Незнайомі люди приносили десятки тисяч гривень: тернополянка дякує небайдужим за диво для її сина

• Лише три тижні на збір коштів, клич про допомогу звідусіль та віра в те, що у цьому світі таки є добро. Історія 6-річного Давида Ревнюка з Тернополя не може залишити байдужим.

• Завдяки вашій підтримці хлопчик з непростим діагнозом “гліоз” має шанс на здорове майбутнє. Йому вже провели операцію. Мама дитини зі сльозами на очах дякує усім за допомогу.

Читачі “20 хвилин” долучались до збору коштів Давидику. Ми кілька разів розповідали про хлопчика в публікації:

Нервові клітини відмирають щодня. Пересадка — єдина надія: допоможіть врятувати 6-річного Давида.

Зараз Давид вже вдома після непростої операції та реабілітації, а його мама Світлана зателефонувала в редакцію, щоб подякувати всім, хто підтримав сім’ю в непростий час. Допомагали не лише коштами: люди підтримували жінку словами, молились за здоров’я дитини та тішили хлопчика солодощами.

Але шлях лікування хлопчика ще не закінчився. Можливо, незабаром йому потрібна буде операція знову...

Діагноз — гліоз

—  Діагноз Давидка  — гліоз. Це означає відмирання нервових клітин в головному мозку. І хвороба  прогресує. Клітини відновити важко, а відмирають вони практично щодня, —  розповідає мама хлопчика пані Світлана.

Тривалий час малюку не могли поставити діагноз. Рідні не розуміли, що з дитиною відбувається. Згодом діагноз підтвердили в кількох клініках. 

Понад три роки хлопчик з батьками чи не щомісяця їздить у різні лікарні. Жінка каже, що не може дозволити захворюванню побороти Давида. Він у сім`ї єдина дитина.

— Всі ці роки ми водили Давида на різні процедури, але якогось особливого результату вони не дали. Нещодавно ми почули про пересадку стовбурових клітин, порадились зі своїм лікарем. І вона сказала, що варто спробувати, і є уже троє дітей з України, яким така процедура допомогла одужати, — розповідає пані Світлана.

Операцію робили у Грузії 

Єдиний шанс на одужання хлопчика — пересадка стовбурових клітин. Це новий метод лікування у медицині, його ще не до кінця вивчили.  В Україні наразі такі процедури не проводять.

Донора для проведення такої операції знаходили ще в травні. але тоді шанс на операцію втратили, бо грошей на операцію не було. 

Уже в травні цього року Давиду знайшли донора, але сім'я не змогла зібрати необхідну суму для оплати операції.

— Сама процедура пересадки коштує понад 14 тисяч доларів. Крім того, потрібні кошти на забір донорського матеріалу в Києві. Усе вартує близько 18 тисяч доларів, — розповідає Світлана Ревнюк. 

Наприкінці червня жінка почала бити у всі дзвони і це дало результат. Кошти зібрали за три тижні. І Давидику таки провели операцію.

Допомагали рідні і зовсім чужі люди

— Без людської допомоги ми б не справились, — каже крізь сльози пані Світлана. — У нас було дуже мало часу, щоб зібрати таку суму. Якби ми цього не зробили — донора довелось би чекати два роки. А в нашій ситуації це дуже багато і просто важко думати що могло трапитись за цей час. 

Збір оголосили на всіх можливих платформах і це дало результат. Небайдужі переводили кошти на карту, приходили додому Давида з досить великими сумами, деякі кошти отримували взагалі від невідомих людей.

— Один чоловік привіз нам додому 43 тисячі гривень, він не хотів, щоб знімало комісію, був молодий хлопець, який привіз нам 30 тисяч і ще цілий пакет солодощів, щоб Давид радів навіть в такій непростій ситуації, — каже мама хлопчика. 

Ще за два тижні перед поїздкою в Грецію, коштів на операцію бракувало, але саме в цей час про Давида розповідали в соцмережах. Його історію транслювали на місцевих каналах, а телефон мами не замовкав. 

— Нам допомагали рідні, навіть колеги із колишньої роботи чоловіка зібрали кошти та переказали їх нам. У садочку, який Давид відвідує теж організували збір, і було дуже зворушливо, коли на випускному нам вихователі передали ці гроші. Просто неможливо було стримати сліз. До сина дуже добре ставились у садочку, його вихователі стали йому справді, як рідні, — каже пані Світлана.

Давид вже почувається краще 

— Операція пройшла успішно. Її ми проводили у Греції. Стовбурові клітини вводили у вену та частково у спинний мозок. П’ять днів Давид не міг ходити, потім одразу в Грузії ми проходили реабілітацію щодо відновлення спини, — каже жінка. — Зміни є, але нам сказали, що потрібна ще одна операція, бо клітини перестали відмирати, але не змогли потрапити всюди, де вже встигли пропасти. Ми цього очікували, і дуже радіємо з того, що маємо такий результат. Тепер знову будемо боротись. Наступну операцію ми будемо робити вже у Києві. І сума буде значно меншою. Це тішить, і поки що ми не відкриваємо збір. Але, можливо, знову доведеться це зробити.

Реабілітації тривають, майже за місяць Давид був і в Чернівцях, і кілька разів у Києві на обстеженнях. 

— Я вже побачила зміни у поведінці сина. Найголовніше, то клітини справді припинили відмирання. У поведінці він став спокійніший, вже відкликається, коли його кличуть, краще спить, не має роздратованості і почав краще їсти, — радіє жінка. 

Пані Світлана просить передати щирі слова вдячності людям, які дали її синові шанс на здорове життя. І просить усіх, хто опинився в складній ситуації не опускати руки, не боятись просити допомоги і завжди вірити у краще. 

Довідка 

Наразі збір коштів на другу операцію ще не відкрили, але сім’ї не завадить підтримка коштами для реабілітації Давида. Якщо ви хочете допомогти сім’ї залишаємо телефон мам  Давида: 0978530731 Світлана 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.