На Тернопільщині облаштували унікальне укриття в дитсадку (РЕПОРТАЖ)

На Тернопільщині облаштували унікальне укриття в дитсадку (РЕПОРТАЖ)
  • В одному з дитячих районних садочків створили сучасне укриття відповідно до вимог воєнного часу. У випадку тривоги вихователі проводять там повноцінні заняття для малечі. Кожен похід до сховища для дітей — ніби гра у формі квесту.
  • Скільки тривав ремонт та облаштування старого протирадіаційного сховища до нових умов? Яким повинне бути ідеальне укриття, аби навчальний процес успішно стартував з вересня? «20 хвилин» відвідали садочок і про все дізнались.

Дитячий садочок розташований в одному з райцентрів Тернопільщини. З міркувань безпеки ми не вказуємо назву закладу та його розташування, оскільки безпека дітей та спокій батьків і педагогічного колективу – на першому місці.

Екскурсію закладом дошкільної освіти нам проводить директорка пані Ірина. Жінка спершу працювала тут музичним керівником, а згодом очолила садочок та керує ним майже десять років.

– До війни в нас функціонувало 12 груп, які відвідували понад двісті дітей віком від 2 до 6 років. Колектив закладу налічує вісімдесят різних працівників. Загалом, на Тернопільщині існує всього два настільки масштабних дитсадки – наш та ще один в обласному центрі, – говорить пані Ірина. 

Відео дня

Навчальний заклад три тижні тому відновив роботу. Зараз приймають малечу лише батьків, котрі працюють, займаються з ними за стандартним графіком – з 7:30 до 18:00. На момент відкриття дитсадка захисне укриття вже було повністю готовим.

Обладнали сховище власними силами, без батьків

Пані Ірина ділиться, що цей дошкільний заклад єдиний у місті побудували одразу зі стандартним протирадіаційним укриттям. Щоправда, воно було в поганому санітарному стані й не до кінця підходило під можливе перебування там дітей. Раніше колектив садочка не вбачав нагальної потреби в реорганізації сховища, та з початком війни цінності кардинально змінилися.

– Збереження життя дітей – це наразі основний пріоритет у роботі всіх закладів освіти. Ми вирішили зробити ремонт нашого укриття. Воно є великим, загальна площа у понад 500 квадратних метрів. За виділені з міського бюджету кошти нам вдалось облаштувати лише одне з його приміщень (кімнат), але плани на майбутнє маємо дійсно грандіозні, – розповідає директорка. 

Працівники дитячого садка реалізовували свою ініціативу два тижні. Батьків вихованців не залучали, провели ремонт власними силами. Колектив закладу спільно вирішував, як краще дати лад інтер’єру укриття ще радянського зразка.

– Довелось з нуля зробити підлогу, адже тут лежала земля. Боролися з сирістю, пофарбували стіни. У сховищі є вентиляція, сюди ще раніше провели світло. Найбільше роботи пішло на санвузол. Там ми поклали плитку, провели воду, придбали й вбудували туалети та умивальники. Тепер укриття повністю відповідає усім санітарно-гігієнічним нормам, – каже директорка.

Колектив дитсадка організував тут наявність аптечки для надання домедичної допомоги, запасу питної та технічної води.

Закупили навіть харчування та посуд на випадок, якби щось трапилось і довелося пересидіти у сховищі. Якщо діти втомлені й хочуть відпочити – у кімнаті стоять ліжка.

Аби в укритті було не так сумно, працівники закладу розмалювали стіни: яскравими квітами й фігурками звірят (творила помічниця вихователя). 

– Ми облаштували для малечі справжнє освітньо-розважальне середовище: є куточок для відпочинку, зображувальної та ігрової діяльності, театральний куточок, для усамітнення. Перед відкриттям садочка сховище укомплектували різним навчальним матеріалом, тому при небезпеці вихователі можуть провадити тут повноцінні заняття, – додає пані Ірина.

Укриття згідно з документацією розраховане на понад 200 осіб. Сьогодні у дитсадку працює небагато груп, й попри те, що облаштоване всього одне приміщення, по метражу й нормах, висунутих ДСНС України, сюди вміщаються всі – і дітвора, й колектив закладу.

