Загиблий в АТО Андрій Питак був чуйним і дуже добрим, кажуть його побратими

- Я із ним був від самого початку, - розповідає його побратим Мирослав. - Як з 6 серпня почалися навчання на рівненському полігоні, потім разом потрапили у Житомир у 80-у бригаду в 1-ий батальйон, а 27 листопада ми поїхали в зону АТО.

Андрія побратими дуже любили та цінували, до нього часто ходили радитись, оскільки він був надзвичайно вихованим, дуже грамотним та освіченим, адже працював в управлінні соцзахисту. Тож він завжди міг підказати, які документи для чого варто збирати. Ніколи нікому не відмовив у пораді - дуже чуйна і добра людина.

- АТО мало кому йде на користь. Андрій був дуже високим - під два метри зросту, прийшов худим-худим, а за ті місяці підкачав м'язи, став таким ставним, - згадує Мирослав.

Перед самою загибеллю чоловік хотів поїхати додому у відпустку - побачитись із мамою, яка мала їхати за кордон. Разом із Андрієм загинуло, ще двоє хлопців - усі холостяки, кажуть побратими.

- Я бачив, як це сталося, - продовжує Мирослав. - Йшла колона, машина, в якій їхав Андрій з хлопцями, була передостанньою, ми їхали одразу за ними. Від вибуху двох хлопців з машини просто викинуло, а Андрія з ще двома побратимами витягли вже обгорілими...

Протитанкова запальна міна мало кому залишає шанси. Зараз тіла трьох загиблих повезли у Дніпропетровськ, там мають провести ДНК-експертизу.  Тож коли до Тернополя привезуть тіло загиблого, наразі невідомо.

Нагадаємо, Андрій Питак загинув 1 березня на Луганщині.         

Редакція 20minut.ua співчуває рідним та близьким бійця.

Вічна йому пам’ять!

Герої не вмирають.