Що схвилювало тернополян останнім часом?

Віталій КУДЛАК (35 р.), громадський активіст:

- На жаль в Тернополі продовжується практика ущільненої забудови житлових районів та хаотичне розміщення так званих малих архітектурних форм, не дивлячись на протести людей. Місцевій владі потрібно зрозуміти, що планування життєвого простору міста потребує відповідального та виваженого ставлення.

Ірина КОШІЛЬ (25 р.), журналіст:

- Ніби модернізовують сферу транспортного обслуговування, впроваджують безквитковий проїзд, який має на меті економити кошти жителів міста. Але ніхто не думає про те, щоб збільшити кількість громадського транспорту чи хоча б якось відрегулювати його графік у години пік, щоб маршрутки не були переповнені і не їздили на двох колесах. Не говорю вже про справний технічний стан тих маршруток.

Іван КОВАЛИК (27 р.), активіст:

- Схвилювала позиція польського президента Анджея Дуди: «Очікую від пана Петра Порошенка і його співробітників, що люди, які висловлюють відверто націоналістичні і антипольські погляди, не будуть обіймати важливих місць в українській політиці». Як на мене це провокація щодо України, оскільки втручання у внутрішні справи держави з боку інших держав - це перший крок до окупації. В останні роки політика Польщі щодо України підготувала небезпечні тенденції - масова еміграція, картки поляка. Нажаль сусіди забувають, що «без незалежної України не може бути незалежної Польщі».

Ірина ЖИГУНОВА ( 42 р.), підприємець:

- З країни їдуть люди. Більша частина нинішнього трудового потенціалу виїздить для праці на економіку інших країн. Люди їдуть, зневірившись у майбутньому своєї Батьківщини, яка стала для них мачухою. Молодь подалась туди на навчання, підприємці - робити бізнес, жінки - заміж. Їдуть науковці і кваліфіковані працівники. Більшість з них повертатиметься додому хіба що на Різдво та Великдень. Україна перетворилась на вокзал, звідки роз’їжджаються українці у світи.

Світлана ЛОМОВЦЕВА (43 р.), психолог:

- Останнім часом мене вразило усвідомлення того, як багато можна отримати від простого людського спілкування. Коли людина просто сидить напроти тебе, і ви говорите ні про що. Сама її присутність приносить масу задоволення. І це не закоханість. Це просте і таке цінне, - просто побути поруч. Даруйте цю розкіш один одному. Це наповнює нас зсередини.

Олена КОВАЛЬ (30 р.), в декретній відпустці:

 - Днями в Тернополі провели пізнавальний семінар, де батькам "особливих" діток розповіли про їхні права, пільги та механізми їх відстоювання. Ми маємо навчитись розуміти, що ми не одні, що на нашому боці закон. Те, що семінар затягнувся на 7 годин ще раз доводить, наскільки батькам з особливими дітками бракує інформації у цій сфері.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google