Від зупинки товарообороту із зоною АТО держбюджет не зазнає значних втрат

Найважливішими промисловими товарами, які легально перевозилися через лінію розмежування були: вугілля (енергетичний марки А і Т, коксовий), кокс, залізна руда та окатиші, а також – чорні метали. Останні (чавун і сталь) – переважно експортуються. Відповідно, обмеження поставок зменшить приплив валюти в країну.

Втрати валютної виручки оцінюються приблизно у 2 млрд доларів на рік – для порівняння загальний товарний експорт у 2016 році склав 36,4 млрд доларів.

Втрати бюджету будуть, але відносно невеликі – компанії-експортери отримували відшкодування ПДВ, а операції з постачання вугілля звільнені від оподаткування податком на додану вартість.

Надходження від податку на прибуток у останні роки були незначні, оскільки багато компаній показували збитки або мінімальний прибуток.

Не буде надходжень від податку на доходи фізосіб (стягується з зарплат), однак ПДФО зараховується до місцевих бюджетів, а не до державного.

Підсумовуючи – держбюджет не зазнає значних втрат.

На зменшення залежності від антрацитового вугілля, що видобувається в ОРДЛО, в України є час до наступного опалювального сезону. Малоймовірно що за цей період ми повністю зможемо замінити необхідні 9 млн тонн на рік, однак зменшити залежність можна.

Що для цього потрібно?

По-перше, модернізація ТЕС для спалювання вугілля інших марок.

По-друге, імпорт антрациту, створення перевалочних потужностей та запасів на початок опалювального періоду.

По-третє, пошук альтернатив "маневровим" потужностям ТЕС – перехід від гідроакумулюючих електростанцій до систем акумуляторів, подібних до тих, що встановлює Tesla. Не менш важливо – розвантажувати енергетичні "піки" шляхом зміни робочих графіків великих споживачів електроенергії.

Олександр Жолудь, старший економіст Міжнародного центру перспективних досліджень.