Більшість пацієнтів дитячої психіатрії – з неповних сімей чи сироти

Завідувач дитячим відділення обласної психоневрологічної лікарні Віктор Ястребов каже, що більшість дітей, які потрапляють у психіатричне відділення, з неповних сімей або сироти. Буває, що батьки поїхали закордон на заробітки і лишили дітей на діда-бабцю. А діти стають некерованими, бо роками батьків немає вдома.

Частина дітей в психіатричному відділенні - це діти з розумовою відсталістю, із судомними станами, з розладами поведінки внаслідок епілепсії, а є чимало дітей з розладами поведінки та емоцій, розповідає завідувач дитячим відділення Тернопільської обласної психоневрологічної лікарні Віктор Ястребов.

Більшість дітей - з неповних сімей або сироти, розповідає лікар. Переважно мама є, тата нема. Буває, що батьки поїхали закордон на заробітки і лишили дітей на діда-бабцю. А діти стають некерованими, бо роками батьків немає вдома. Багато таких дітей потім ідуть «в течію», і стають некерованими в поведінці, неправильно поводяться в побуті, в школі. Це приводить до антисоціальної поведінки: вони стають наркоманами, частина потрапляє в міліцію, і з порушеннями поведінки та емоцій стають пацієнтами психоневрологічної лікарні.

- Розлади поведінки та емоцій – це вже психіатричні діагнози, - зазначає Віктор Ястребов. - Дитина все розуміє, але робить навпаки навмисне. І така поведінка не стикується з поведінкою соціуму. Якщо правильно відкоригувати поведінку при допомозі психологічної, педагогічної і часто медичної корекції, поставити дитину в відповідне русло, то це лікується.

Дитина обмовила батька

Віктору Ястебову нерідко доводиться працювати з дітьми, які залежні від наркотиків.

- Історія трапилася в одному з центральних районів області років зо п’ять тому, - пригадує лікар. – Дівчинку років 12-ти до нас у відділення привів міліціонер. Вона - у кайданках, невисока на зріст, худенька, нахабна, лається. В направленні зазначено – „вживає наркотичні речовини”. Закочуємо рукави, а вени на двох руках сколоті.

І дівча розповіло, що потрапила в компанію. В покинутій сільській хаті жили дві колишні студентки з Ужгорода, один хлопчина з Миколаєва і 40-річний чоловік з Одеси. Спочатку її вгостили вином, а потім вкололи. І вона швидко втягнулася. Згодом навчилася сама собі вводити наркотики. Спочатку у тому притоні не ночувала, але згодом часто не поверталася додому.

Батьки були весь час у роботі й пізно помітили, що в дитини блищали очі і змінилася поведінка. Коли батько спробував з нею поговорити, то вона його вилаяла і пішла в компанію. Потім чужі люди їм розповіли, що їхня донька постійно пропадає у тій закинутій хаті зі старшими хлопцями і дівчатами. Батько пішов туди - його там побили, бо дівчинка сказала, що не знає, хто це такий. Батько викликав міліцію з райцентру. Міліція затримала усіх.

- Дитина збрехала, що батько її згвалтував, мовляв, не могла того перенести і мусила той жаль втамовувати наркотиками, - розповідає лікар. - Батька затримали, був під слідством. А дівчинка постійно наполягала на своїй версії. І лише тут, у відділенні, зізналася, що вона обмовила батька. А згвалтував її найстарший чоловік із їхньої групи.

Вулиця – це вся Україна

Періодично у відділення поступають діти, які втікають з дому. Вони тікають в Київську область, Одеську. Часто не можуть пояснити, чому опинилися там.

- З дому переважно тікають, коли нема уваги батьків, коли діти нічим не зайняті, коли в школі на них не звертають уваги, - розповідає лікар. - Коли є проблеми в родині - чи тато пиячить, чи мама зникає з дому, тій дитині ніхто не приділяє увагу. Їй вдома стає нецікаво, а цікавою стає вулиця. А вулиця – це вся область і вся Україна. Там - поспілкується, там - дадуть закурити, там - дадуть цукерку, там - підуть обчистять чийсь садок – і це ж маса вражень. Але так чинять діти не лише з неповних чи неблагополучних сімей. Буває, що сім’я хороша, батьки забезпечені, а дитя шукає невідомо чого.

Дромоманія (втеча з дому, схильність до зміни місць) – це і захворювання і розлад поведінки, пояснює лікар. Щось тягне дитину з дому, вона мусить поїхати, а є так, що собі уявило, начиталося, хоче десь побувати. 

Хотів налякати сестру

Бувають серед пацієнтів відділення підлітки, які вчиняли спроби самогубства. 90% це дівчата, хлопці - рідко. Хлопці гинуть, коли демонстративно хваляться, що можуть з кручі зістрибнути чи вилізти на якусь висоту. Дівчатка-підлітки це роблять на грунті нерозділеного кохання. Часто це відбувається демонстративно, бо хочуть привернути до себе увагу – тоді роблять  спроби, коли хтось з дорослих є вдома, щоб врятували. А бувають випадки просто по дурості, навіть під час гри.

- Це було кілька років тому – поступив до нас хлопчик років 11, - пригадує лікар. – Залишили його батьки вдома з старшою сестрою. А  сестра була 11-класниця, готувалася до випускних екзаменів. Малий вчепився до неї, щоб погратися в настільний теніс. Вона казала, що не має часу, а він наполягав на своєму. Тоді хлопець пригрозив, що повішається. Дівчина сказала: „ну й вішайся, тільки відчепися”.

Хлопчина так сказав, не подумавши, не знаючи, які наслідки можуть бути. Пішов у ванну. Став на бортик. Нагорі були шнурки для білизни, він один шнурок відрізав, зробив петлю і почепив її на себе, і гукає з ванної сестрі: „То ми будемо грати в теніс, чи я вішаюся”. Сестра сказала: „як ти такий дурний то вішайся. І десь йому нога на тій ванні зісковзнула і дитя повисло. Але сестра щось заговорила до нього, і, не почувши відповіді, побігла в ванну. Вже язик в дитини висолопився. Вона покликала сусідів, сусід вийняв малого. Його одразу в реанімацію, і врятували.

- Потім вже в нас хлопець сказав, що хотів просто налякати сестру, - пригадує психіатр. - Якби сестра швидко не звернула увагу, то пропала б дитина. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.