- Це є копія передової плащаниці, яка є у Турині, - розповідає Отець Орест Павліський. - Ми її привезли із Львова. Вона там зберігається постійно в соборі св. Юра. ЇЇ привезли для особливого поклоніння наших людей. Приступаючи до плащаниці, людина знаходить в своєму серці більше співпереживання, адже на плащаниці видно образ Ісуса Христа.
Священик пояснює, що так людина може глибше пережити внутрішній біль і ті муки, які Христос переніс заради нас.
У Тернополі плащаниця перебувала в Архикатедральному Соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у перший тиждень посту.
- Перший і останній тиждень посту схильний до інтенсивної молитви, - розповідає священик. - Це період переходу від звичайного життя до посту. Людина не тільки відмовляється від їжі, хоча це також дуже важливо, але і починає більше замислюватись над собою. І саме в цей час ми маємо в Катедрі плащаницю. Людина може більше отримати ніж віддає.
Отець Орест розповідає, що люди усе більше хочуть бути близько біля реліквії, біля таких речей, які пов’язані із церквою. А ця реліквія має відношення до самого спасителя.
- Люди хочуть бути присутніми, вони приходять кожного дня, - каже отець. Перебувають у храмі довший час. Вони стоять перед плащаницею моляться, навіть приватно.
Він розповідає, що для віруючих ця плащаниця - така сама реліквія, яка є у Турині.
- Ми не шукаємо відмінності, - каже священик. - І це не тільки теоретично. Людина, яка є далека від Бога і церкви, перебуваючи біля плащаниці і дивлячись на неї, відчуває тепло і благодать, трепіт душі. Це все можна відчути фізично. Я думаю біля неї люди мають шанс змінюватися.
Додайте 20 хвилин до вибраних джерел у Google
№ 42 від 21 жовтня 2026
Читати номер