Діти сприймають похід в укриття, як кумедну гру

Пані Ірина каже, що доводилось під час тривоги евакуювати малечу вже тричі. Перший раз був організаційним, тривога тривала 40 хвилин. Дітворі провели екскурсію укриттям, показали, чим тут можна займатись.

– Ми щороку проводили для вихованців тренінги, зокрема під час Тижня безпеки. Діти знають, як діяти, коли почули звук сирени. Єдине, що такого надійного сховища в садочку раніше не мали, – пояснює нам жінка.

Вдруге при повітряній загрозі діти відвідали виставу лялькового театру просто в укритті, а третього разу вчилися – мали зображувальну діяльність. Це було позавчора, коли тривога тривала годину.

Ми запитали в пані Ірини, як проходить евакуація, і виявилось, що в садочку розробили чіткі інструкції. Кожен вихователь збирає з помічником свої групи. Працівники закладу, котрі присутні на роботі (медсестри, кухарі, музкерівники, психологи тощо) знають, хто кому допомагає. Після сигналу «Увага всім!» та повідомлення про тривогу у групі в соцмережах, всі швидко збираються та спускаються до укриття. Також є спеціальні маршрути переміщення дитячих груп до ПРУ.

– Там кожна група має окремий столик, де зібраний навчальний матеріал. Вихователі заздалегідь готують плани занять. Дітей розвантажуємо емоційно. Кожен похід до сховища для них ніби квест, – усміхається жінка. – Вони шукають фігурки. Групи мають свою емблему. Вихователь говорить малечі, мовляв, сьогодні шукаємо русалку. На тривогу діти реагують спокійно.

З вихованцями садочка вихователі неодноразово проводили інструктажі, як чинити у певних ситуаціях. Приміром, дітям показували мультики про сирену. Там розповідалось, що вона звучить не лише коли в країні військовий стан. Є сирена швидкої, є та, що сповіщає людей про пожежу.

– Ми вчимо малечу, що сирена – це звук допомоги, який каже про небезпеку. Коли війна – треба допомогти, в першу чергу, самому собі. Звучить сигнал тривоги, отже біжимо в укриття й рятуємось. Діти знають, найцінніше – це збереження власного життя, – ділиться директорка.

Планують доопрацювати укриття до ідеалу

В одному з кутків сховища стоїть скляний мольберт. Директорка пояснює – використовують в садочку нетрадиційні освітні техніки, однією з яких є малювання на склі.

Також тут влаштовують лялькові вистави, є змодельована сцена. Біля дверей стоїть ящик з піском. Вихователі практикують з дітьми цікавий психологічний метод, такий як піскотерапія.

– Звісно, вони можуть просто з ним погратися за бажання. Взагалі, інвентар, який був у садочку, але ми не використовували його щодня, знесли сюди й тепер користуємось цими речима при тривозі, – говорить пані Ірина.

В цьому дошкільному закладі у мирний час проводили багато розважальних заходів. Тепер теж намагаються вшановувати народні свята й традиції, увагу приділяти національно-патріотичному вихованню. Мають заняття з Основ безпеки та життєдіяльності, квести й ігри, багато цікавих та пізнавальних відеоматеріалів.

– В нас діє чотири інклюзивних групи. Батьки малечі з особливими освітніми потребами тісно співпрацюють з вихователями. Всі зацікавлені, аби діти мали необхідну базу знань, елементарні навички самообслуговування. В звичайних групах батьки теж залучені до життя малечі. Жодного разу не чула від них слова «ні», – усміхається пані Ірина.

Щодо укриття, то планів щодо доопрацювання колектив має чимало. Найперше планують облаштувати всі приміщення, зробити експериментальну студію та зони для інших активностей, приміром, занять спортом.

– Нехай сховище нам ніколи не згодиться, але знатимемо, що діти тут точно будуть в безпеці! Це головне! – завершує розмову директорка.

Коментарі (1)
  • Oleg Horobets

    Великі молодці!

keyboard_arrow_up