За 10 км від Тернополя – тепер один з найбільших виробників майонезу. Кого кличуть на роботу?

• Мабуть, кожен з нас неодноразово смакував майонезами, соусами й гірчицею. Вони завжди є на прилавках супермаркетів і магазинів.
• Через російське вторгнення компанія DELTA FOOD, яка понад десять років виробляє майонез у Запоріжжі, вимушено релокувалась й відкрила завод у селі Острів під Тернополем. Планують залишитись тут надовго.
• Як відновили роботу на новому місці? Про перспективи, які компанія дасть нашій області, які вакансії пропонують людям і скільки готові платити – наша журналістка побувала на виробництві і дізналась.

Найперше, що приємно здивувало у компанії – це те, що її генеральний директор Тарас Кутко родом із Тернополя і мешкав тут все свідоме життя. Зокрема, вищу освіту здобув у Тернопільському національному технічному університеті імені Івана Пулюя. Пізніше перебрався на південь України – у місто Запоріжжя. У колективі DELTA FOOD чоловік працює з 2015 року, а на керівній посаді перебуває вже п’ятий рік поспіль. Усміхається: обставини склались так, що повернувся до рідного краю, та шкода, що це трапилось в умовах війни.

– Наша компанія існує давно. Спершу це був локальний виробник майонезу на території Запоріжжя та області. Паралельно підприємство реалізувало модель бізнесу private label, тобто робили продукцію під торговими марками інших мереж. Наразі забезпечуємо майонезом приблизно 80% торгових мереж по всій Україні. Також з 2015 року розвиваємо власну торгову марку «Гуляй-поле», яка вже стала відомою, – говорить Тарас Кутко.

Переїжджали, ні на мить не зупинивши виробництво

У Запоріжжі, через бойову активність російських військ, нині високий рівень небезпеки. Попри все, завод там досі працює, хоч і не на максимальну потужність. Запорука цьому, каже Тарас Кутко, наші сміливі ЗСУ, які нищать противника.

Але коли вторгнення тільки розпочалось, 24 лютого, компанія змушена була евакуюватись у безпечний регіон. Все відбувалось спонтанно. DELTA FOOD стала однією з перших, хто відгукнувся на програму релокації підприємств від Міністерства економіки. Завод мав обмежений час, аби переїхати, і довелось працювати без перерви. «Тиснули» зобов’язання перед партнерами та національними мережами, продукція мала вчасно потрапити на прилавки.

– До війни ми розробляли проєкт для будівництва нового заводу. Мали його на руках і шукали ідеальне приміщення. Війна прискорила процес. Міністерство запропонувало нам варіанти розміщення виробництва. До пошуку приміщення ми також залучили наших дистриб’юторів в кожній області. Розглядали Рівне, Чернівці, Львів, Хмельницький, але врешті зупинились на Тернопільщині. Вона з точки зору вимог до приміщення та проєкту підходила найкраще, – зауважує генеральний директор.

Так, запорізька компанія опинилась в індустріальному парку в селі Острів, що за десять кілометрів від Тернополя. Вони викупили приміщення колишнього цеху з виготовлення ковбас і почали переробляти його за своєю специфікою. Ремонт триває донині, адже площа самої території – 5 тисяч метрів квадратних. Тут на місці Тарас Кутко реалізує все задумане разом зі своїм керівником виробничого підрозділу Романом Воськалом.

Саме він відповідає за всі ремонтні роботи. Нам чоловік розповів, що будівництво затягнеться ще як мінімум на рік часу, хоча стараються завершити його якомога оперативніше.

– Стіни й підлога були готові, це плюс. На сьогодні наше завдання – зробити систему вентиляції, щоб стабілізувати вологість і температуру, бо попереду зима. Площі великі, їх слід обігрівати. Також доробляємо роздягальні, коридор закінчуємо і починатимемо ремонт побутових приміщень. Збудуємо склади для матеріалів і сировини, щоб їх розділити. Пізніше зробимо оглядові майданчики для відвідувачів, аби приходили і спостерігали за виробництвом. Наш директор – покупець, тому хочемо бути для нього відкритими, – пояснює пан Роман.

За одну зміну роблять 20-25 тон продукції

Аби показати, що виготовляє DELTA FOOD і з яких інгредієнтів, невелику екскурсію нам провела професійний технолог Оксана Зайченко. На заводі є безліч видів продукції. Це майонези різних видів жирності, майонезні соуси з наповнювачами, гірчиця та фасована олія. Продукти виробляють у варочному відділенні, а тоді відправляють до фасувальних автоматів, де залежно від плану розфасовують у певну тару: «подушечки», дой-пак з дозатором чи без тощо.

– Майонез складається зі свіжої рафінованої вимороженої соняшникової олії та жовтка. Для смаку додаються добавки – сіль і цукор, щоб майонез зберігався – оцет, бо він має консервуючі властивості і знижує кислотність. Для соусів зі шматочками овочі проходять попередню запарку, термообробку і охолодження. Маємо паприк, грибний, тартар, сирний, соуси на будь-який вибір. Ще робимо майонези з гірчицею, з лаймом і кропом, – говорить Оксана Зайченко.

