Відбудова на папері та бордах. Що насправді зробили на Херсонщині та Сумщині за гроші Тернопільщини

Поліна Дайнега

«Ні обіцянок, ні пробачень… все сталося само собою» – і слів із пісні не викинеш, коли йдеться про обіцяне й зроблене для деокупованих територій. Саме Тернопільщина виступила партнеркою для прифронтової Сумщини та Херсонщини.
Гасла, борди, обіцянки чули й бачили, кажуть місцеві. Втім, у результаті вийшло не так яскраво, як на паперах (щоправда, й ті чомусь посадовці знайти не можуть).
Чому відбудова деокупованого Архангельського, що на Херсонщині, завершилася так стрімко, як і почалася, і чому на Сумщині замість відновлення просто витратили гроші на зарплати, розказуємо далі. Дочитайте до кінця.

Саме тому міжнародні партнери, держава та навіть місцеві громади сьогодні об’єднують зусилля, щоб відновити інфраструктуру, житло, соціальні об’єкти та економічну активність у регіонах, які найбільше постраждали від бойових дій. Адже мова йде не лише про відбудову зруйнованих будівель, а й про створення умов для повернення людей, відновлення довіри та сталого розвитку територій.

Про відбудову та підтримку деокупованих та прифронтових населених пунктів у в нашій області почали публічно говорити в 2023-му році. Спочатку йшлося лише про Херсонщину, а саме деокуповане село Архангельське, що вісім місяців було під окупацією росіян, та згодом в риториці додалася згадка і про Сумщину. Дописи про це знайшли в соціальних мережах Тернопільської ОВА, а також місцевих медіа: «Жителі Тернопільщини відбудовують Херсонщину», «Тернопільщина допомагатиме у відновленні Сумської області», «Тернопільська ОВА разом із компанією «Креатор-Буд» відбудовують Херсонщину», «Тернопільщина долучиться до відновлення будинків та дитсадків у Сумській області».

Невдовзі й затихли.

У травні 2024 року журналістам «20 хвилин» випала нагода побувати особисто в деокупованого Архангельському, що на Херсонщині.

Майже весь час російської окупації селище Архангельське жило без електроенергії, газу та водопостачання. Це було тяжке виживання, згадують жителі. Під час своєї втечі у жовтні 2022 року росіяни розграбували всі адміністративні будівлі, розповіла тоді староста селища Олена Компанець. Постраждали місцева лікарня та амбулаторія. Загалом було зруйновано більше чотирьохсот об'єктів. Відновлювати всі будівлі почали власними силами, за допомогою волонтерських організацій та державної програми «Пліч-о-пліч», у рамках якої патроном для Архангельського стала Тернопільська область. Перші роботи розпочалися вже у червні 2023 року. Частину – виконали, але повністю їх не завершили. Як розповіли у селищі, ймовірно, через відсутність фінансування.

Більше читайте тут: Як Тернопільщина відбудовує Архангельське на Херсонщині: ексклюзивний репортаж «20 хвилин»

– Спочатку планувалося відбудувати 348 будинків. Почали роботи у червні 2023 року. Відбудували 24 будинки. У жовтні до нас приїздила знову бригада з Тернополя відбудувати нам ще 10 будинків по єдиній локації на вулиці Борозенській. Далі погодні умови не дозволили провести наружні роботи, тому будівництво було припинено, – казала тоді староста.

Минуло майже два роки, а обіцяні роботи так і не виконали в повному обсязі, підтверджують як місцеві, так і стає очевидно з документів.

10 мільйонів на відновлення громади Херсонщини

Повернімося назад. Роботи з відновлення Архангельського на Херсонщині розпочали влітку 2023 року, про це розповідав тодішній начальник Тернопільської ОВА Володимир Труш. За його словами, всі роботи проводилися в рамках президентського проєкту «Пліч-о-пліч», а на заклик відновлювати Архангельське на благодійних засадах відгукнулася лише одна місцева будівельна компанія – «Креатор-Буд».

Останні згадки про відбудову та відновлення Херсонщини на ресурсах Тернопільської ОВА ми знайшли від січня 2024 року. У матеріалі прозвітували про виконані роботи, а також додали, що запланували на майбутнє.

«23 будинки відновили в першій черзі, ще влітку 2023 року. Для цього в Архангельське виїхала будівельна бригада з Тернополя, а також відправили всі необхідні матеріали та інструменти: майже 10 тис м2 покрівельних матеріалів, понад 20 м3 пиломатеріалів, більше 100 вікон, десятки металевих та пластикових дверей. Восени стартувала друга черга, під час якої вдалося відновити 10 житлових будинків, у яких вже мешкають люди. Зокрема, замінили перекриття дахів, вікна, двері, в окремих випадках відбудували частину стін. Надалі планується облаштування вулиць, відновлення дорожнього полотна, інфраструктури та побудова спортивного майданчика», – йдеться на сторінці Тернопільської ОВА у Фейсбук.

