Військова техніка також «втомилася»: як повертають у стрій бойові одиниці — з перших уст

Військова техніка також «втомилася»: як повертають у стрій бойові одиниці — з перших уст
  • Його життя тісно пов’язане з армією: це вже вчетверте, коли він у строю. Знайомтеся: командир підрозділу ремонту та обслуговування техніки тернопільської артилерії на псевдо «Дизель»
  • У цивільному житті наш 38-річний співрозмовник — слюсар з ремонту автомобілів, працював до війни в аграрній компанії, родом із Підволочиського району. Обов'язок перед державою не раз спонукав Дизеля підписувати контракти з ЗСУ: ще з 2014 року воював в АТО.

Все життя — із технікою

Цього разу Дизель в армії уже вчетверте — з 24 лютого 2022 року, коли почалося повномасштабне вторгнення. 

Батько — водій механік, тому сам теж пішов вчитися на слюсаря ремонту автомобілів, потім і на механіка, — пригадує цивільне життя. — Родинні зобов'язання спонукали шукати відповідну роботу, працював в аграрній компанії заступником головного інженера. Озираючись, Дизель підсумовує, що все його життя пов'язане з технікою. 

До слова, позивний отримав ще під час АТО, коли служив інженером освітлювальних агрегатів. Командир ніяк не міг запам’ятати його ім'я, тож просто назвав Дизелем, і це прізвисько прижилося.

Відео дня

Починав з АТО

У 2014 році, коли розпочалася мобілізація, Дизель, як і багато інших, відгукнувся на заклик і прийшов до військкомату. Зважаючи на його цивільну спеціальність, йому запропонували посаду електрика-дизеліста освітлювальних агрегатів. Ця посада була знайома йому ще з часів строкової служби на авіаційній базі в Житомирській області, де він займався підключенням радіостанцій і обслуговуванням літаків.

— На аеродромі ми підключали радіостанції, підіймали та садили борти, та підготовка стала корисною, — пригадує свій похід до військкомату в 14-му. — «У нас є для вас посада за війсково-обліковою спеціальністю», — сказали мені тоді в військкоматі.

Перші місяці служби в Херсонській області, а згодом під Маріуполем, дали йому цінний досвід: він не тільки відповідав за постачання енергії від електромережі та генераторів, але й упродовж чотирьох місяців виконував обов’язки командира інженерно-саперного взводу.    

Після служби в АТО Дизель на деякий час повернувся до цивільного життя — всього на пів року.

— За контрактом в АТО я відслужив один рік, пропрацював вдома і відчуваю, що звик до армії, подумав, чому б знову не повернутися на службу. Тоді потрапив у тернопільську артбригаду. 

Згодом служив певний час у військкоматі. 

Беріть все, що треба

З початком повномасштабного вторгнення у 2022 році, він знову опинився в лавах Збройних Сил України. Разом з побратимом-земляком вони одразу вирушили до військкомату, і вже 25 лютого він був на новій посаді водія.

— Нас розподілили по підрозділах, і ми приступили до виконання обов'язків: хто що вміє, — веде далі військовослужбовець. — Призначали на вільні посади, мене — водієм — я сам зголосився. Загострилася потреба в ремонті техніки:  їздова і боєздатна уже була на виїздах, в основному залишилась уже непридатна. Ми з кожним днем випускали по два, три, а часом і п'ять автомобілів. 

Запчастинами, за словами співрозмовника, забезпечували, левову частку діставали волонтери. 

Особливо Дизелю запам’яталася історія, коли один чоловік привіз дві вантажівки акумуляторів для ремонту техніки — така допомога були на вагу золота. Окремі запчастини для техніки, такі, як для сільськогосподарської, діставалися легше, але військові деталі знайти було непросто.  

— Якось ми на УАЗ-69 шукали заднього моста, знайшли за оголошенням в газеті за 2019 рік, поїхали, — пригадує зворушливу історію Дизель. — Зустрів нас старенький дідусь: «Хлопці, ви військові, беріть все, що вам треба, мені для вас нічого не шкода: відкручучуйте і ремонтуйте». У нього було два УАЗа 69-х — за молодості прикупив, одним користувався, інший використовував на запчастини. Здоров'я — уже не до роботи, продати свого часу не зумів, готовий був віддати на армію.

Бригаду називають «КРАЗиками»

Ремонтна рота Дизеля поділена на частини: є майстри по американських гарматах «М-777», є майстри на італійські FH-70», каже. 

Гармати важкі — для артилерії потрібна відповідна важка техніка: КРАЗи, є і «Камази», і «Урали».

— Ми — більше по автомобільній техніці, нашу бригаду називають «КРАЗиками», — розповідає про свою «кухню» солдат. — Десь поламалися — «дзвоніть, мовляв,  до КРАЗиків, вони порятують». 

