігійної організації, міська рада припинила користування частиною ділянки — 5 сотками під уже збудованим житловим будинком.

У 2021 році за парафією святителя Миколая Чудотворця закріпили в безоплатному користуванні 0,6492 га.

Станом на 2026 рік, за спільним парканом розташовані дві ділянки: одна — церковного призначення з храмом (близько 65 соток), інша — приватна (10 соток) для індивідуального житлового будівництва із двоповерховим житловим будинком.

За даними державного земельного кадастру, власниками приватної ділянки є троє осіб із прізвищем Лілякевич, зокрема Віталій Палладійович Лілякевич. Згідно з «YouControl», він є керівником парафії з 2007 року та настоятелем храму. Ми намагалися зв’язатися з ним, однак усі спроби виявилися безрезультатними — телефони не відповідають. Водночас ми готові оприлюднити його позицію, якщо він надасть коментар.

У плані зонування 2017 року територія, де збудована церква, визначена як “культурні та спортивні зони”, а ділянка під будинком - “садибна житлова забудова”. В документі 2024 року територія під храмом - “зони розміщення культових і обрядових споруд”, а під будинком - “зони існуючої садибної житлової забудови”. Помітили ще одну зміну, яка дозволяє будувати: близько 30 сотих землі, поряд з церковною, яка в містобудівній документації 2017 року відображена зеленою зоною, у 2014-му - вже як “проектні зони розміщення культових та обрядових споруд”.

Храм і «церковний» будинок за 100 тисяч (вул. Студинського)

У 2009 році Тернопільська міська рада передала парафії Вознесіння Господнього 0,30 га землі для будівництва та обслуговування церкви. Після цього громада розпочала будівництво храму та житлового будинку, який позиціювали як парафіяльний.

У 2015 році міська рада скасувала акт користування всією ділянкою та затвердила нову документацію — вже на 0,22 га. Таким чином на сформованій площі залишився храм, а на раніше церковній землі — житловий будинок. Будинок та земля, станом на зараз, приватні. За даними державного земельного кадастру, власником землі є Володимир Ільчишин. Згідно з «YouControl», він очолював парафію з 2004 до 2023 року і був настоятелем храму в період будівництва та зміни статусу землі.

За інформацією з відкритих джерел, частина парафіян висловлювала невдоволення тим, що на церковній землі спочатку зводили житловий будинок, а не храм.

У вересні 2025 року на сайтах нерухомості з’явилося оголошення про продаж цього будинку разом із ділянкою: 10 соток землі, будинок площею близько 250 м², ціна — 105 тисяч доларів.

Ми звернулися за поясненням до Володимира Ільчишина. «Будинок у стані будівництва, він ще не використовується», — сказав він.

На запитання про власника відповів: «А ви з якою метою питаєте? … А яка вам різниця, хто наразі є власником цього будинку. Він там не мав бути парафіяльний, чому він мав бути парафіяльний?»

Водночас підтвердив, що саме він розпочав будівництво. На уточнення про підстави, чи звертався по землю через потребу в житлі — відповів: «Так і було».

Після цього додав: «Вибачте, я зараз не можу говорити, бо за кермом. До побачення», — і завершив розмову. На прохання узгодити інший час для коментаря відповіді не надав.

Змін в містобудівній документації щодо ділянок майже не відбулось. І у 2017, і у 2024 роках там визначили: під церквою «зони розміщення культових і обрядових споруд», а от територія під будинком, замість “садибної житлової забудови”, отримала статус «підзони садибної житлової забудови в межах санітарно-житлових зон».

Чим це не вигідно для міста

Власне, такі практичні приклади ми зафіксували, проаналізувавши документи та побувавши на територіях цих церковних ділянок. У кожному випадку — різні деталі, але спільна тенденція: земля, надана під релігійні потреби, з часом отримує інше використання, фактично — забудовується багатоповерхівками або приватними будинками. Що це означає із законодавчого та економічного погляду — пояснюють експерти.

Практика забудови церковних земель має не лише юридичні, а й містобудівні наслідки. За словами архітектора Олега Фостяка, сама логіка використання таких ділянок часто суперечить базовим нормам.

— Потужність церкви зменшується пропорційно до того, скільки землі забирають, — пояснює він.

