Ольга Закорчемна, інженер-програміст за фахом, виготовляє оригінальні вінки-обереги та іграшки з сіна
- З сіна можна зробити лялечку, ангелика, коника, козлика, телятко, хлопчика. Нещодавно зробила журавлика, який він гарний вийшов!- розповідає тернопільська майстриня Ольга Закорчемна. - Сіно запашне, приємне на дотик, наповнює добром.
Ці іграшки прості, для їх виготовлення не потрібно якихось високих технологій, продовжує жінка.
- Екоіграшка найперше допомагає зблизились зі своїми дітьми, знайти кілька хвилин, щоб посидіти з ними пліч-о-пліч і щось разом зробити, - каже Ольга Закорчемна. - І хоч мої дітки вже виросли, та ми із задоволенням робимо щось разом. Хочу, щоб усі розуміли, що з того що нас оточує, можна зробити щось цікаве. Приміром, зірвати пучок трави і змотати з нього коника. А взимку береш цю іграшку, а вона пахне літом, сонечком, травичкою, днем, у який ми це робили. І головне, що та спільна робота об’єднує.
Віночки обереги – захист для домівки
З віночками-оберегами Ольга Закорчемна зіткнулася тоді, коли шукала оберіг для свого дому.
- Я зрозуміла, що має значення атмосфера, в якій ми перебуваємо. Мене це питання цікавило. Спершу я вивчала все теоретично, хто що використовує, які традиційні обереги, - розповідає майстриня. – Оберегів є дуже багато - з давніх часів люди захищали себе вишивкою, прикрасами, знаками. Я вже тоді зрозуміла, що природні матеріали мають найбільшу силу. Суха рослина – насінинка, гілочка, травинка, квітка буде нести в собі ту саму атмосферу та гармонію, яку я шукаю. І все це можна застосовувати у віночку-оберегу.
Віночок- оберіг призначений захищати дім та людей, що в ньому живуть, від усього недоброго. Він приносить хороший настрій, благополуччя, поліпшує здоров’я, наповнює любов’ю та затишком!
Перший вінок-оберіг Ольга Закорчемна зробила в подарунок для сестри, спершу потренувавшись на своєму вінку. Робота сподобалась багатьом.
- Для цього вінка я зібрала все, що могла, - розповідає майстриня. - Основа - з сіна. Його наші предки використовувала давно, - набивали подушки, матраци. Тоді люди все знали, вони жили в гармонії з природою. І от зробила я той віночок. Оздобила його цедрою апельсина, сушеними яблуками, лавровим листочком, паличками кориці. Коли сестра повісила віночок вдома, його побачили гості і почали розпитувати, де вона таке взяла. І ось так я почала виготовляти такі обереги для друзів та знайомих.
Віночок-оберіг складається тільки з натуральних матеріалів. Навіть нитка натуральна.
- Для оздоблення що тільки не використовую – шипшину, засушені квіти, кружальця апельсина, мандарини. До речі, їх доводиться сушити в духовці на високій температурі - до 20 годин, - розповідає пані Закорчемна.
Віночок виглядає дуже естетично і створює хорошу атмосферу у домі навіть для тих, хто не дуже вірить в захисну силу такого оберегу, додає жінка.
- А якщо щось подобається господині, то в неї піднімається настрій і відповідно всім, хто живе в будинку чи приходить в гості, стає добре і затишно, - каже вона. - Тому що атмосфера дуже важлива.
Заготовляє багато сіна
Для виробів Ользі Закорчемній потрібно дуже багато сіна. Тому цей матеріал для неї особливо дорогий. Майстриню часто запрошують провести майстер-класи для дітей та дорослих. І вона каже, що провела б ще більше таких навчань, якби мала достатньо сіна.
- Запасаю сіна скільки можу, - каже жінка. - Сіно не коштує нічого, але накосити його, зібрати, правильно висушити – це важко. Я вже навіть просила, щоб мені хтось заготовив. Але наразі не знайшла таких людей. Цього літа я замовила собі у чоловіка в дарунок на іменини копицю сіна. Для мене це набагато дорожчий подарунок, ніж щось придбане.
Лялька для тих, хто в дорозі
Ще один виріб, яким дивує Ольга Закорчемна – лялька «Подорожниця». Вона не потребує багато часу, спеціальних вмінь та матеріалів. А заряджає позитивом і цікава для дітей та дорослих.
- Це лялечка спеціально для подорожніх, - каже майстриня. - Її функція оберігати саме для тих, хто в дорозі. Традиційно така лялечка була чоловічим оберегом. Дружини робили її для чоловіків, дівчата для коханих, мами для синів. Лялечку виготовляли з клаптиків старенького одягу, в її торбинку ставили зерно, копійки, щоб був добробут, щоб в дорозі ніхто не голодував. Ляльку чоловіки ховали за пазуху і так носили. Я в ту ляльку так закохалася, що хочу щоб її робили всі. Вона не займає багато часу, не вимагає технік. Раз, два і зробив!
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 17 від 24 квітня 2024
Читати номер
Дон Карлеон
Це просто якась ідіотократія...
ТоплюМаргариновіМізки reply Дон Карлеон
ТоплюМаргариновіМізки reply Дон Карлеон
Дон Карлеон reply ТоплюМаргариновіМізки