Запалює у соцмережах і модернізує медзаклад: історія директора Залозецької районної лікарні Віктора Гуньки

Доки одні вважають, що соціальні мережі – це лише про розваги, директор Залозецької районної лікарні Віктор Гунька доводить протилежне: саме завдяки соцмережам можна не лише заявити про себе, а й залучити донорів, меценатів і крок за кроком розбудовувати медичний заклад. Його приклад — це історія про те, як сучасні інструменти комунікації здатні змінювати державну медицину.

Пов’язати життя з медициною тернополянин Віктор Гунька мріяв ще з дитинства. Згадує, коли захворіла мама, він плакав і обіцяв, що стане лікарем, аби лікувати родину. Можливо, ці слова тоді були випадковими, але після школи він обрав навчання у Чортківському медичному коледжі, а згодом – у Тернопільському національному медичному університеті та пройшов інтернатуру в Києві. Уже під час навчання вирішив, що стане ЛОР-лікарем.

Став головним лікарем у 28 років

Спершу Віктор Гунька працював лікарем у Тернополі та Кременці. Згодом вирішив розвиватися у приватній практиці й відкрив власний кабінет. Саме тоді отримав пропозицію приєднатися до команди Залозецької районної лікарні. Там він починав як звичайний лікар, однак швидко зарекомендував себе: показав хороші результати та здобув довіру пацієнтів. Тож коли посада головного лікаря стала вакантною, його розглянули як одного з кандидатів.

– Я був шокований, бо на той момент мені лише виповнилося 28 років, я ніколи не керував у медичних закладах та ще й майже 100 різновікових людей. Але якщо є такий шанс – чому б не спробувати? – згадує Віктор Гунька. – Перші дні були непростими: особливої поваги від колективу не було, адже мене вважали молодим і недосвідченим. І лише з часом мені вдалося завоювати довіру колективу, лише своїми діями. Тому зараз ми вже як одна велика родина. Я їм не лише розповів, а й показав, що разом ми можемо змінювати лікарню на краще.

Орієнтовна площа лікарні — близько 600 кв. м. Тут є центральний корпус, стоматологічне відділення з лабораторією, рентген, бактеріологічна лабораторія, а також адміністративні й господарські приміщення. Функціонують як амбулаторне, так і стаціонарне відділення на 45 ліжкомісць — терапевтичного та неврологічного профілів, а також паліативна допомога.

— Коли я прийшов до лікарні, не міг зрозуміти, навіщо стільки приміщень, адже частина з них просто стояли порожніми. Лише за роки роботи до мене прийшло усвідомлення, що це не просто порожні приміщення – це вже вільний простір для наших майбутніх проєктів, яких так не вистачало цій лікарні раніше. І це передусім комфорт для пацієнтів, – каже пан Віктор. 

Десятки тисяч гривень на ремонт із соцмереж

Обшарпані стіни, старий лінолеум і застаріла техніка – тернополянин розумів, що лікарня не повинна мати такий вигляд, адже в таких умовах некомфортно ні медикам, ні пацієнтам. Тоді він поставив собі мету — щомісяця робити хоча б невеликі зміни. Але кожен ремонт потребує коштів, яких у медзакладі не було, тому вирішили залучати соціальні мережі.

— Я завжди був активний у соцмережах ще зі студентських років. Розповідав про себе, своє життя і навчання, бо розумів: люди мають мене знати. І, як бачимо, це знадобилося. Коли я почав публікувати відео та фото лікарні, розповідати про проблеми і необхідні зміни, вони почали набирати мільйонні перегляди. У коментарях люди питали, чим можуть допомогти. Тоді я відкрив першу благодійну банку — ми зібрали майже 40 000 гривень і оновили два кабінети. Пам’ятаю, одна людина задонатила 10 000 гривень і тоді колектив був у приємному шоці, – каже пан Віктор. 

Віктор Гунька не боїться сучасних форматів — навіть танцює у соцмережах, адже вважає це ефективним способом привернути увагу. Таким чином інформація про Залозецьку районну лікарню поширювалася, а кількість охочих допомогти — зростала. Пропонували і продовжують надавати різну допомогу. 

– Також ми поступово оновили перший поверх, у кабінетах змінили світильники, пофарбували стіни, підлогу. Це був косметичний ремонт, але навіть він суттєво покращив умови праці. Згодом допомога почала надходити не лише грошима: передавали меблі, нові жалюзі, а митці подарували картини, щоб зробити простір лікарні затишнішим. Також вже є компанії, які готові профінансувати три ремонти — забезпечити матеріали та обладнання, – говорить Віктор Гунька. –  Я йду в ногу з часом і використовую сучасні підходи, щоб зробити лікарню кращою.

Відкрили реабілітаційне відділення

На звичайному оновленні Віктор Гунька разом з командою не зупинилися й поставили за мету збільшити перелік наданих послуг. А враховуючи воєнний стан в Україні, вибір був очевидним – треба відкривати реабілітаційне відділення. Ідею підтримали в Товаристві Червоного Хреста України (Тернопільська обласна організація) та Норвезькому Червоному Хресті.

І вже на початку березня 2026 року його офіційно відкрили. Воно призначене для військових і пацієнтів, які потребують відновлення після операцій чи складних захворювань. Це дозволить розширити спектр послуг і залучити додаткове фінансування від Національної служби здоров’я України.

— Коли медичні заклади розподіляли на кластери, ми залишилися поза мережею. І те, що нам вдалося відкрити реабілітаційне відділення, – це великий успіх. За кожним тренажером і процедурою стоїть шанс для людини повернутися до повноцінного життя. Особливо це важливо для наших військових, які ціною власного здоров’я захищають Україну. Для реалізації проєкту довелося провести капітальний ремонт і навіть демонтувати стіну між двома кабінетами. Це дасть нам змогу отримати новий пакет фінансування від НСЗУ – реабілітацію, а отже, і більше можливостей для розвитку, – говорить керівник лікарні.

Зі слів Віктора Гуньки, керувати лікарнею — відповідальна справа, але для нього це більше, ніж робота – це його проєкт, навіть хобі – зробити круту лікарню і довести, що державна медицина може бути якісною, сучасною і гідною.

Його історія — це також приклад для інших: варто діяти, заявляти про себе і своє місце роботи, адже навіть соціальні мережі можуть стати потужним інструментом реальних змін.

Читайте також:

Не могла говорити три тижні: львівські медики повернули голос 24-річній тернополянці

147 днів боротьби за життя: медики врятували дівчинку з Тернопільщини, яка народилась з вагою 750 грамів 

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.