Славний рід Гузарів і Тернопілля

В останній день травня о 18.30 відійшов у вічність універсальний чоловік, «людина з ангелом на плечі» – Блаженніший Любомир Гузар. Його вважали моральним авторитетом, до нього дослухались, адже вмів говорити мудро і актуально. Його слова лікували зранені душі. Він мав свій стиль і свою манеру. Показував приклад усьому суспільству. Був щирим, безпосереднім і надзвичайно сміливим у своїх словах і вчинках.

Передмову продиктував Блаженніший

До сороковин із дня смерті цієї непересічної людини-епохи побачила світ книжка вчителя математики та фізики Володимира Чистуха «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара», проілюстрована світлинами з родинних альбомів племінниці та похресниці патріарха Марії Рипан. Нещодавно видання презентували у Тернопільському обласному краєзнавчому музеї.

Примітно, що передмову до книги продиктував своїй племінниці Марії Рипан сам Блаженніший Любомир, звертаючи увагу читачів на цінність зібраного матеріалу для розуміння епохи в житті українського народу, зокрема жителів західних областях. Видання містить  цікаві матеріали про прадіда Блаженнішого – отця Дмитра Гузара, який більше, ніж півстоліття був парохом у селі Завалів, Підгаєцького району, Тернопільської області. Також зібрана інформація про дітей Дмитра і Кароліни Гузарів – Євгена, Лева, Ольгу Гузар-Левицьку та її чоловіка Володимира Левицького (Василя Лукича), внука Ярослава і правнука Любомира.

- Ми знали Блаженнішого як патріарха, монаха, як універсальну людину, але ми дуже мало знали про нього як члена великої славної родини Гузарів, – зазначив владика Теодор Мартинюк. – Не випадково, а може й на сором історикам, вчитель фізики та математики Володимир Чистух подає перший приклад і поштовх до глибшого дослідження цієї постаті. Через книжку «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара» ми розпочинаємо нову сторінку в історії нашої церкви. З відходом до вічності цього патріарха завершилася історія підпілля нашої церкви, а він постійно був у контакті з підпільними монахами. Завершується період відродження УГКЦ, в якому він брав участь. Закінчується історія церкви в діаспорі, представником якої був Блаженніший Любомир Гузар.

Має два родинні альбоми

Про історію створення книги розповіла похресниця Блаженнішого Любомира Марія Рипан. Жінка живе в Торонто (Канада). У її домашньому архіві збереглися два альбоми із родинними фото минулого століття. Демонструючи їх, пані Марія розказала чимало цікавого про родичів та друзів свого дядька.

- У  січні цього року я перечитувала вуйкові статті, написані паном Володимиром Чистухом, які він мені надіслав, – зазначила вона. – Було дуже цікаво, адже я маю два старовинних альбоми зі знимками ще 1800-х років, тому можу проілюструвати дослідження пана Чистуха.

Свою розповідь жінка підкріпила відео презентацією «Родове коріння Гузарів і його роль в культурі села Завалів».

- Мій прапрадід отець Дмитро Гузар приїхав до Завалова зі Львова і понад 50 років був місцевим парохом, – продовжує пані Марія. –  У нього була дружина Кароліна і три сини: Володимир – радник суду, Євген – священик і Лев – нотар. Він народився у 1858 р., закінчив Бережанську гімназію, юридичний факультет у Львові, працював у Галичі.

Прапрадід був священиком

У родинному архіві Марії Рипан є фото, на якому о. Дмитро, його син Лев і внук Ярослав. Лев з дружиною мали двох синів – Ярослава і Олександра. На жаль, про долю останнього родині невідомо. Він був січовим стрільцем, тому його слід загубився після 1918 р. Дід пані Марії – Ярослав Гузар був добровольцем в австро-угорській армії. Йому пощастило потрапити на аудієнцію до Папи Римського Пія Х.

