Бачив людський відчай та мертві міста і села: що про Чорнобиль пригадує ветеран ОВС з Тернопільщини

Бачив людський відчай та мертві міста і села: що про Чорнобиль пригадує ветеран ОВС з Тернопільщини

Вже 35 років Україна живе з болем Чорнобиля. Чорнобильські рани на українській землі та в душах ліквідаторів досі ятряться. Обов’язок нині живих пам’ятати подвиг тих, хто ціною власного життя і здоров’я, долучився до ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. 

Про ветерана ОВС Тернопільщини Зіновія Остафія, який півроку пропрацював в 30-кілометровій зоні в Чорнобилі, розповідає відділ комунікації поліції Тернопільської області.

Народився Зіновій Остафій у звичайній родині в селі Новоселище Золочівського району Львівської області. Його біографія нічим не відрізнялася від решти ровесників: школа, робота на заводі, служба в армії, знову праця. Мабуть, усе б пливло за течією, якби не пропозиція піти навчатися у Львівську школу міліції. Після двох років вишколу молодий офіцер повернувся на Тернопільщину, де на той час уже проживали його батьки. Місцем роботи став Тернопільський райвідділ внутрішніх справ.

Відео дня

Що таке ризик та небезпека, кожен оперативник знає з власного досвіду. Тим, кому довелося служити наприкінці 80-их-початку 90-их років минулого століття, а саме на цей період припала оперативна робота Зіновія Петровича, пройшли жорстку школу виживання, або, як її ще називали між собою, – «пекло». Але що таке справжнє пекло, зрозуміли лише ті, хто у 1986-му пройшов випробовування трагедією на ЧАЕС.

У 29 в життя тоді інспектора карного розшуку Тернопільського райвідділу внутрішніх справ увірвався Чорнобиль.

- У відрядження, якщо так можна назвати моє піврічне перебування у 30-кілометровій зоні, поїхав у червні,- згадує Зіновій Остафій. – Перевели мене до Прип’ятського міськвідділу міліції, видали посвідчення співробітника управління внутрішніх справ Київської області.

 178 днів служби минули серед «полинової» гіркоти.

Тоді молодому лейтенанту довелося побачити те, про що навіть не читав у спеціальній літературі, яку студіював в армії, бо служив у так званих хімічних військах: людський відчай, біль втрат, мертві міста та села.

- Пригадую, як перші місяці нам доводилося ходити по дворах вмовляти людей виїжджати із заражених територій, – розповідає ветеран органів внутрішніх справ.– Бачили б ви очі тих жінок, котрим в одну мить потрібно було зриватися з місця і їхати невідомо куди. Трохи легше сприймали це молоді люди, а старшому поколінню було дуже важко. З усього, що нажили, можна було взяти маленьку валізу з найнеобхіднішими речами та документами. Усіх запевняли, що вони незабаром зможуть повернутися у рідні домівки.

Бетонна стіна виростала не лише навколо ядерного реактора, а й у непорозуміннях між тодішньою владою та людьми. Останні не розуміли, що коїться, а на верхах, де володіли інформацією, мовчали.

- Ніхто тоді не знав значення слова «радіація», а тим більше не розумів, які наслідки несе опромінення, – ділиться думками Зіновій Остафій. – Люди чули єдине, мовляв, ситуація контрольована, наслідки ліквідовуються. Але як можна було ліквідувати те, чого не видно. Як можна було знищити заражені повітря, воду, землю. Хоча пробували… Пригадую, тисячі вантажівок везли пісок, бетон. Ним закидали не лише реактор, а й пробували навіть річки засипати. Люди ж, яких кинули у жерло атомного монстра на боротьбу з ним, ходили з «пелюстками» чи респіраторами на обличчі, дозиметрами в нагрудній кишені, які від постійного зашкалювання виходили з ладу, навіть змінної форми не мали.

Як мальовниче Полісся перетворювалося на мертву зону відчуження, як тисячі людей йшли на вірну смерть, не знаючи цього, Зіновій Петрович бачив на власні очі.

- Не думав, що на нашу долю випаде ще й жахіття війни на сході, – підсумовує розповідь капітан у відставці. – Відмінне у цих трагедіях, на мою думку, лише те, що 35 років тому ми боролися з невидимим ворогом, а нині знаємо його в обличчя. Та чи від цього легше? Адже ціна одна – людські життя.

 

 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі
Найчастіше Найчастіше
Новини за сьогодні
Новини Тернополя за сьогодні
08:00 На фронті загинув військовослужбовець з Тернопільщини Назар Соколовський 21:03 Господар Театрального майдану: історія вуличного пса Компота, якого полюбили тернополяни play_circle_filled photo_camera 20:00 Як 13-річний хлопець на Тернопільщині започаткував власну справу photo_camera 19:02 Голова лікарської комісії з Бережан відбувся штрафом, а його дружина опинилась під слідством Від читача 15:48 Укртелеком проклав майже 11 тисяч кілометрів оптики 18:00 У Тернополі патрульні вимірюють швидкість руху авто за двома новими адресами: деталі 17:00 Пожежу на Тернопільщині побачили із супутника 16:38 50 ударних дронів від Тернополя для наших спецпризначенців - Сергій Надал (пресслужба Тернопільської міської ради) 16:20 У чоловіка, який помер після перебування в ТЦК, виявили перелом черепа. Кажуть — через падіння 15:51 Кременчанина звинувачують у самовільному будівництві на території Миколаївського собору 14:25 Тернопільська лікарня співпрацюватиме з найбільшою європейською клінікою 13:15 Звання «Почесний громадянин міста Тернополя» отримали ще шестеро захисників — посмертно 12:30 У Тернополі відновили роботу автобусів №32 12:01 День народження – раз на чотири роки: скільки тернополян народилися 29 лютого 11:00 На проїзній частині восьми вулиць Тернополя 1 березня латають ями 10:15 Якою буде погода на Тернопільщині в перші дні березня 09:38 Поліцейські Тернопільщини розшукують зниклого безвісти чоловіка 09:05 Слідчі оголосили підозру водійці, яка збила на тротуарі трьох пішоходів на вулиці Карпенка
Дивитись ще keyboard_arrow_right
Ваші відгуки про послуги у Тернополі Ваші відгуки про послуги у Тернополі
keyboard_arrow_up