«УПА очима східняка»: 76-річний кіноаматор з Луганщини знімає фільм на Тернопільщині

• Виходець з міста Сватове, що на Луганщині – 76-річний Євген Дзюба, подорожує Україною і знімає документальні кінострічки про Українську повстанську армію. Своєю творчістю чоловік розвінчує стереотипи про «бандерівців», які створила російська пропаганда.
• Зараз чоловік перебуває на Тернопільщині, де оселився у прихистку для переселенців в селі Петриків. Над чим працює і чи знайшов нові сюжети для фільму – ми з ним поспілкувалася!

Пан Євген у прихистку для внутрішньо переміщених осіб похилого віку, який 4 жовтня відкрили у Петрикові, – справжня зірка. Про це говорять і працівники «Карітасу», які опікуються старенькими, і самі мешканці будинку. Чоловік зустрів нашу журналістку у вишиванці та з червоно-чорним стягом на плечах. Його зберігає у шухляді й обережно розгортає лише в особливих випадках. 76-річний митець приїхав у Тернопільську область два місяці тому. Зауважує, що знайшов тут і житло, і чудові умови для роботи, і багато цікавого матеріалу для «документалок». Євген Дзюба погоджується розповісти про себе, бо хоче, аби про його фільми, присвячені УПА, дізналися якнайбільше людей.

Захопився темою УПА з дитинства

Чоловік родом зі Сватового Луганської області. Додає, мовляв, це найкрасивіше місто на Луганщині та справжній центр націоналізму на Донбасі. Євген Дзюба з’явився на світ 12 квітня 1947-го, якраз на Великдень. А у 1953 році, у свої шість років, вперше почув про Українську повстанську армію.

– Батько мій був заготівельником скоту для Донбасу і поїхав працювати на захід України. З партійним радянським робітником вони обходили двори і купували поросята, корови і вівці за гроші. Люди не вагаючись віддавали тварин, аби кулю в лоб не отримати. Тому ставлення до заготівельників було не дуже добрим. Батько так переїжджав з району у район. Якось, коли вони збирались рушати у нове село, до нього підкрався місцевий вуйко, шарпнув за рукав і сказав не сідати в машину. Той послухався. А наступного дня дізнався, що на авто напали «бандити», всіх перебили, а зброю, гроші і документи забрали. Так невідомий «західняк», ризикуючи життям і зривом операції, врятував мого батька. Я буквально виріс на цій історії, – пан Євген пригадує, як зародилося його зацікавлення УПА.

У Сватовому чоловік виконував обов’язки голови Луганського обласного об’єднання «Просвіта». Ще був редактором газети «Луганські вісті», про яку відгукується так: «В’ячеслав Чорновіл казав, що все Чикаго гуде – на Луганщині є україномовна і патріотична газета!». Займався різною громадською діяльністю, спілкувався з підприємцями, фермерами, допомагав пенсіонерам тощо. Але в один момент пан Євген відмовився від усіх посад та з ентузіазмом взявся за проєкт «УПА очима східняка».

– Влітку 2014-го, перед звільненням Рубіжного, ми почули, що «бандерівці» їдять маленьких дітей. Я вирішив зняти фільм для школярів Харківщини, Луганщини і Донеччини про Українську повстанську армію і розвінчати брехню, яку про неї розповсюджували пропагандисти. Завдяки Стрийській єпархії УГКЦ ми зробили фільм «УПА. Схід Сонця України зійде на Заході!» Він складається з 22 сюжетів про подвиги ОУН-УПА на теренах Львівщини й Івано-Франківщини. Ця тема торкнулась моєї душі і серця. Тож я започаткував авторський проєкт під назвою «УПА очима східняка», – розповідає Євген Дзюба.

Зняв вже 30 фільмів про «бандерівців»

Триває дев’ятий рік, як 76-річний Євген Дзюба буквально «втік» зі Сватового і мандрує Україною. Він зупиняється у різних областях та шукає порцію натхнення. Свої фільми називає «абеткою» про воїнів ОУН-УПА, адже вони містять інформацію про місце їхнього народження, діяльність і як віддали життя за рідну країну. Спершу чоловік збирає досліджує книжки, газети, інтернет-ресурси, зустрічається з різними людьми: колишніми «бандерівцями», представниками влади та духовенства тощо, а опісля пише сценарій і шукає операторів. Бюджет одного його фільму, додає, не перевищує 5 тисяч гривень.