- У мене є знимка отця Дмитра з донькою Ольгою, – розповіла пані Рипан. – Вона була хрещена в римо-католицькій вірі, бо її мама мала німецько-польське походження. Ольга народилася в Завалові, мала вищу освіту, перекладала драми українською мовою. Одружилася з Володимиром Левицьким (псевдонім Василь Лукич). Вони були друзями Івана Франка. Останній гостював у подружжя по два-три тижні і, навіть, написав статтю про дві ікони із церкви с. Завалів. Ольга і Володимир мали трьох дітей. Завдяки найстаршій їхній доньці Олені родинний альбом опинився в Америці.

Похресниця Блаженнішого Любомира продемонструвала світлини з дитячих та юначих літ свого «дорогого вуйка», як вона його називає, на яких він разом з батьками та старшою сестрою Мартою.

- Навесні 1944 р. мій дід із родиною виїхав з України, – каже жінка. – Вуйко Любомир закінчив семінарію у Стемфорді. У Катедрі святого Володимира його висвятили на священика.

«Приватизація» Гузара

Автор книги Володимир Чистух зізнався, що не мав наміру писати книжку про Блаженнішого, адже є простим краєзнавцем-аматором. Понад 10 років він разом із дочкою збирає матеріали про історію Завалова. Спільно вони підготували і видали три книжки, в яких основна увага приділяється історичним постатям, які пов’язані з їхнім рідним селом.

- У 2013 р. в інтернеті я знайшов інформацію про те, що Лев Гузар народився в нашому селі, – зазначив Володимир Чистух. – Потім натрапив на статтю про те, що Лев є дідом Любомира. У нашому селі похований багатолітній парох Дмитро Гузар. Тож на свій ризик я пов’язав Дмитра Гузара з Левом, Ярославом і Любомиром і в  січні 2014 р. подав у районну газету статтю «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара».

Після її виходу почали говорити, що в Завалові хочуть «приватизувати» Гузара. Але згодом сам Блаженніший Любомир надіслав листа Володимиру Чистуху, в якому підтвердив, що Дмитро Гузар є його прадідом. Також тодішній Глава УГКЦ дав кошти на реставрацію могили своїх родичів і повідомив, що у Завалів приїде його племінниця Марія Рипан.

Корені доброти – від прадіда

Цікавим є факт про корені доброти Блаженнішого та його щирого ставлення до всіх оточуючих. На думку пана Володимира, вони йдуть ще від о. Дмитра, який був руським парохом у Завалові і мав неабияку повагу до релігійних переконань своєї дружини Кароліни. Остання була римо-католичкою і їздила молитися до костьолу у Підгайцях. Аж після народження четвертої дитини, коли до неї приїхав ксьондз, вона зрозуміла, що перегнула палку і відтоді почала ходити до місцевої церкви.

Про толерантне ставлення один до одного в родині Любомира Гузара розповів і владика Теодор Мартинюк.

- Одного разу в семінарії ми мали лекції, на які був запрошений тоді ще архімандрит Любомир Гузар, – зазначив він. – Мені запам’яталася розповідь про те, що його бабуся не мала права говорити дідусеві про залишки їжі на його вусах. Натомість вона казала: «На кущ троянд сів соловей».

Мав сміливість і святість

Владика підкреслив надзвичайну сміливість Блаженнішого, який прийняв українське громадянство, щоб доказати, що він є стовідсотковим українцем і нівелювати розмови про те, що американець став на чолі УГКЦ. Коли ж Любомир Гузар показав український паспорт, всі питання зникли.

- Пані Марія розгорнула цілий пласт із родинного життя Блаженнішого, який ляже в основу багатьох книжок і фільмів,  – вважає Теодор Мартинюк. – Він будуватиме нашу церкву і берегтиме святість в нашому народі. Цю святість представляють такі скромні, ввічливі, порядні, чесні люди, яким був Блаженніший Любомир. Кожне спілкування з ним викликало здивування: як можуть такі чисті і справедливі  особи жити на землі?

Модератор презентації, синкел у справах стратегії розвитку УГКЦ , отець-доктор Віталій Козак наголосив на тому, що дослідження Володимира Чистуха показує, що Любомир Гузар є ближчим до нас, до Тернопільщини більше, ніж нам здається, бо він має глибоке коріння в нашім краї і, насправді, є особою дуже близькою до нас через його предків, які тут мешкали. Тому книга «Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара» дає відповідь на запитання: ким є цей Великий Незнайомець?

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google