Тернопільська рибалка: «Я тут не одна жінка. На "Циганці" є ще дві, але вони йдуть далеко на лід»

- Ще на "Циганці" є дві жіночки, але вони не рибалять з берега, а йдуть далеко на лід, як і чоловіки, - розповідає пані Ольга.

Пані Ольгу зустрічаємо 9 березня близько 11 години у парку Шевченка, на головній алеї поблизу місточка. Жінка як раз закинула вудочку.

- Я на лід не йду, нє, - каже 63-річна жінка.

- І як, клює?

- Не клює, не хоче, від восьмої години тут - і ніяк. Хоча риба почала ходити, як сонце пригріло. А як туман був, то вопше не ходила.

Каже, що рибалить, коли трохи розмерзається лід, бо зі спорядження має лише вудку.

- Розмерзнеться трохи, тоді я тут. А літом я тут завжди. Коли погода, я тут є. Літом досить цікаво ловити. А зараз вийшла так, щоб відпочити від домашніх справ. Діти нерви тріпають – (сміється жінка). Школярів вдома двоє є. А тут спокій. Я тут відпочиваю і душевно, і фізично.

Розповідає, що з домашніх ще зять любить рибалити. Він теж зимою інколи виходить на Став, але переважно не має часу на своє хобі, бо робота.

- А я тут постійно тепер, хай тільки потепліло, весна почалася, з березня, квітень, я тут постійно, - розповідає жінка.

Про трофеї розповідає, що ловила карася, плотву, червінку. Окуня не може зловити, бо на нього треба хробака.

- А я на хліб ловлю, - ділиться секретами рибалка. - Літом беру опариш. А зараз на мотиля ловлять. А я його не люблю, бо він дуже руки портить. Тоненький, маленький, візьмеш його в руки, здушиш, а з нього витікає та гадость. Таке знаєте маленьке, червоне.

Жінка розповідає, що її навчив рибалити тато, ще в дитинстві.

- Коли вийшла заміж, то не ловила. Поки не пішла на пенсію, не рибалила. Рахуйте вже вісім років, - продовжує пані Ольга. - Як пішла на пенсію, казала, ні одного дня не піду більше на роботу. Різна робота була. Останній раз в школі технічкою робила. Від тих дітей спокою не було.

Читайте також На кожне свято тернополянка має свою вишиванку

А ту на рибалці – спокій.

Розповідає, що сама собі купила вудку, а в гачках допомагають розібратися рибалки, яких біля Ставу ніколи не бракує.

- Пішла в магазин. Вудочок там є і є… Який там зять. Пішла та й купила, шо там її купляти, - розповідає пані Ольга. - Гачок на зиму маленький треба, на літо є різні, п’ятьорочка, сімьорочка, різні є. Жилочка сімнадцятка, смотря, яка треба. Я на двойку ловлю. Спілкуюся з рибаками-мужчинами, так і знаю, що треба.

Розповідає, що чоловіки нормально ставляться до рибалок-жінок. Часом і порадять, секретом поділяться.

Змагань з риболовлі жінка не любить, каже, що ловить для себе.

- Маю Мурчика, кіт їсть рибу. А як файна риба – сама їм, сім’я їсть, - розповідає про улов. - Як менша - то Мурчику, то - обов’язково. Чекає мене, знає, що і йому перепаде. А як не принесу сьогодні риби, то в магазині куплю нирку. Буде м’ясо їсти замість риби.

Починаємо фотографувати пані Ольгу для матеріалу. Жінка віджартовується, мовляв, та навіщо, ще зять побачить в Інтернеті. Тим часом до розмови приєднується рибалка по сусідству. Видно, що знайомий з жінкою, називає її на ім’я. І ... дає їй свій улов – три рибинки - для фотографії.

• Довідка
• 20minut.ua починає проект “Життя на пенсії». У цій рубриці ми будемо розказувати про те, чим займаються тернополяни, які вийшли на пенсію, про їхні хобі, мрії, здобутки і те, що дає задоволення від життя. 
• Знаєте цікавих тернополян, які зараз на пенсії? Пишіть у коментарях. Ми розкажемо їхні історії

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.