Працівники заводу готують і гірчицю – гостру й «пекельну», яку виготовляють із застосуванням гірчичного порошку вищого ґатунку. Його змішують з водою та спеціями. Далі суміш йде на спеціальне обладнання, як насос-диспергатор. Там її перемішують до густої, «мазеподібної» консистенції, і гірчиця виходить ароматна й міцна.

Окремо у компанії є лінія олії. Рідина перед фасуванням у пляшки проходить жорсткий вхідний контроль. Якщо щось не так – сировину повертають постачальнику. Беруть тільки якісний продукт.

– Ще на виробництві використовується підготовлена за допомогою технології зворотного осмосу вода. Це дуже важливо. Якщо порахувати, то за одну зміну наш завод робить приблизно 20-25 тон продукції, – уточнює нам пані Оксана.

Хочуть створити 300 робочих місць

На заводі в Острові вже працює до вісімдесяти осіб. Але, як каже генеральний директор Тарас Кутко, це навіть не третя частина того, що прагнуть втілити в майбутньому. Компанія наразі активно шукає робітників та адмінперсонал. Потрібні фасувальники, працівники лінії розливу олії, майонезу та соусів, кваліфіковані оператори, налагоджувальники, лаборанти, електрик, інженер КВПіА (фахівець із контрольно-вимірювальних приладів).

Також людям пропонують вакансії менеджера ЗЕТ та керівника відділу логістики.

– Після початку бойових дій ворога ми зорієнтували свій профіль і на експорт. Почали цим займатись, бо це диверсифікує наші фінансові ризики. Крім того, це позитивно для економіки України, бо реалізуємо наш, національний продукт за кордоном. Якщо говорити про логістику, то тепер маємо два виробництва – на Тернопільщині і в Запоріжжі. Є проблема з транспортуванням сировини і готових майонезів, бо частина продукції випускається тут, а частина там. Тому ми у пошуках людини, яка керуватиме цими процесами, – пояснює пан Тарас.

Система оплати праці на цьому підприємстві відрядно-окладна. Це означає, що частину коштів людині платитимуть незалежно від того, є робота чи ні. Решта – ставка за виробіток. Але, роз’яснює Тарас Кутко, тернополянам і мешканцям навколишніх сіл, які хочуть у них працевлаштуватись, варто приготуватись до того, що роботи на максимум щодня не буде. Однак, це тимчасово і пов’язано з тим, що завод досі переїжджає і виробництво налагоджується.

– Середня зарплатня, яку ми пропонуємо лінійному персоналу, – до 12 тисяч гривень. Якщо людина працює понаднормово, отримуватиме більше, як і на будь-якому іншому заводі. Попереду маємо чимало проєктів, які скоро будемо реалізовувати. Поки їх не анонсуємо, але попередньо це співпраця з відомими торговими марками, – усміхається генеральний директор DELTA FOOD.

Якщо ви хочете дізнатись про можливості працевлаштування, наберіть за номером: +38 067 619 02 39. Це контактний телефон менеджерів компанії.

Ще інформація про вакансії є у Центрі зайнятості. При дзвінку вас покличуть на співбесіду у відділ кадрів компанії. Він працює на території заводу в Острові. Лінійний персонал спершу відправляють на навчання. Натомість працівники адміністративної ланки повинні пройти випробувальний термін.

Перемістились на Тернопільщину з особливою місією

Як ми писали вище, ключовим інгредієнтом для виробництва продукції запорізької компанії є олія. Пан Тарас ділиться планами – в майбутньому хочуть побудувати у нашій області великий завод з рафінації та дезодорації соняшникової олії, де її очищуватимуть, доводитимуть до кондиції, а потім використовуватимуть для майонезів, соусів тощо. Попри всі нюанси, під час повномасштабної війни компанія закупила два модерні станки з Індії, що скоро дозволить робити «червону» продукцію – кетчупи, соуси, томатні пасти тощо.

На даний момент на території заводу облаштовують роздягальні. Буде чорна й червона зона. У першій люди зніматимуть верхній одяг, а друга санітарною, і там висить стерильне вбрання. Крім того, в індустріальному парку буквально минулого тижня відкрилась їдальня. З нею зараз ведуться перемовини, аби робітникам заводу частково відшкодовувати комплексні обіди. Наприклад, якщо він коштує 45 гривень, то компанія виплачуватиме половину суми.

Серед проблем, які мають зараз, гендиректор компанії називає організацію перевезення персоналу. Компанія робить це своїми силами, наймає водіїв бусів. Через це вимушені працювати за чітким графіком – 7:00-18:30. Пан Тарас каже, що всіма силами добивається відкриття до них повноцінного автобусного маршруту, щоб люди могли добратись на роботу і додому доступно.

– Далі ми займатимемось розгалуженням системи дистрибуції. Які перспективи це дає для Тернопільщини? Найперше, робочі місця, підняття ділової активності, податки в місцевий бюджет. Це наша місія й цінності, які понад усе хочемо впровадити в області, – завершує Тарас Кутко.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.