«Тваринне» питання

Коли купуєш домашнього улюбленця, хочеться вірити, що вона проживе довге і щасливе життя. Ти піклуєшся про улюбленця і з часом він стає більше, ніж просто твариною, він – член сім’ї. Так само було і з моєю  Лісою – декоративним кроликом. Вона прожила щасливих 8 років, але нічого в цьому світі не вічне. Найбільша проблема виникла там, де, в принципі, взагалі не мало бути: нема, де хоронити  домашніх улюбленців. Здавалось би, у більшості людей є тваринки, байдуже -  маленький хом’ячок чи величезна собака, і питання з кладовищем для тварин мало бути би вже давно вирішеним. Але, на жаль, нікому до цього нема справи.  Звісно,  на людському цвинтарі, ніхто собак, котів, кролів не хоронитиме. Часто буває, що мертвих тваринок просто викидають у смітник, але після довгих років життя пліч-о-пліч зробити це - здається негуманним. Та й узагалі хотілось би, щоб твій кролик, хом’ячок, кішечка знайшли свій спокій десь у кращому місці.

У всіх більш-менш розвинених країнах Європи є кладовища  для тварин, а в нас, у кращому випадку, це - лісопосадка або віддалені місця міста. Звісно, на фоні подій в країні – кладовище для тварин здається взагалі не важливим, але гуманне ставлення до тварин є показником моральних якостей людини.