Морозиво — на пательні: ветеран у Тернополі відкрив незвичний бізнес

• Йому лише 26. Він бачив пекло війни, пережив важкі поранення, а тепер готує морозиво і виношує нові бізнес-ідеї.
• «Крутиво», так назвав місце у парку Шевченка ветеран Арсен Гринчак, де готує морозиво просто на очах у відвідувачів на холодній пательні. Тернопіль став одним із перших міст в Україні, де запрацював такий формат.

Побачив це у Португалії  

У Тернополі з’явилося місце, де морозиво не просто накладають у стаканчик. Його готують просто перед відвідувачем — на спеціальній холодній пательні.

Це «Крутиво» — бізнес молодого ветерана Арсена Гринчака.

Він мріяв про власну справу ще зі школи. Побачив незвичний спосіб приготування морозива під час подорожі в Португалію, повернувся в Україну — і мав його реалізувати. Однак продовжував виношувати ідею уже в окопах.  

Для Тернополя такий формат поки що незвичний. Сам Арсен розповідає: коли люди, особливо туристи та гості міста, бачать процес приготування, часто дивуються: «У нас такого немає».

Пательня працює за температури близько мінус 15 градусів. Обладнання витримує навіть значно нижчі температури — до мінус 34. Одна порція готується приблизно за три хвилини. Нам же ветеран розповіва, що за цими трьома хвилинами — роки очікування.

Ідея народилася під час подорожі. Арсен побував у Португалії, побачив, як працює формат морозива на холодній пательні, і вирішив: коли повернеться додому, зробить щось подібне. Повернувся. Але реалізувати задум одразу не встиг.

Після двох поранень

Щойно Арсенові виповнилося 25 — пішов служити. Півтора року провів у війську, виконував завдання у складі 156-ї бригади. Про конкретний підрозділ та деталі служби ветеран не розповідає з міркувань безпеки побратимів, які продовжують службу.

Його бойовий шлях пролягав через різні напрямки фронту. Арсен отримав важкі поранення. Двічі постраждав через атаки танків та FPV-дронів. Одне з поранень призвело до втрати зору на одне око. Були контузії, сильний стрес та наслідки усього пережитого на війні.

— У травні 2026 року мене комісували через поранення, — коротко відповідає на питання. — А вже 4 липня він відкрив «Крутиво».

Спочатку Арсен планував простіший варіант — встановити парасолю і продавати морозиво. Та швидко зрозумів: усе набагато складніше.

Щоб отримати місце в парку, він брав участь в аукціонах Prozorro. Оренду потрібно було оплачувати наперед, а сам бізнес із морозивом сезонний. Тож довелося прораховувати не лише те, як відкритися, а й те, як працювати далі. Допомагає йому зараз родина: опанували майстерність крутива холодних ласощів дві молодші сестрички.

— Так наше «Крутиво» стало стаціонарною точкою. Тут, до речі, є те, чого часто бракує подібним форматам: столики та місця, де можна сісти.

Ще одна особливість — натуральні начинки. Арсен наголошує на цьому як на одній із фішок продукту.

А ще він уже думає про те, як зробити бізнес мобільнішим. Стаціонарний формат має свої обмеження, тому ветеран розробляє ідею, яка дозволить їх подолати. І це далеко не єдиний його задум.

«Крутиво» — лише початок

Влітку Арсен продає морозиво. Взимку планує змінити формат і готувати щось гаряче. Наприклад, великі млинці з начинками — тут принципу натуральності продуктів не зраджуватиме.

А ще паралельно ветеран уже працює над проєктом, який може стати наступним кроком у розвитку його бізнесу.

Це мікромаркет нового формату — невелика точка самообслуговування, яку умовно можна назвати кафе без продавця.

— У центрі концепції — «розумний» холодильник зі штучним інтелектом, кавомашина, мікрохвильова піч та стійка для відвідувачів, — пояснює свій задум Арсен. —  Людина заходить, обирає необхідні готові страви, а оплата відбувається автоматично через систему. Наявність продукції можна буде переглянути в застосунку, там же — сформувати замовлення, навіть дистанційно.

На першому етапі Арсен розглядає можливість працювати з готовою продукцією або залучати партнерів на умовах аутсорсу. А після відкриття третьої точки продажу планує створити власну центральну кухню — цех, де вироблятимуть продукцію для всіх точок.

За його задумом, одна така кухня зможе забезпечувати значно більші обсяги виробництва, ніж звичайний ресторан.

Ідея теж народилася з дуже простої потреби.

— Якось удома не було питної води, — пригадує, — подумав: от би можна було просто вийти з дому і швидко придбати необхідне буквально поруч.

Він бачить такі мікросаркети у лікарнях, гуртожитках, спортзалах та інших місцях, де людям важливо мати швидкий доступ до їжі та напоїв. Окремо передбачає спеціальні умови для медичних працівників.

Для Арсена це не лише комерційний проєкт. Він називає його соціально-комерційним: зробити повсякденні речі доступнішими та простішими для людей.

Після війни — не зупинився

Арсен продовжує підтримувати своїх побратимів. Водночас будує власне життя вже в іншій ролі — ветерана, підприємця, людини, яка створює, а не лише долає наслідки пережитого. І, здається, зупинятися він не збирається. Цими днями в Арсена народився син.

Нове життя прийшло у його родину саме тоді, коли він сам починає новий етап — після фронту, поранень і складного повернення до цивільного життя.

— Мабуть, життя справді як «Крутиво»: як не в жар, то в холод, — підсумовує, алегорично співрозмовник, — а далі — додати свої інгредієнти й створити щось нове. 

Читайте також: Питання життя чи смерті: історія уругвайця, який обрав захист України

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google