Під час війни заснувала власний бренд. Історія успіху однієї художниці та акторки

• Для творчості не існує кордонів та слушного часу! У цьому переконана тернополянка Наталя Сергеєва-Черненко. Вдень жінка грає на сцені Тернопільського академічного облмуздрамтеатру імені Тараса Шевченка, а ввечері створює яскраві графічні картини в патріотичному стилі. 
• Попри карантини та війну вона заснувала власний бренд «Птичка невеличка», а частину отриманих від прибутку коштів віддає на потреби ЗСУ.

Малюнки – це натхнення

Наталя Сергеєва-Черненко працює в Тернопільському академічному облмуздрамтеатрі імені Тараса Шевченка з 2008 року. За цей час жінка зіграла не одну роль на сцені. Та найбільше глядачі впізнають її за ролями у виставах «Гуцулка Ксеня», «Наталка Полтавка», «Ніч перед Різдвом» та безліч інших. Вона жила і живе театром, тож про малювання до перших карантинів у 2020 році навіть мови не йшло. 

– У той час ми як актори не виступали, не проводили репетицій. Ми вдома для себе читали тексти, режисери працювали з нами здебільшого онлайн. І для мене це такий період, коли я як актриса була не дуже корисна. Ми всі сиділи вдома, бо боялися того вірусу. Я не знала, чим себе зайняти. Я розуміла, що треба перечекати, але коли людина творча, то більше двох тижнів на одному місці ти не всидиш. Тоді я подумала, а чому б мені не малювати, – розповідає актриса. 

Останній раз пані Наталя брала до рук олівець, щоб малювати, у шкільні роки. Тоді це були портрети видатних фізиків. Натомість у дорослому житті замість фарб та аркушів паперу вона обрала планшет і спецпрограму для художників. 

– У мене є звичайний планшет, на який встановила програму для художників. Я продумую собі картинку і починаю малювати. Жодних пензлів у роботі не застосовую. Обираю необхідний мені колір і малюю пальчиком. Спочатку вимальовувалися легкі кольори, а зараз я здебільшого зображаю дівчат. У кожної дівчинки свій настрій, особлива кольорова гама. Також все залежить від того, який у мене був настрій. Наразі друзі наштовхують мене на малювання фарбою. Але я ще не спробувала, мені не вистачає сміливості, – каже тернополянка. 

З 24 лютого, коли росія розпочала повномасштабне вторгнення, театрали знову залишилися без виступів та сцени. Тоді Наталя разом із колегами долучалися до волонтерства, а ввечері – створювала нові картинки.

– Майже щодня я малювала по картинці. Ввечері зроблю, а зранку відкриваю планшет і тішуся, що створила такий файний образ, такий гарний малюнок. Це типу як графічний малюнок, але він схожий на такий, як пензликом малюється. Там інколи навіть видніються мазочки. Я спочатку думала, що це банальна творчість і це можуть робити всі. Але один такий знайомий художник зі Львова каже: «Наталя, це цікаво, не зупиняйся. Це дуже стильно у сучасному просторі». І в нашому театрі художники звернули увагу на творчість. Такої творчості мало в Україні, – розповідає художниця. 

Кожна листівка особлива

Переважно на своїх листівках пані Наталя зображає молодих, гарних дівчат. Це можуть бути як придумані образи, так і сценічні. Наприклад, у доробку вже є листівки із зображенням Мавки, Катерини, а також звичайні жінки в українському вбранні. Також на листівках вже можна побачити місцевий театр. 

– Мої малюнки переважно яскраві. Я намагаюся додати в них більше кольорів, але важливо, щоб все виглядало гармонічно. Звичайно ж, є малюнки, в яких переважає чорний колір. Два з них присвячені до Дня пам’яті жертв голодоморів та трагедії на Чорнобильській АЕС. Кожну картинку треба розглядати, адже тільки так ви зможете побачити щось своє. Якщо говорити за образи, то найбільше людям до душі Катерина з однойменної поеми Тараса Шевченка. З цим малюнком неодноразово вже купували кухлики, футболки, светрики, – розповідає Наталя Сергеєва-Черненко. 

«Твої роботи варті уваги, давай зробимо виставку»! Такі слова Наталя Сергеєва-Черненко почула від сестри та знайомих. Попри власні страхи жінка все ж ризикнула на новий крок для себе.

– Сестра мені зробила сюрприз – нанесла в майстерні одну з моїх картин на светрик і подарувала. Я прийшла в театр і мої колеги теж казали, що не проти мати і собі такий. Я собі подумала і вирішила, що можна спробувати нанести мої малюнки на кухлик. І якщо це когось зацікавить, то ці кошти віддам на ЗСУ, – додає співрозмовниця. – Так я зробила перші два горнятка з патріотичним малюнком у майстерні і мені одразу написала дівчинка, що хоче собі придбати і забрала дві. Спочатку я малювала і не підписувала свої роботи. А зараз вирішила, що нехай люди бачать, знають.

Наразі замовити у пані Наталі можна футболки, листівки, светрики, шопери а також горнятка. Її творчість виявилася до душі не лише рідним та знайомим, а й підписникам у соціальних мережах. Тож, сьогодні розкуповують роботи у різні міста України, Польщу, Нідерланди, Німеччину. 

– Багато беруть речей з моїми малюнками за кордон. Люди кажуть, що це частинка України на чужині і асоціюється в них з вишиванкою. Вони чекають свята, аби одягнути футболку чи кофтинку і вийти в місто. Мені приємно чути від людей теплі слова. Приємно, коли люди чекають мою наступну роботу. Це збільшує бажання творити далі, навіть якщо щось не виходить, то стерти і намалювати наново. Мені дуже подобається дивувати і тішити людей. Я хочу, щоб мої роботи позиціонувалися з добром, світлом. Звичайно ж, героїні на малюнку мають різні настрої, але все ж таки. Звичайно ж, є критика, але я не ображаюся, бо у кожного різні вподобання, – переконує жінка.

Частину коштів від продажів речей з власними принтами тернополянка відправляє на Збройні сили України. Вона хоче, аби її творчість приносила не лише щастя і посмішку цивільним, а й користь військовим.

– Я перераховую кошти тільки на перевірені збори для військовий. Побачила, що збирають на речі і надсилаю. Роблю це з легкою душею, адже розумію, що маю допомагати тим, хто нас захищає. Розумію, що хтось робить більше, але завжди кажу собі, що ось з кожного потроху і на щось захисникам буде. Кожен українець повинен робити бодай щось для нашої перемоги у цій війні. Кожен має або працювати, або волонтерити, щоб наблизити перемогу. Бо вже так хочеться, щоб захисники повернутися додому, щоб в Україні був мир. І дорослі, і маленькі вже хочуть миру, – з усмішкою завершує Наталя Сергеєва-Черненко. 

І справді, сьогодні багато залежить від єдності українців. Ми маємо бути разом і за першим же проханням воїнів ЗСУ допомагати їм. Пам’ятайте: вони оберігають наш сон і віддають власне життя за спокійний день і щасливе майбутнє. 

Читайте також:

Краща помста – донат на ЗСУ. У Тернополі збирають кошти на виготовлення буржуйок для військових

Малює листівки і допомагає армії: історія тернопільської художниці Наталії Волотовської

Тернополянки зробили уже 3 тонни батончиків для ЗСУ

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.