Силу духу зібрала в кулак та стала опорою для доньки і п’яти онуків

• Дві виробничі травми та 65% втрати працездатності не стали причиною опустити руки переселенці із Донецька Лідії Ведерніковій. На перших у житті змаганнях з дартсу 66-річна жінка отрмала 4 місце.
• 20 хвилин розпочинають серію історій про «Сильних духом», які отримали виробничі травми і повернулися до активного життя.

Вона посміхається та вправно намагається спілкуватися із журналістами  українською. Привітна та жвава Лідія Ведернікова вперше приїхала на змагання людей, що отримали виробничі травми «Сила духу».

Духовну силу жінці доводиться проявляти чи не щодня: у 2014-у разом з чоловіком вона переїхала із окупованого Донецька до доньки у м.Заліщики. Через кілька років після переїзду чоловік відійшов у вічність.

Через війну - життя з чистої сторінки

- Я народилась і все життя прожила в Донецьку. Війна в нас все забрала, - розповідає пані Лідія.  – У 64 довелося починати життя з чистої сторінки. Важко було, бо отримала дві травми, коли працювала на заводі хімреактивів. Першу - в 1976 році, то була черепно-мозгова травма. Другу – через кілька років – перелом хребта.

Невдовзі сім’ю Лідії Ведернікової спіткало ще одне непоправне лихо.

 – Раптово помер мій зять, - зі сльозами на очах розповідає жінка. – Моя дочка залишилась з п’ятьма дітьми на руках. Силу духу довелося знову зібрати в кулак, щоб підтримати доньку та піклуватися про онуків.

Пережити довелось немало

- Лідія Петрівна – надзвичайно турботлива бабуся, - розповідає завідувач  сектором роботи з потерпілими на виробництві Борщівського відділення Леся Касараба. – Дочці пані Ліди було дуже важко після смерті чоловіка. Тільки мама стала їй підтримкою. Наше відділення працює з цією чуйною жінкою з часу її переїзду в Заліщики. Їй немало довелося пережити, але ви тільки подивіться яка вона енергійна та жвава.

На іграх нескорених пані Лідія отримала четверте місце у змаганнях з дартсу, незважаючи на те, що на змаганнях вона вперше. Окрім того, жінка захоплюється вокалом і навіть танцює.

- Я співаю все життя, відколи себе пам’ятаю, - каже Лідія Петрівна. – З відділення нашого мене відправляють в санаторії різні, то я там завжди на сцені виступаю, - сором’язливо ділиться жінка.

Онучці – найкраще весілля

П’ятеро онуків обожнюють бабусю Лідію, а вона – їх. Нещодавно найстарша онучка вийшла заміж – бабуся допомагала з організацією весілля. Працівники фонду соцстрахування діляться враженями, про сукню нареченої, кажуть, що її допомагала вибирати бабуся.

- Такого файного плаття в Заліщиках не бачили, все весілля було дуже гарне. Бабуся і грошима допомогла і сама весілля відгуляла всім ворогам назло, - кажуть працівники фонду.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.