Згідно з рекомендаціями Посібника «Культові будинки та споруди різних конфесій», на одного відвідувача храму має припадати не менше 7 м² земельної ділянки. Тобто для храму на 100 людей потрібно щонайменше 700 м² території. Крім цього, ділянка має передбачати не менше 15% озеленення та круговий обхід із твердим покриттям, уточнює він.

Втім, коли частину такої землі віддають під житлову забудову, ці вимоги фактично нівелюються.

Окремий аспект — економічний. Як зазначає експерт, забудовникам було вигідно працювати через церковні ділянки, адже це дозволяло уникати пайових внесків, які до 2021 року спрямовувалися на розвиток міської інфраструктури.

— Саме пайові внески йшли на будівництво дитячих садків, медичних закладів, а також на розвиток інженерно-транспортної інфраструктури — мереж, доріг, пішохідних зон. Коли цього немає — витрати лягають на громаду, — пояснює Фостяк.

За його словами, поява багатоквартирних будинків на таких ділянках створює додаткове навантаження на мікрорайони.

— Коли на церковних землях зводять багатоповерхівки, маємо ряд проблем. Це не два-три помешкання, а 50, 70 чи 100 квартир. Людям потрібні школи, садки, лікарні, паркомісця. І все це навантаження лягає на вже наявну інфраструктуру, — каже він.

Також зростає навантаження на інженерні мережі, зокрема систему водовідведення, що може призводити до підтоплень у районах.

— Чим більша площа забудови, тим більше дощових стоків. Відповідно, зростає обсяг води — і маємо затоплені мікрорайони, — додає експерт.

У результаті, за його словами, житлові комплекси без належної інфраструктури перетворюються на місця тимчасового проживання.

— Коли не вистачає базових умов — майданчиків, шкіл, садків — будинки фактично стають гуртожитками. Тернопіль усе більше перетворюється на місто тимчасового, а не постійного проживання, — зазначає Фостяк.

Окремо він наголошує і на моральному вимірі таких рішень.

— Віддавати церковну землю — це не лише порушення, а й питання відповідальності перед громадою. Фактично йдеться про втрату ресурсу, який мав служити спільним потребам, — каже архітектор.

Чи реально довести до криміналу?

— Земельний кодекс дозволяє отримати право постійного користування релігійній організації виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності. Але якщо згодом на цьому місці зводять житловий будинок — можна доводити незаконність дій і навіть позбавляти права користування землею, — продовжує експерт з проблемних питань містобудування Георгій Могильний.

Часто на такі «будівельні гріхи» і місцеві ради, і органи контролюзакривають очі, продовжує він.

— Для місцевих забудовників такі ділянки — цікаві й вигідні. І схема виділяти землю на церкву, а потім тут же будувати, є популярною, бо ділянки дають без конкурсу на праві постійного користування за копійки земельного податку, або взагалі релігійну організацію звільняють від сплати земельного податку, — пояснює Георгій.

Коли Тернопільська міська рада надавала містобудівні умови та обмеження для багатоквартирної забудови на землях, виділених церквам, йдеться не лише про самоуправство, а й кримінальний злочин, переконаний Георгій Могильний.

— Отримання містобудівних умов та обмежень мало б стати підставою для перевірки дотримання вимог земельного законодавства і цільового використання ділянки релігійною організацією, — пояснює фахівець. — І далі мало б виникнути питання про позбавлення релігійних організацій такого права на землю через нецільове її використання. І якщо цього не роблять, є сенс звертатись до правоохоронців.

До слова, журналісти «20 хвилин» неодноразово писати про різні точкові спроби довести незаконність таких забудов. Так, нещодавнопопри рішення Верховного Суду продовжують зводити багатоповерхівку на церковній землі на перетині вулиць Слівенська- Малишка-Чайковського.

Також розповідали раніше, як землю біля храму Різдва Пресвятої Богородиці на Київській, якою раніше користувалася Українська Греко-Католицька Церква, передали в оренду приватному товариству для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об’єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури. Чи багато таких кейсів у полі зору правоохоронних органів?

Ми звернулися за коментарем до обласної прокуратури.