Як вдалося з’ясувати нашим журналістам, відновлені 23 будинки у першій черзі – і справді благодійність будівельної фірми з Тернополя «Креатор-Буд». Зі слів виконроба Івана (прізвище не вказумо), там провели поточні роботи, але які саме і скільки коштів витратила на них фірма – нам не назвали. За якими адресами проводили ремонти – дивіться нижче.

Благодійність переплетена із заробітками

Майже в той період, коли звучали «референси» про благодійність, Тернопільська ОВА за розпорядженням Труша з обласного бюджету виділила 10 мільйонів на відбудову селища. Про це згодом у відповіді на запит підтвердив і заступник начальника Тернопільської ОВА Володимир Василенко.

– У рамках проєкту «Пліч-о-пліч» з обласного бюджету Тернопільщини виділили 10 мільйонів гривень для Високопільської територіальної громади на проведення будівельно-ремонтних робіт (в тому числі виготовлення проєктно-кошторисної документації), здійснення поточного ремонту, придбання будівельних, інших матеріалів та для здійснення інших видатків, необхідних для відновлювальних робіт на об’єктах соціальної інфраструктури і житлового призначення. Дані кошти перерахували 25 липня 2023 року, – додав Володимир Василенко.

Ці гроші, за нашою інформацією, мали спрямували на аварійно-відновлювальні роботи житлових будинків в Архангельському. Восени 2023 року Високопільська селищна рада оголосила 10 тендерів для проведення аварійно відновлювальних робіт житлових будинків, пошкоджених внаслідок воєнних дій російської федерації на території смт Архангельське. Про це журналісти «20 хвилин» дізналися із сайту Prozorro. Цікаво, що всі ці 10 будинків розташовані на одній вулиці Борозенській. Йдеться про оселі під номером 1, 2, 4, 6, 9, 13, 14, 27, 33 та 37.

Чому саме такий вибір?

Як ми з’ясували, у кожному населеному пункті громади визначали конкретні вулиці, які відбудовували першочергово. В Архангельському це була Борозенська – при в’їзді до селища, поруч із центральною.

– Там на той момент проживало або планувало повернутися найбільше людей. Водночас зазначу, що відновлювали оселі й за іншими адресами, – пояснив начальник Високопільської селищної військової адміністрації Костянтин Стародумов. – Спочатку будинки обстежувала комісія та визначала ступінь пошкоджень. Після цього їх розподіляли між організаціями та областями, які займалися ремонтом. Перевагу надавали будинкам із незначними пошкодженнями, які можна було швидко відновити для повернення людей, але ремонтували й оселі з більшими руйнуваннями.

За ремонт одного будинку, судячи з тендерів, Високопільська селищна рада готова була заплатити від 379 978,80 до 837 855,60 гривень, враховуючи різний обсяг робіт. Журналісти проаналізували документацію на порталі Prozorro і з’ясували, що за ці кошти в оселях планували замінити дах, встановити нові вікна й двері, подекуди утеплити або пофарбувати фасад, зробити відмостку. Закупівлі провели без використання електронної системи, а договори напряму уклали з тернопільською ТОВ «Вудвей». За даними порталу YouControl, компанія «Вудвей» входить до корпоративної групи «Група родини Гуда», а серед засновників Ігор Гуда, який є власником «Креатор-Буд». Це саме та фірма, яка фігурувала вище і начебто проводила відновлення за свої кошти.

Крім того, за бюджетні кошти замовляли послуги на виготовлення кошторисної документації – їх виконало приватне підприємство «Архітектурно-проєктне будівельно-виробниче підприємство «Дім» та ФОП Василь Чубик з Кременеччини. Технічний нагляд здійснював тернопільський ФОП Ростислав Дячук.

– У 2023–2024 роках було мало охочих їхати у прифронтовий регіон, щоб відновлювати будинки, враховуючи безпекову ситуацію, постачання матеріалів і проблеми з логістикою. Тому ми уклали прямі угоди з ТОВ «Вудвей». Вони одні з небагатьох, хто погодився ремонтувати у нас, – додав Костянтин Стародумов. – Також підрядників обирали з тієї області, яка надавала фінансову допомогу. Це робили для того, щоб частина коштів поверталася до бюджету цієї області у вигляді податків. Тобто таким чином прагнули одночасно відбудувати об’єкти та підтримати підприємців громади-партнера.