– Перші стрічки монтували з обласного телебачення різних регіонів, адже мої фільми прив’язані до конкретних героїв. Після того, як медіа реформували, мені допомагають відеографи-аматори і любителі цієї справи. Кілька разів безкоштовно монтували фільми у «Кінодністрі», – говорить чоловік.

Зараз на ютуб-каналі Євгена Дзюби під назвою «Пантеон Українських Героїв» («УПА очима східняка») є вже 30 фільмів. Усі у вільному доступі і їх можна переглянути. У Тернополі, додає луганчанин, він вже зробив три фільми і зі студентом, який дуже зацікавився темою, готують і планують презентувати ще два. Перший буде присвячений дивізії «Галичина», а другий – Третьому Надзвичайному Великому Зборові ОУНР, який відбувся 21-25 серпня 1943 року у селі Слобода Золота Козівського району.

– Ми ще раніше відзняли цей фільм, але мені здається, що стрічка не повністю розкрила тему. Тому я хочу її переробити. У планах – ще кращий документальний фільм про Золоту Слободу, – каже митець.

За словами пана Євгена, його дуже підтримує тернопільська обласна «Просвіта». Саме її очільник – Петро Шимків, допоміг чоловікові знайти тимчасове житло у селі Петриків на час зйомок кінострічок.

– Так я потрапив у прихисток від «Карітас». Знаєте, якось був у Гонконзі в п’ятизірковому готелі. Умови там і тут можна порівняти, чесне слово. Тут дуже комфортно, годують смачно і ніщо не заважає працювати над фільмами. А мені 76 років, я три інфаркти пережив, тому спішу їх зробити! – додає він.

Розвінчує стереотипи про УПА

Спілкуючись із паном Євгеном, мимоволі дивуєшся, наскільки сильно він захоплений Українською повстанською армією. Каже нам – йому набрид стереотип, що по той бік Збруча усі «бандерівці і націоналісти», а у східних регіонах – «комуняки, росіяни і так далі». А ще Роман Шухевич говорив – держава не відразу буде такою, за яку ми боремося сьогодні. А проте, вояки повстанської армії віддавали за неї життя. За те, аби нація була єдиною від Мілового на Луганщині до Чопа на Закарпатті.

– Росіяни передбачали, що Україна буде незалежною, і тому ховали наших героїв. Ми не знаємо, де поховані багато із них. Росіяни боялись «бандерівців» тоді і бояться їх навіть мертвими. Тож не дивно, що минулого року учениця 8 класу у Львові не могла розшифрувати слово «УПА». А багато львів’ян не знають, хто такий Шухевич. Моя місія – розповісти людям про маловідомих воїнів, – каже пан Євген.

Окрім фільмів про «упівців», деякі кінострічки Євгена Дзюби розповідають історії сучасних військових, які полягли у боях під час російсько-української війни. Наприклад, Тарас Зозуля із Дрогобицького району на Львівщині. У 2014 році він вступив у 80-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Хлопець загинув під час оборони Луганського аеропорту. Його посмертно відзначили орденом «За мужність» III ступеня. Фільм про цього відважного захисника має назву «12 днів польоту у рай Тараса Зозулі».

Після Тернопільщини чоловік планує на кілька місяців вирушити працювати на Рівненщину та Івано-Франківщину. Для того, аби залишитись там на довше, навіть з’їздив у Сватове за теплим одягом. У планах, завершує розмову Євген Дзюба, зняти ще чимало фільмів про подвиги ОУН-УПА. І бажання, аби про них дізналися українці, а особливо молоде покоління. 

 

Читайте також:

У Німеччині помер зять Степана Бандери, який був родом із Тернопільщини

Відійшла у вічність остання зв'язкова УПА з Копичинецької громади

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.