“Я алкоголік”: історія чоловіка, який подолав залежність

Історія залежності Ореста розпочалась ще з шкільних років, йому було 13-ть, коли він вперше взяв чарку до рук, а потім 33 роки її не випускав. (прим. ред. задля збереження анонімності ім’я героя змінено)

  - Я почав пити в 13 років, ріс я у благополучній сім’ї, у мене немає близьких алкоголіків, - розповідає чоловік. - Був дуже хорошим учнем в школі, звик бути кращим і першим у всьому. І коли я перший раз потрапив на гулянку, на якій був алкоголь, я єдиний з усіх однокласників, які були зі мною там, напився до "відключки". Я ж у всьому був найкращий, тому й пити мав якнайкраще.

У пана Ореста стаж вживання алкоголю - 33 роки, і він називає себе алкоголіком. Каже, головне -  пам’ятати, що залежність не виникає відразу.

  - Мені подобалось бути у компанії старших друзів, завжди здавалось, що я крутий, бо можу пити на рівні з ними, - каже він. - Потім студентські роки теж я від сесії до сесії жив весело, бо постійно вживав алкоголь.

Дози почали збільшуватись 

Далі чоловік отримав два дипломи, згодом одружився із іноземкою, виїхав на постійне місце проживання за кордон, займався науковою роботою і весь цей час продовжував вживати алкоголь.

 - Дози збільшувались, і вже в 34 роки я зрозумів, що алкоголік, - каже пан Орест. - Тоді усвідомив, що у мене серйозні проблеми із алкоголем, але думав, що зможу покинути пити самостійно.

12 років свого життя чоловік витратив на невдалі спроби кинути вживати спиртне.

- Я втратив все, що мав в житті: сім’ю, роботу, друзів. Я повернувся із-за кордону в Україну, і тут виявився непотрібним, зі своїми дипломами, - каже пан Орест.  

В Україні чоловік пішов працювати на будівництво, щоб не вмерти з голоду і пив все більше й більше.

 - У 45 років я вже не хотів жити, бо розумів, що покинути пити я не можу, а жити отак я не хочу, - каже він.

Тверезий уже 13 років

Але в 46 років залежний випадковим чином потрапив до спільноти анонімних алкоголіків.

 - Мій друг студентських років запропонував прийти на збори. І коли я прийшов, то відразу зрозумів, що це те, що мені треба зараз, - каже чоловік. - Я знайшов людей, які мене розуміють, підтримують і не засуджують. Я зачепився за них, як за якір, і з часом почав одужувати.

На сьогоднішній день пан Орест тверезий уже майже 13 років, впродовж цього часу він жодного разу не зірвався і вірить, що вже ніколи не візьме до рук чарку.

 - У мене налагоджується життя, - каже чоловік. - Зараз у мене нова сім’я та робота на якій мене цінують. А також я займаюсь, як в нас у спільноті це називають, служіння - це допомога іншим алкоголікам.

Орест вчить інших відпочивати тверезо, танцювати тверезо, ходити на шашлики на тверезу голову , врешті-решт просто жити , не вживаючи алкоголь. Він на власному прикладі показує їм, що кинути пити можливо і після цього життя стане набагато кращим.

Детальніше про те, як працює клуб анонімних алкоголіків, читайте у наступних публікаціях “20 хвилин”.

Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google