У листопаді та грудні 2023 року Високопільська селищна рада перерахувала кошти компанії «Вудвей» за виконані ремонтні роботи і ми помітили, що виплачені суми відрізняються від тих, про які йшлося на Prozorro. За даними порталу Spending, за ремонт одного будинку заплатили від 243 006 до 588 884,40 гривні. Найменше – за будинок №4, а найбільше – за будинок №6. Детальні суми витрат на кожну оселю дивіться на графіку нижче.

У Високопільській селищній раді ми витребували договори з додатками, де зазначені виконані роботи. Як видно з документів, заплановане виконали частково, тому й суми, сплачені ТОВ «Вудвей», виявилися меншими, ніж очікувалося спочатку. Наприклад, лише в будинках №1, №6 та №9 встановили вікна й двері, перекрили дах, а також облицювали фасади плитами з пінополістиролу та виконали суцільне шпаклювання оштукатурених поверхонь. Тобто оселі утеплили й пофарбували зовні. Натомість у ще семи будинках – №2, 4, 13, 14, 27, 33 та 37 – виконали значно менший обсяг робіт. Чому одним зробили все, а іншим – лише частину? Виконроб з «Вудвей» пан Іван пояснити це не зміг.

– Ми проводили відновлювальні роботи до грудня 2023 року. А після поїхали і там дійсно не всі роботи завершили. Але тоді керував процесом начальник Тернопільської ОВА Володимир Труш. Чому ми знову туди не повернулися – мені невідомо. Я лише виконавець, процесами керують інші. Проєкт з фотографіями теж був, але я його не маю, тож не готовий вам сказати, чи він зберігся, – зазначив виконроб Іван.

Ми пробували отримати проєкти відновлення селища через Тернопільську ОВА та Високопільську ОВА, втім там відповіли, що документів немає. У відповіді на запити їх не надали. У будівельній компанії теж його немає.

Сталося не так, як планувалося…

Однак під час спілкування з журналістами місцеві жителі в один голос заявляють, що їм обіцяли повністю відновити оселі зовні, зробити вулицю зразковою. Натомість у результаті все вийшло абияк, адже не на всіх об’єктах завершили ремонтні роботи, які обіцяли, або ж виконали їх неякісно, переконують люди. І всі вони думають, що не виставило грошей. Але чи так це?

– Влітку 2023 року будівельники з Тернопільщини приїздили, оглядали наші будинки, встановлювали борди на вулиці й обіцяли, що відновлять кожну оселю на вулиці Борозенській. Пам’ятаю, що мали зробити дах, фасад, встановити вікна та двері. Також ішлося про паркани, ремонт дороги та узбіччя з тротуарної плитки, навіть дитячий майданчик на початку вулиці. А в результаті почали роботи у 10 будинках, і ті не завершили. Лише у трьох із десяти утеплили й оновили фасад, а в інших тільки встановили вікна, двері та замінили дах. Наче обіцяли продовжити роботи навесні 2024 року, але й досі нікого немає. Ми чули, що не вистачило на всіх коштів, але більше деталей нам не надали, – розповіла місцева жителька Інна Пономаренко.

Далі розповідаємо про стан кожного відновленого будинку, заплановані та фактичні роботи, витрачені кошти.

Наприклад, на аварійно відновлювальні роботи житлового будинку №27 спочатку планували витратити 837 474 гривень, за які мали замінити вікна, двері, перекрити дах та встановити відливи з лійками, ринвами, утеплити та пофарбувати фасад, а також навколо будинку зробити відмостку, йдеться у договорі на Prozorro. Натомість у договорі, отриманого від Високопільської селищної ради, показали, що виконали лише роботи з дахом, вікнами та дверями, за що сплатили 312 574,80 гривень. Власниця оселі Надія Прут каже: роботи не завершили, дах перекошений, а біля нього чималі щілини.

– Вікна та двері вставили, дах зробили, але погано. Не замінили перебитий дерев’яний брусок, і через це дах нерівний. Якщо дивитися збоку, то видно, що від вулиці до димаря – вище, а від димаря до городу – нижче. Водостоки є, але вони протікали, і місцеві хлопці їх переробляли. Ніхто нам не утеплював, щілини як були скрізь, так і залишилися. Під час заміни даху ще більше все роздовбали, а замазати чи запінити не дійшли у них руки. Я питала, чому мені, 70-річній людині, не утеплили будинок, бо самостійно я цього не зроблю. Але будівельники сказали, що не було вказівок робити фасад у будинку №27, – прокоментувала Надія Прут.

