Христину Соловій надихає… смуток

Вона дуже цінує тишу. Не належить до артистів, які дивують сценічним вбранням і зовнішнім виглядом. Їй важко написати життєствердну пісню, бо вважає, що смуток і печаль можуть бути прекрасними. Відеокліпи на її пісні б'ють рекорди за кількістю переглядів, а саму Христину Соловій вважають феноменом сучасної української естради, адже вона знову зробила народну пісню популярною.

Батько з Тернопільщини

В рамках свого першого всеукраїнського концертного туру Христина Соловій завітала до Тернополя. Вона презентувала дебютний альбом «Жива вода», у якому лемківська пісня поєдналась у сучасних аранжуваннях із поп-роком, блюзом та джазом. Продюсував його наставник молодої співачки – суддя «Голосу країни» Святослав Вакарчук. Платівка набрала майже 2 млн. прослуховувань, отримала схвальні відгуки критиків та потрапила у топ кращих альбомів року.

- Враження від першого концертного туру найприємніші, – зізналася Христина Соловій тернопільським журналістам. – Взагалі мені дуже подобається така форма подорожування Україною з лемківськими піснями. Тур доволі виснажливий для мене, адже я не є фізично витривалою, тому зараз відбувається своєрідне загартовування. Вся втома зникає лише тоді, коли я виходжу на сцену до людей і обмінююся енергією з публікою.

Ознайомитися з туристичними принадами Тернополя співачка не встигла, тому що одразу після концерту разом із командою помандрувала до Ужгорода. Проте зазначила, що в Тернополі вже бувала проїздом, адже її батько родом із у с. Озерна. Так сталось, що дата її виступу у нашому місті співпала із 70-ми роковинами сумнозвісної операції «Вісла».

- Я не вірю у випадковості, – зазначила Христина. – Все стається вчасно і цей концерт має своє особливе значення для мене, тому що моїх предків під час операції «Вісла» виселили саме на Тернопільщину. Тему переселення в моїй родині досить довго замовчували, доки я не заглибилась в це сама і не почала співати лемківські пісні.

Обнімалася з дітьми

Головний акцент у своїх концертах Христина Соловій робить на музиці, тому не використовує лемківських елементів у своїх сценічних костюмах.

- Я не той артист, який дивує сценічним вбранням і зовнішнім виглядом, – стверджує вона. – Оскільки це концептуально один тур і одна концертна програма, то все має бути в одному образі за винятком деяких деталей. У що саме одягнуся на сцену вирішую в останній момент в залежності від настрою та від залу.

Для співачки кожен концерт по-своєму унікальний. Найбільше їй запам’ятався виступ у Чернівцях. Він мав особливу енергетику.

- Це мій перший тур, тому я щойно знайомлюся з містами, а публіка – зі мною, – каже дівчина. –  Був комічний випадок в Івано-Франківську, коли діти просто виходили на сцену і обіймали мене, а я не знала, як з ними повестися. Чомусь батьки їх не стримували і ми просто обіймалися по декілька хвилин після кожної пісні.

Творчість і стосунки

Стосунки зі Святославом Вакарчуком співачка назвала дружніми, професійними і дуже теплими.

- Він завжди дає мені розумні поради і скеровує мене в правильне русло, – каже Христина Соловій. – Ми жодного разу не сварилися, хоча він дуже суворий з іншими колегами. Бачимось рідко, але коли справа стосується пісень чи аранжувань, то це робимо завжди разом. Він з нетерпінням чекає на мої нові пісні. Спочатку я їх записую на диктофон, даю послухати своєму старшому братові, а тоді відсилаю наставнику. Це два мої основні особисті музичні критики.

В альбом «Жива вода» увійшли 10 лемківських пісень і дві авторські композиції співачки. Хоч для співачки це було певним дисонансом, проте Святослав Вакарчук сказав, що все буде добре, бо авторські пісні відповідають концепції та стилю альбому.

- Власне ці пісні натхненні фольклором, – зізнається артистка. – Загалом у мене 8 авторських пісень, хоча насправді їх ще більше і зараз я перевіряю кожну, вдосконалюю, дивлюсь як їх сприймає глядач.

Христина Соловій переконана в тому, що лемківська тема ніколи не відійде від неї.

- Мої авторські пісні – це синтез всього пережитого, це мелодика різного фольклору, це чоловіки, люди й враження, що нанизуються, як намистини, – каже вона. – Мені дуже важко написати життєствердну пісню, бо вважаю, що смуток і печаль можуть бути прекрасними.

Змалювала Христина Соловій і портрет свого ідеального чоловіка: «Він має бути старший за мене, набагато мудріший і дуже сильний, якого мені захотілось би слухати і якому я могла б довіряти». 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.