Ремонт техніки на фронті завжди супроводжується ризиком: обстріли під час роботи — звичайна справа. Найчастіше ремонти проводяться під ворожими атаками, коли потрібно миттю ховатися в укриття і швидко повертатися, щоб лагодити між прильотами. 

— Ремонтуєш техніку — починається обстріл: в укриття, — каже, — автомобіль — укриття — автомобіль — і так весь час, ремонтники у віці не мають сил так бігати: найстаршому із побратимів 58.

Не завжди можна було проводити ремонт на місці — іноді техніку доводилося евакуювати на безпечну відстань.

Робота підрозділу охоплює радіус на 200 км, іноді географія розширюється і на 400. 

— А буває і «за кордон» їздимо, — по військовому жартує співрозмовник. 

На невеликі неполадки їдуть не всі спеціалісти — двоє, троє, та буває, що виїжджають всі разом. Діляться відповідно до профілів: хтось ремонтує двигуни, хтось — по гальмівній системі, ще хтось — по ходовій, саме з ходовими працює наш Герой. 

Сучасні реалії війни вимагають відремонтованої техніки й ефективної координації. Дизель разом зі своєю командою працює на передовій, забезпечуючи як оперативний ремонт техніки, так і організацію її обслуговування.

Допомагає  гумор 

Незважаючи на важкі умови, гумор залишається невід'ємною частиною життя на фронті. Навіть у складні моменти хлопці знаходять час для жартів, що допомагає розрядити напругу і підтримати бойовий дух. 

— Жодна робота без жартів неможлива, — каже, — хтось прокинувся, ще кави не попили, вже жартуємо. 

Пригадав одну із кумедних  історій. Вона трапилася, коли їхали на виклик і побачили чоловіка, що витягував щось із багажника і повертав в напрямку буса, в якому їхали хлопці. Хтось вигукнув, що це "муха" (ручний протитанковий гранатомет), в цю мить було не до сміху, але насправді все виявилося менш загрозливим.

— Чоловік віз труби на металобрухт, в дорозі спустило колесо, тож  виймав по одній, щоб дістати запаску, — весело пригадує Дизель. — Це були труби такого ж діаметру як РПГ — за 150 м не відрізниш, а він бере і розвертається в наш бік. А коли під'їхали ближче — допомогли замінити колесо, ще разом посміялися. 

Також із веселішого пригадав своєрідні жарти пов'язані із різним сприйняттям неділі в різних регіонах України.

— У нас, на Заході України, в неділю люди йдуть до церкви, нічого важкого не роблять,  а на Сході — інші звичаї: іноді бачимо, що сапають город, копають, займаються прибиранням, — пояснює співрозмовник, — так ось, коли нас викликають на роботу в неділю, ми жартуємо, що сьогодні «воскрєсєньє» — так, як цей день називають на Сході.

До речі, спілкуємося з військовослужбовцем саме у неділю, запитуємо чи мають завдання.

— Сьогодні наразі — неділя, а до вечора може бути і «воскрєсєньє», — віджартовується солдат. 

Майбутнє дітей — головна мотивація

Вдома на Дизеля чекають дружина і двоє дітей. Донька, за словами співрозмовника, колись хотіла стати військовою, але після довгих обговорень вирішила піти навчатися на візажиста — заспокоїла батька. Син цікавиться комп’ютерами і саме з ними хоче пов'язати своє майбутнє. 

— Якраз і майбутнє дітей мотивує воювати, — підсумовує замислено. — Радянський союз — це була залізна завіса, уявити страшно, ми — люди вільні, світ перед нами відкритий, а мокші прийдуть, все, що нажили, розграбують… не по дорозі нам з ними. 

Саме тому він там — не втрачає віри у майбутнє своєї родини і країни. Для нього важливо забезпечити своїм дітям світ без окупантів, де вони матимуть можливість вільно жити та розвиватися.  

За час служби у Дизеля є чимало нагород та медалей, каже, дружина зберігає в шафі, зараз не до цього. Хіба, колись покаже внукам.

Читайте також: Успішний майстер у іншій ролі: кондитер став артилеристом

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.

Коментарі (2)
  • Анастасія

    Шкода 😞 я тьоті так 🙌🏻 само і як я жила
  • Богдан

    Пікап для 101 ТРО

    Бажаю здоров'я! Шановні Українці просимо вас долучитись, до збору коштів, на пікап для 101 ТРО 72 БАТ
    Кожна гривня, це ближче до перемоги.
    СЛАВА УКРАЇНІ 🇺🇦🇺🇦🇺🇦

    🎯 Ціль: 175 000 ₴

    🔗Посилання на банку
    https://send.monobank.ua/jar/5C9RtSwFjU

    💳Номер картки банки
    5375 4112 1869 1082

keyboard_arrow_up