837 855,60 гривень планували витратити на відновлення будинку №6, про що свідчать дані з Prozorro. За ці кошти мали перекрити покрівлю, вмонтувати ринви, замінити вікна і двері, утеплити та пофарбувати фасад, зробити відмостку. Натомість за даними Spending, компанії заплатили 588 884,40 гривень. І вже у договорі від Високопільської селищної ради помітили, що не зробили на об’єкті двері та відмостку. Зв’язатися з власником будинку нам не вдалося, але сусіди підтвердили, що зовні будинок дійсно оновлений за проєктом у рамках проєкту «Пліч-о-пліч».

Відновлення будинку №2, згідно з тендерною документацією, мало коштувати 837 562,80 гривні. Втім підрядник отримав лише 286 911,60 гривень. Перевірити, чи виконали все заплановане, неможливо: на Prozorro не завантажили повний перелік додатків із описом робіт. У документації Високопільської селищної ради зазначено, що підрядник облаштував покрівлю, а також віконні й дверні прорізи. Власниця будинку Тетяна Самойленко розповідає, що будівельники почали утеплювати фасад спеціальними матеріалами, але не завершили навіть однієї стіни. Тож тепер родина змушена самостійно доводити оселю до ладу.

– Дякуємо за дах, вікна і двері, але ж хату так і не утеплили. Будівельники зробили один ряд із пінопласту і потім поїхали. Минулого року приїздила якась комісія, міряли будинок, оглядали, але сказали, що у них є примітка, що його так і не утеплили. Приїжджали інші фірми, щось робили, але вони ж не можуть за тернопільськими дороблювати. Староста села й інші представники влади знають, що хата моя незавершена. Тож ми з чоловіком частково самостійно щось зробили, а на інше немає коштів, щоб остаточно завершити, – каже Тетяна Самойленко.

Із щілинами у стінах так і залишається будинок №37. На запитання, чому роботи не завершили, власниця оселі Світлана Дармостук відповіді не має, адже роз’яснень від будівельників та влади не було. Спочатку на будинок планували витратити 837 736,80 гривні, але в результаті підряднику перерахували 347 022 гривні. Порівняти перелік запланових та фактичних робіт неможливо, адже на Prozorro не завантажили всі додатки до договору. Але у селищній раді запевнили: над покрівлею, дверними та віконними прорізам там попрацювали.

– Ми дякуємо, що нам відновили дах, встановили двері та вікна, але ж фасад так і не зробили. Ми бачимо, що є будинки з пофарбованим фасадом, з утепленням, які робила та ж фірма з Тернополя, а в нас – ні. Ми досі не проживаємо у будинку на Борозенській, бо там треба вкласти чимало коштів, щоб відновити його. У нас стіни роз’їхалися, є щілини. Я розраховувала, що вони робитимуть фасад і це все замажуть. Загалом, якщо пройтися вулицею, то не все так, як малювали на картинках проєкту. Шкода, що зараз не можна знайти ті фотографії, як мали все зробити, поздирали, поприбирали, лишилися лише обіцянки, – каже Світлана Дармостук.

Витратити 837 730,80 гривні на оновлення фасаду, покрівлі, вікон та дверей планували і в будинку №33. Ми порівняли додатки до договору опубліковані на Prozorro та надані Високопільською селищною радою і помітили, що до роботи над фасадом майстри так і не дійшли. І в результаті за свої послуги отримали 358 449,60 гривень. У цьому будинку проживає пан Анатолій, його донька Інна Пономаренко більше розповіла про стан оселі.

– У батьківському будинку лише встановили вікна, двері й перекрили дах. Але і під час ремонту даху не змінили стропила, дощечки, рейки, хоча частина з них були підгнилі або перебиті. Будівельники просто поверх додали трохи нового матеріалу, десь обрізали і закріпили дощечки між собою – і все. Я казала батькові, чому він промовчав, чому не контролював, але він пенсіонер, отак і вийшло. Пам’ятаю, що мали й утеплити, пофарбувати будинок, але почалися дощі, холод, і будівельники поїхали. Документів із переліком того, що мали відновити, ми не маємо, світлин проєкту теж. Тож я з вулиці трохи пофарбувала фасад самостійно – і все, – розповіла Інна Пономаренко.

На відновлення будинку №9 передбачили 837 757,20 гривень. У договорі на Prozorro зазначили, що підрядник мав утеплити й пофарбувати фасад, перекрити дах та замінити двері й вікна. В результаті підрядник отримав від Високопільської селищної ради 518 968,80 гривні. Зі слів власниці будинку Ольги, тернопільські будівельники працювали восени 2023 року. Який саме перелік робіт мали виконати майстри, жінка, зізнається журналістам, не знала і не питала – головним було те, що допоможуть відновити житло.

