Казкових фей Ірина Веприк виготовляє із шерсті технікою валяння. Деяких прикрашає квітами та шовком.

- Я почала займатись технікою валяння близько п’яти років тому, коли пішла у декретну відпустку, - розповідає пані Ірина. – Зараз вже пробую робити вироби у техніці сухого та мокрого валяння.  У мережі є дуже багато майстер-класів.

З першої роботи маленькі казкові герої одразу стали особливими для пані Ірини, а ще їх одразу для себе попросили друзі та знайомі.        

 «Є баларинки, ангелочки і казкові лялечки»        

- Колір майбутньої феї чи лялечки обираю по настрою: чи мені хочеться зробити її яскравою чи ніжною, кольоровою чи однотонною, - каже тернополянка. - Коли фея вже "одягена", то уява домальовує, якою має бути зачіска і колір волосся. Потім вже дістаю різні намистинки, підвіски і стрічки і підбираю, що саме стане родзинкою образу.

Ірина Веприк каже, що маленькі феї так захопили її, що інколи засиджувалась за роботою допізна. А за весь час вона створила вже понад сотню таких лялечок. Під час розмови жінка навіть не може виділити якусь одну зі своїх робіт.       

- Із часом зрозуміла, що хочу вдосконалювати свої робити, - продовжує майстриня. – Так у моїх фей з’явились крила. Далі я зробила балеринки в пачках, фей у формі квіточок. А ще з’явилась ідея зробити маленьку лялечку, щоб вона була завжди у сумочці. Це була лялечка-брошка. У ній поєднано сухе валяння і мокре. Платтячко – не тільки з вовни, я вже почала додавати туди натуральний шовк.

Розлітаються у різні куточки України та світу

- Одну з перших робіт подарувала мамі, своїй сестрі, - говорить Ірина Веприк.  – Потім їх почали замовляти для себе незнайомі люди. Навіть в Америку полетіла фея-україночка, її замовила для своїх друзів моя знайома, якраз десь на початку мого творчого шляху. Зараз феї "розлітаються" у всі куточки нашої країни. Ще маленькі лялечки стали підвісками на візочок для однієї дівчинки. А ще ними дуже любить гратись мій п’ятирічний синочок. У нього є такі іграшки мої, які він просто не випускає із рук.











У лялечок, які виготовляє майстриня, немає обличчя. Каже, що це вона робить спеціально, аби емоції власники «домальовували» самі. Кожен може придумати, яка у них буде фея та що вона буде символізувати.

- Це я роблю для того, щоб людина могла пофантазувати і уявити особливе обличчя. І тому настрій у таких лялечок завжди такий, як треба) Крім того, відсутність конкретних рис обличчя дарує їм додаткову чарівність. Найчастіше маленьких лялечок дарують дівчаткам, а у дітей фантазія дуже розвинена. Вони самі придумують риси обличчя і настрій для своїх героїнь.

Навчає робити чудо із вовни

Зараз пані Ірина проводить майстер-класи у творчій майстерні «Палітра тепла». Саме там вона познайомилась із дизайнеркою Оксаною Чмиленко, яка запропонувала їй навчати свого мистецтва інших людей.

- На мої майстер-класи приходять люди різного віку, - говорить майстриня. – Навчаю робити лялечок і дітей, і дорослих. Мені дуже подобається сама атмосфера на наших заняттях. Подобається, коли в учнів все виходить добре, коли вони самі надихаються. У нас справжня магія на майстер-класах. Тоді і в самої настрій хороший.

Зараз Ірина Веприк вирішила «утеплятись» на зиму. Тому вона вже створила із вовни для синочка сведр з рибкою, бо малюк – риба за гороскопом. Робить майстриня шапки, шарфи. Із останніх робіт – спідниця для себе. 

- Я вирішила, що мені треба більше, - каже тернополянка. – Це мій новий етап у творчості. Після декретної відпустки трішки попроцювала. Тоді часу на творчість було менше, але потім я зрозуміла, що хочу присвятити цьому більше часу і повернулась до феєчок. Зараз навчаюсь і пробую робити більше й більше виробів різних.

Жінка розповідає, що у будь-якій справі головне - вкладати частинку своєї душі і робити все з насолодою. Тоді і сама радієш, і настрій хороший у тих, у кого потім твої речі живуть.