Казав, що повернеться з перемогою. У Білій прощаються з 23-річним військовим Євгеном Данилківим

• Євгену Данилківу було лише 23… Він любив життя і до останнього дня залишався «на позитиві», кажуть його друзі.
• Він старався знайти себе і був дуже активним. Два роки жив у Польщі, а коли повернувся, підписав контракт із ЗСУ. Хлопець загинув, захищаючи Україну.
• «Не віриться, що це сталося з ним… Женя мав великі плани на життя», – каже про захисника його друг Андрій.

У Білецькій громаді непоправна втрата. Загинув на війні захисник України Євген Данилків із с. Біла, якого завжди пам‘ятатимуть як добру та світлу людину. Вічна пам‘ять Герою! Щирі співчуття родині. – зазначають на сторінці громади.

Народився хлопець у селі Біла Тернопільського району. З дитинства захоплювався футболом і грав за місцеву команду.

– Ми кожної неділі грали разом з ним, – каже його друг Віталій. – Він був дуже добрий, завжди всім помагав. Що в нього не попросиш, він допоможе.

Близький друг Євгена Андрій розповів, що хлопець два роки прожив у Польщі, а практично одразу після повернення в Україну підписав контракт на три роки із ЗСУ. Відслужив половину терміну.

– З Євгеном були знайомі вже давно. Він був дуже відкритою і доброю людиною, справжнім другом, який був готовий в будь який момент прийти на допомогу. Женя до останнього дня нашого спілкування був на позитиві і казав що ми обов'язково переможемо. Ми за нього переживали а він нас підбадьорював, – каже Андрій. – Він став Героєм, який назавжди залишиться в наших серцях. Віддав життя за свій народ. Пам'ятаємо, любимо, молимось…

Євген Данилків загинув 28 березня біля Запоріжжя. У нього залишилася мама та двоє старших сестер – Ольга та Оксана. Тато хлопця помер у 2008 році.

– Довго він не прожив… – каже дядько Євгена Петро Данилків. – Такий хороший хлопець був. Як він загинув нам толком не розповідали. Сказали, що визволяли село. Хлопець, який служив з ним теж був у бою, його поранили в ногу. Перед тим як втратити свідомість, він побачив, як машина, в якій сидів Женя, підірвалася на міні.

Сестра Євгена Оксана Данилків не може повірити у смерть брата.

– Його так всі любили… Він був такою доброю людиною. Любив машини, дуже любив їздити. Коли пішов на службу, казав, що повернеться з перемогою… – в сльозах розповідає сестра.

Прощаються із загиблим захисником 3 квітня.

Сотні людей прийшли попрощатися з захисником. Односельці згадують його як позитивного та доброго хлопця.

– Це велике горе для батьків, для близьких, друзів Жені, – кажуть односельці, які прийшли попрощатися. – Він був дуже позитивною та доброю людино. Як шкода, що його життя так трагічно обірвалося...

Колонона людей рушила від будинку захисника до церкви, де відбулась служба. Люди, які не змогли прийти попрощатися до дому хлопця, виходили на вулиці, ставали на коліна коли повз йшла колона. 

Труну занесли до храму, який колись будував покійний батько Євгена. 

Мати захисника вирішила передати всі зібрані кошти від знайомих, односельців та знайомих на підтримку ЗСУ. 

Поховали Героя на місцевому кладовищі. 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.