– Восени наш будинок ремонтували одним із перших. Було багато суперечок, бо у нас уже був дах, і люди обурювалися. Але там були щілини, і довго той дах не витримав би. До того ж у нас усі документи були в порядку, не потрібно було брати додаткові витяги чи щось оформлювати. Тому ми й потрапили в чергу одразу. Будівельники з Тернополя утеплили оселю, зробили нову покрівлю, встановили вікна. Двері не встановлювали, бо вони вже були у нас. Дах зробили гарний, із якісного матеріалу. Також встановили ринви для збору та відведення дощової й талої води. Ми задоволені, – каже пані Ольга.

З біло-сірим фасадом, новими вікнами, дверима та дахом тепер і будинок №1 Валентини Юшкевич. Жінка каже: її оселю відбудовували однією з перших, і результатом вона задоволена. За даними Prozorro, ремонт – перекриття даху, заміна вікон і дверей, оновлення фасаду та облаштування відмостки – мав коштувати 837 643,20 гривні. Втім підряднику перерахували 469 114,80 гривні. Відмостку біля будинку так і не зробили – про це йдеться у додатках до договору Високопільської селищної ради.

– Після окупації наш будинок дуже постраждав, але завдяки тернопільським будівельникам він уже має гарний вигляд і в ньому можна жити. Вони все зробили під ключ: дах, вікна, двері, добре утеплили зовні. Жодних претензій до них не маю. Нам залишилося лише зробити ремонт усередині, але це вже не стосується тернопільської бригади, адже вони мали виконати тільки зовнішні роботи. У мене все зробили на всі 100%, – говорить Валентина Юшкевич.

Замінити вікна та вхідні двері, перекрити дах, утеплити та пофарбувати фасад, а також зробити відмостку за 837 540 гривень планували і в будинку №13, йдеться на Prozorro. Але фактично тернопільській бригаді сплатили 396 464,40 гривень, адже на об’єкті працівники виконали лише три пункти, не дойшовши до фасаду та відмостки. Власниця Наталя Сіраш розповіла, що до останнього сподівалася на утеплення фасаду, бо бачила приклади інших осель, але вже не наполягала, адже вдячна і за це.

– Коли спочатку обговорювали проєкт, то йшлося про повне зовнішнє відновлення. А як приїхали будівельники, то вони дуже швидко проводили роботи і якось хаотично, не по черзі. Тернопільська бригада нам повністю перекрила дах, зробила фронтон, відливи, за що ми їм вдячні, бо роботу виконали якісно, – говорить Наталя Сіраш. – А через певний час приїхала інша бригада і частково нам замінили металопластикові вікна та двері. Чому частково – бо деякі ми замінили за власні кошти ще до початку відбудови. А до утеплення у нас так і не дійшли. Та й не тільки у нас – у більшості людей. Тоді я не питала, не наполягала, бо не хотіла надто вимагати – вдячні й так за великий обсяг роботи. Але як вони обирали ті будинки – кому утеплювати, а кому ні – не знаю.

У будинку №14 планували провести аварійно-відбудовні роботи: перекрити покрівлю та замінити вікна і двері. На це передбачили 448 557,60 гривень. Згідно з додатками до договорів на Prozorro та документами Високопільської селищної ради, запланований перелік робіт збігається з тим, що фактично виконали. Втім загальна сума витрат на будинок склала 306 369,60 гривень. Власниця будинку Тетяна Кузьменко каже, що роботами у межах проєкту «Пліч-о-пліч» задоволена. Щоб завершити фасад та інші роботи, вона вже подала заявку на програму «єВідновлення». Жінка чекає на виплату і після цього планує продовжити ремонт оселі.

Найменше коштів передбачили на ремонт будинку №4 – 379 978,80 гривні, йдеться на Prozorro. Їх планували витратити на ремонт покрівлі та заміну дверей і вікон. У Високопільській селищній раді надали документи, які підтверджують виконання цих робіт. Водночас зазначили, що підряднику за них сплатили 243 006 гривень.

Кошти не встигли засвоїти…

У грудні 2023 року Високопільська селищна військова адміністрація повернула до обласного бюджету Тернопільщини невикористаний залишок – 5,2 млн гривень, стало відомо із відповіді на запит. Отже, на відновлення будинків в Архангельському засвоїли менше половини з виділеного – лише 4,8 млн гривень. Тобто, кошти були, тож чому зробили обіцяні ремонти не всім?