— У межах розслідування кримінальних проваджень зараз перевіряємо законність забудови на вулицях Слівенській — Малишка та Чернівецькій. Окружною прокуратурою встановлюються підстави для пред'явлення позовів до суду. Також вивчаємо інші факти, про які повідомимо згодом, — коментують тут.

Єдине, що уточнили додатково, — прокуратура подала кілька позовів до забудовників про стягнення до бюджету Тернополя заборгованості зі сплати пайової участі у розвитку інфраструктури міста. Втім, конкретні фірми та ділянки поки не називають. А схема, судячи з наших даних, працює вже не один рік, навіть десятиліття.

Чи рахує місто збитки?

Ми звернулися до Тернопільської міської ради з інформаційним запитом, аби зрозуміти прості речі: чи хтось у місті взагалі рахує, скільки бюджет втрачає через такі історії.

Запитали:

чи укладали договори пайового внеску і якщо ні — чому;
чи рахували втрати бюджету за останні 5–10 років;
скільки грошей реально надійшло до міста по кожному з об’єктів;
як у міськраді пояснюють масову появу багатоповерхівок на «церковних» ділянках;
і на підставі яких норм дозволяють будувати житло там, де земля має зовсім інше призначення.

Майже місяць в Тернопільській міській раді готували відповідь. Частково, що назвали стосовно пайових внесків:

— Об’єкт будівництва «Будівництво храму святого апостола Івана Богослова з багатоквартирним житловим будинком з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та стоянками для автомобілів за адресою вул. Леся Курбаса в м. Тернополі», сплачено коштів пайової участі – 220 538,11 грн;

— Об’єкт будівництва «Будівництво церкви релігійної громади «Парафії мучеників благовірних князів Бориса і Гліба міста Тернополя» Тернопільсько-Бучацької Єпархії Української Православної Церкви Київського Патріархату з багатоквартирним житловим будинком за адресою вул. Білогірська в м. Тернополі», сплачено коштів пайової участі – 768 414,21 грн;

— Об’єкт будівництва «Будівництво собору святих рівноапостольних Констянтина та Єлени з багатоквартирним житловим будинком та вбудованим єпархіальним управлінням по вул. Генерала Тарнавського-Київська в м.Тернополі», сплачено коштів пайової участі – 48 000,00 грн;

— По об’єкту будівництва «Будівництво багатоповерхового житлового будинку з нежитловими приміщеннями громадського та релігійного призначення по вул. А.Чайковського, Малишка, Слівенська у м. Тернопіль», інформуємо, що замовник будівництва отримав дозвіл на виконання будівельних робіт 22.06.2022, починаючи з 01.01.2020 стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» виключена на підставі пункту 13 Розділу І Закону України від 20.09.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні». По інших адресах та кадастрових номерах земельних ділянок публічна інформація у виконавчому комітеті міської ради відсутня.

Публічно закликаємо правоохоронні органи відреагувати на наведені факти та перевірити можливі незаконні дії посадовців, які могли призвести до передачі землі та її подальшого нецільового використання, що, своєю чергою, вважаємо, завдає збитків місту.

А в церковних представників — свята

Ми також спробували отримати коментарі представників єпархій різних конфесій, яких стосуються наведені у матеріалі факти. Втім, попри численні звернення журналістки, отримували схожі відповіді: до Великодня коментарів не надають через святковий період, після Великодня — також свята, а далі то Юрія, то ще якесь свято... Журналісти погодилися на особисті зустрічі в управліннях єпархій УГКЦ та ПЦУ, зустрічі або переносили, або скасовували. Станом на момент публікації матеріалу отримати позицію церковних представників не вдалося. Ми відкриті до комунікації та готові оприлюднити їхні пояснення. Водночас, як спостерігаємо, на окремих ділянках, представлених у тексті, будівельні роботи не зупиняються — навіть у різні святкові дні…

Редакція продовжує стежити за розвитком історії.

«Публікацію підготовлено за підтримки програми «Сильніші разом: Медіа та Демократія», що реалізується Всесвітньою асоціацією видавців новин (WAN-IFRA) у партнерстві з Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України» (АНРВУ) та Норвезькою асоціацією медіабізнесу (MBL) за підтримки Норвегії. Погляди авторів не обов’язково відображають офіційну позицію партнерів програми».

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі