Різнобарвні колібрі, папуги, павичі, синички, горобчики поселилися на прикрасах від Ольги Чіркової. Зовсім недавно вона почала створювати оригінальні брошки з малюнками птахів. Мініатюрні пташки також можна побачити на кулонах, сережках, перснях. Свої вироби, виготовлені власноруч, Ольга Чіркова назвала «Добрі дрібнички», і вони вже мають багато шанувальниць.

Бренд, під яким знають роботи Олі - «Добрі дрібнички» з’явився спонтанно.

- Спершу я змінювала назву за назвою, - зізнається жінка. - А потім якось раптом придумала те, що треба.

І співає, і малює

Ольга Чіркова відома як вокалістка – вона лідер рок-гурту «Ті, що падають вгору», який був створений у Тернополі ще 20 років тому. А буквально нещодавно Оля стала популярною і як художник. Хоча як виявилося, це її професія, вона вивчала живопис.

- Швидше музика – це моє хобі, а малювати - це моя робота, - зізнається вона.

Багато людей знають Ольгу Чіркову тільки як співачку і дивуються ще одному її таланту. Інші ж навпаки – захоплюються дрібничками і для них стає сюрпризом те, що Ольга співає.

- Є такі люди, які дізнаються, що я співачка тільки після того, як в мене щось придбали. Тоді починають стежити за моєю сторінкою. І коли бачать десь мене на сцені, запитують: «Це ти? Серйозно?», - розповідає жінка. -  Або є такі, що знають мене тільки як співачку і кажуть: «О, ти там щей шось малюєш?»

Скільки пташок - не рахувала

Оля зізнається, що малювала завжди, потім це переросло в дрібнички.

- Я постійно старалася зробити щось своїми руками комусь в дарунок. Наприклад, це були шкатулочки. Мій чоловік займається деревом, щось зробив мені, а я розписала, - розповідає вона. – Згодом я почала розмальовувати ялинкові іграшки. Але це сезонна справа – місяць-два взимку. А якось моя подруга попросила мене зробити їй брошку. Я зробила сердечко, набите тканиною та розписане. Але я не швея, тому почала шукати себе далі. Так з’явилися перші брошки на дереві. Я знайшла свій пасок зі скріплених дерев’яних елементів. Я їх розпустила і почала на них малювати. Намалювала горобчика, синичку і так далі. Згодом дерев’яні основи для майбутніх прикрас почав виготовляти чоловік.

Цікаві ідеї Ольга Чіркова шукає в інтернеті. Також її надихають красиві жінки, гарний одяг, або якась подія. Приміром, народження дитини подруги. Скільки пташок намалювала – ніколи не рахувала.

- На фото-сервісі Pinterest, переглядаю картинку за картинкою. Якщо щось зачіпає, хочу намалювати, - розповідає тернополянка. - Чому пташка? Вона – має багато симолів. Це душа, жінка, спів, свобода. Пташки дуже вишукані, гарні, кожна має свій характер, як різні люди. Буває що певна пташка асоціюється з кимось. Трапалялося кілька разів, що жінка замовила кулончик і я бачу, що він їй не пасуватиме. Я кажу: «Я намалюю тобі іншу пташку, не сподобається, візьмеш ту, що хочеш». І я вгадувала. Я бачу це по очах, характеру.

Кожна пташка – зі своїм характером

Загалом прикраси від Ольги Чіркової підходять жінкам з різним стилем одягу, смаком та характером.

- Ніколи б не подумала, що саме ця жінка захоче саме таку роботу і буде цим задоволена. Але таке часто буває, - розповідає тернополянка. - Загалом пташки і дерево – це природність, натуральність, енергія. І кожна людина, якби вона не стежила за модою, свідомо чи несвідомо тягнеться до таких виробів. Одні хочуть прикрасу в гарному обрамленні, інші ні. Загалом брошечку можна підібрати до будь-якого стилю. І я ще не зупинилася в творчих пошуках. Думаю, ще мільйон таких прикрас нароблю.

Влітку Оля почала також почала розмальовувати птахами та звірятами  сумочки з тканини. Все це переросло у невеличку власну справу.

- Я відчуваю відповідальність. Є запит і я мушу мати матеріали для показу, - каже жінка. - Частину робіт віддала в магазин і маю стежити, щоб там поличка завжди була поповнена.

«Добрі дрібнички» вже носять жінки з різних міст україни та закордоном.

- Мені дже приємно, що дрібнички відновили моє спілкування з подругами дитинства, які розсіялися по світу, - каже Оля. - Їм цікаві мої роботи, і мені це дуже приємно, також це можливість спілкуватися.

До слова, Ольга Чіркова ще й арт-директор кав’ярні-кондитерської «Колєжанка». Жінка зізнається, що іноді буває важко поєднувати всі ці заняття. Але вона завжди старається час і на музику, і на роботу.

- У моїх планах – декорувати кав’ярню, але це набагато складніше ніж дрібнички, - каже вона.

На питання, як жінкам навчитися шукати себе, Ольга відповідає, що все це дуже індивідально.

- Подобається і все. Жінка ж розуміє сама, що їй подобається, - каже вона. - Є жінки, які не вміють нічого - ні в'язати, ні вишивати, але беруться. Бо в нас кожна галичанка має мати вишиту бісером іконку. Дехто не може це вишити і дуже перживає з цього приводу, а що ж люди скажуть. Думаю, це не трагічно. У нас зараз є дуже багато шляхів, де можна розвиватися. Не підходить – переступив і пішов далі. Є проблема - формування загальної думки. Я думаю, від цього треба відходити, позбуватися цього і то радикально. Бо це дуже ускладнює життя та загальмовує багато процесів.