– Зробити зразково-показову вулицю, як планувалося за програмою, не вдалося. У межах ініціативи «Пліч-о-пліч» провели технічне обстеження та підготували кошторисну документацію для 18 житлових будинків, однак аварійно-відновлювальні роботи виконали у 10. Спочатку планували більший обсяг робіт – заміну вікон і дверей, ремонт даху, фасаду та благоустрій. Але під час відновлення стало зрозуміло, що до морозів завершити все не встигнуть, тому вирішили зосередитися на закритті теплового контуру без оновлення фасадів і благоустрою. За будівельними нормами такі роботи не проводять у холодну та вологу погоду, щоб уникнути появи плісняви та подальших переробок. Невикористані кошти повернули Тернопільській ОВА відповідно до договору про міжбюджетний трансферт, оскільки частину робіт не вдалося розпочати або завершити в межах бюджетного періоду через обмежені строки та сезонні умови. Об’єкти інфраструктури за ці кошти не відновлювали, — прокоментував начальник Високопільської селищної військової адміністрації Костянтин Стародумов.

До відбудови Високопільської громади мали долучитися ще й Хмельниччина, Дніпропетровщина, Черкащина та інші області, каже він. Але судячи з розповілей людей, так нічого до пуття й не доробили.

– Начебто у 2024 році Тернопільщина мала повернути нам ці 5,2 млн гривень на відбудову – принаймні, такі плани були. Однак цього так і не сталося. Чи зверталися ми до них повторно, наразі сказати не готовий. Водночас у 2024 році ми точно спілкувалися з тернопільським підрядником у межах державного аудиту: тоді проводили перевірку відновлених об’єктів, і представники підрядника приїжджали на контрольні заміри, – розповів Костянтин Стародумов. – Людей можна зрозуміти: вони сподівалися, що одна бригада зайде, комплексно відновить будинок і перейде до наступного. Та на практиці все відбувалося інакше. Але я знаю, що з 2023 і до нині активно в громаді працюють фонди, волонтери, надають людям фінансову допомогу, матеріали будівельні привозять. Також є державна програма єВідновлення, що забезпечує компенсацією за зруйноване чи знищене майно. То для чого ще додатково витрачати гроші з бюджету Тернопільщини?

Ми запитали у начальниці управління капітального будівництва Тернопільської ОВА Ольги Власенко, чи зверталася Високопільська селищна військова адміністрація щодо повторного виділення 5,2 млн гривень, які не були освоєні у 2023 році. Посадовиця зазначила, що точно не пригадує, однак, ймовірно, таких звернень не надходило.

– Кошти давали на 2023 рік у рамках проєкту «Пліч-о-пліч», чи будуть її продовжувати у 2024 році – тоді ми не знали. Також не пам’ятаю такого, щоб Високопільська громада зверталася з проханням знову виділити їм кошти, – додає Ольга Власенко.

Були проблеми з документами на житло

У Високопільській громаді додають, під час відновлення житлових будинків виникало чимало бюрократичних проблем і питань, на вирішення яких довелося витратити час, який можна було спрямувати на ремонтні роботи.

– Так, кошти Тернопільська ОВА передавала влітку, але мене призначили на посаду у вересні 2023 року. Після свого призначення я вже почав систематизувати інформацію про надану допомогу і про те, якою саме вона була, проводили тендери. Це великий обсяг роботи, і через це виникла затримка. Також врахуйте, що для відновлення будинків нам треба було виготовити проєктно-кошторисну документацію – це також потребує часу. Щоб виготовити проєктно-кошторисну документацію, власники житла повинні були мати всі правовстановлюючі документи, але частина людей їх також не мала. Це теж спричинило затримку, – прокоментував Костянтин Стародумов

Як з’ясувалося, відсутність документів – поширена проблема у сільській та селищній місцевості, особливо під час війни.

– У кожного регіона була різна методика допомоги і не всі просто передавали кошти. А хто і передавав кошти на відбудову об’єктів приватної власності, то це важкий процес. І одна з найбільш поширених проблем – відсутність зареєстрованого права власності на своє майно. Так, люди були не проти, щоб ми чи інші громади відновлювали їхні будинки, але для цього треба було мати документ, який засвідчує, що вони є власниками, а вони просто їх не мали, бо продавали будинки за розписками. Тому так і виходило, що час, за який вже мали б відновлювати хати, витрачали на те, щоб відновити документи. Тому, можливо, це ще й тому і не відновили у 2023 році все заплановане, – каже Ольга Власенко.

Виходить, що зразкове Архангельське так і залишилося в планах. Частину грошей просто не встигли освоїти, і роботи призупинили через погоду. Чіткого проєкту відновлення теж побачити не вдалося.

Замість відбудови Сумщини — культурні заходи?

Якщо на Херсонщині вдалося частково відремонтувати хоч 10 будинків, то на Сумщині й цього не сталося. Перші згадки про допомогу у відновленні Сумщини з боку Тернопільщини з’явилися ще восени 2024 року на сайті Тернопільської ОВА. Тоді йшлося про матеріальну, фінансову та організаційну підтримку відбудови об’єктів, пошкоджених внаслідок російської агресії. Втім, ми з’ясували, що хоча Тернопільщина надала фінансову підтримку Сумській області, та використали ці кошти не на відбудову.

– П'ять мільйонів гривень спрямували на підтримку соціально-культурної сфери Сумщини. Кошти перерахували 27 листопада 2024 року. Дана ініціатива передбачала добровільну допомогу громадам прифронтових населених пунктів, співпрацю у сфері гуманітарної допомоги, обмін досвідом управління та подолання кризових і надзвичайних ситуацій, – у відповіді на запит повідомив заступник начальника Тернопільської ОВА Володимир Василенко.

Виділені п'ять мільйонів з Тернопільщини спрямували на виплату заробітної плати працівникам закладів професійної (професійно-технічної) освіти та інших освітніх установ, у прокоментувала т.в.о. директора департаменту інформаційної діяльності та комунікації з громадськістю Сумської ОВА Любов Чкана. Чому? Журналістам так і не змогли пояснити. Після чергових звернень за коментарями отримати ії так і не вдалося.

Співпраця між громадами продовжилася і на рівні міст. У грудні 2024 року Сумська та Тернопільська міські ради підписали меморандум про співробітництво в межах проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади».

– Упродовж 2025 року в межах цієї співпраці відбувалися спільні спортивні змагання, культурно-мистецькі заходи, освітні онлайн-зустрічі та літературні події. Тернопіль приймав делегації з Сум, а також організував низку онлайн-ініціатив для молоді та бібліотечних фахівців, що сприяло культурному обміну між громадами, – повідомив у відповіді на запит заступник Тернопільського міського голови Ігор Крисоватий.

Окрім цього, Сумська міська територіальна громада отримала від Тернополя і гуманітарну допомогу.

– У 2025 році Сумській міській територіальній громаді надали гуманітарну допомогу: 8 генераторів DAEWOO GDA 7500 DFE, 500 кг ламінованої плівки, 1150 кг промислових товарів, а також медикаменти та вироби медичного призначення. Для забезпечення першочергових потреб громади виділили 2 мільйони гривень, – додав Ігор Крисоватий.

Які найпоширеніші проблеми під час відбудови після воєнних дій?

Отже, через що виникають проблеми під час відбудови, чому не вдається відновити все, пояснив Олег Борисов, заступник Голови Профспілки будівельників України.

– У процесі відбудови житла в Україні під час бойових дій стикаються з критичними проблемами: неможливість обстеження пошкоджень у зонах активних бойових дій, брак документів на право власності, повільна робота комісій та ризики повторного руйнування. Основні труднощі також включають нестачу коштів у бюджеті, дефіцит будматеріалів, робочої сили та бюрократичні затримки з виплатами, – говорить Олег Борисов.

Отже, найпоширеніші проблеми:

неможливість фіксації збитків: у 10-15 км зоні від бойових дій комісії не можуть обстежити об'єкти, що блокує отримання допомоги, хоча зараз впроваджується дистанційне обстеження;
відсутність документів: втрата документів на право власності (спадщина, договори купівлі-продажу) унеможливлює подання заявки через «єВідновлення»;
бюрократичні відмови: найчастіше відмовляють, якщо житло вже визнано непридатним для відновлення, а не пошкодженим, або якщо постраждали місця загального користування (дах, під'їзд), а власник подається як за квартиру;
складність із багатоквартирними будинками: якщо пошкоджено дах або комунікації, індивідуальна компенсація не покриває ремонт, а місцева влада не завжди має ресурси на швидке відновлення;
«завислі» заявки: великі черги на огляд житла та оформлення документів;
фінансові та логістичні перешкоди: висока вартість матеріалів, нестача фахівців, а також проблеми з ПДВ при будівництві за державні кошти.

У процесі відбудови пошкодженого житла в Україні стикаються з серйозними проблемами: затримки в консервації будинків, що призводить до подальших руйнувань, брак фінансування, тривалі процедури отримання допомоги, складнощі з координацією співвласників багатоквартирних будинків та необхідність швидкого реагування громад на нові пошкодження. Ключові проблеми при відбудові:

технічні та безпекові: відсутність своєчасної консервації дахів та стін після обстрілів спричиняє обвали перекриттів і суттєво здорожує подальший ремонт;
організаційні (багатоквартирні будинки): необхідність узгодження дій усіх співвласників, складнощі з ремонтом спільного майна (дахи, під'їзди) перед ремонтом окремих квартир;
бюрократичні: повільні процедури обстеження, складнощі з Реєстром пошкодженого майна та затримки у нарахуванні компенсацій через «єВідновлення»;
юридичні: проблеми з документами на право власності, потреба згоди всіх співвласників та неможливість отримати компенсацію, якщо ремонт уже розпочато самостійно до огляду комісією;
фінансові та кадрові: дефіцит коштів у місцевих бюджетах, зростання цін на матеріали та нестача кваліфікованої робочої сили.

Досвід співпраці Тернопільщини із Херсонщиною та Сумщиною показує, що комплексне відновлення прифронтових громад залишається складним питанням, навіть попри наявність грошей та матеріалів. Він вчергове підкреслює необхідність чіткого планування, контролю та прозорого використання ресурсів. У деокупованому Архангельському кажуть, що зіштовхуються із сезонними обмеженнями, браком підрядників, логістичними питаннями та проблемами з правовстановлюючими документами власників. Представники громади зізнаються: не все заплановане вдалося реалізувати, що підтверджують і місцеві жителі, хоча дехто й досі сподівається, що роботи можуть завершити. Ситуація в Сумській області виявилася ще цікавішою: з обласного бюджету Тернопільщини вони отримали 5 мільйонів гривень, але скерували їх на зарплати. Тож у чому полягає допомога у відбудові? Та і чи вдалося щось відновити у співпраці Тернопільщина-Сумщина – питання залишається без відповіді....

Хто може подати заяву на відновлення чи компенсацію житла?

Заяву на відновлення пошкодженого або зруйнованого житла можуть подавати власники або співвласники, повідомляють у Міністерстві розвитку громад та територій України.

Якщо співвласником житла є неповнолітня, недієздатна або обмежено дієздатна особа, компенсацію може отримати один із повнолітніх і дієздатних співвласників. Згоду або заперечення від імені такої особи надає її законний представник. Якщо власник житла визнаний безвісно відсутнім або зник безвісти за особливих обставин, компенсацію може отримати опікун, який управляє його майном. У Реєстрі пошкодженого та знищеного майна при цьому роблять позначку «в інтересах власника». Опікун також може надати згоду або заперечення щодо отримання компенсації від імені такої особи.

Вони мають право на компенсацію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України, яка передбачає кілька варіантів:

компенсація для проведення ремонту – для придбання будівельної продукції з метою виконання ремонту самостійно отримувачем або шляхом замовлення виконання відповідних робіт та послуг на об’єкті нерухомого майна;
компенсація за виконаний ремонт – для покриття витрат на будівельні матеріали та роботи, які заявник уже зробив на своєму об’єкті, якщо ремонт був виконаний повністю або частково на момент подання заявки.

У разі смерті власника із заявою про отримання компенсації може звернутися один із співвласників об’єкта нерухомого майна. Також заяву на відновлення чи компенсацію може подати спадкоємець померлого власника майна. Комісія має прийняти рішення після отримання свідоцтва про право на спадщину. Спадкоємець може також подати заяву до отримання свідоцтва. У цьому випадку свідоцтво про право на спадщину подається додатково після його отримання.

Якщо документ на майно втрачено, пошкоджено або зіпсовано, необхідно звернутися до державного реєстратора із заявою про реєстрацію права власності. Реєстратор перевіряє інформацію в різних реєстрах: у Державному земельному кадастрі – для земельних ділянок, у Реєстрі прав власності на нерухоме майно – для будинків, квартир або об’єктів будівництва, а також у паперових архівах БТІ, розповів адвокат Віталій Вітів.

– Право власності можуть підтверджувати різні документи: державний акт на землю, свідоцтво про право власності на нерухомість, нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, дарування, свідоцтво про право на спадщину та інші документи, передбачені законодавством. Якщо документ втрачено після того, як дані вже внесені до Державного реєстру речових прав, додаткових дій вчиняти не потрібно – право власності підтверджується інформацією з реєстру. Для майна, зареєстрованого після 2013 року, дані містяться в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а щодо майна, зареєстрованого раніше, інформацію зазвичай можна знайти в архівах БТІ. Якщо право власності підтверджується, відомості вносять до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з позначкою про втрату документа. Якщо підтвердження немає, державний реєстратор змушений відмовити, – говорить Віталій Вітів.

Матеріал підготовлено в рамках проєкту «Пульс відновлення: 1-0», який реалізується ГО «Вікно Відновлення» за підтримки International Media Support. Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію ГО «Вікно Відновлення» та International Media Support.