Алла Бінцаровська: "Талант потрібно віддавати"

Привітною усмішкою зустрічає кожного, хто заходить до її кабінету, поет-пісняр Алла Бінцаровська. Вже третій рік вона працює начальником управління позанавчальної діяльності та виховання Департаменту гуманітарної освіти і творчої самореалізації молоді ТНЕУ. Крім того, керує двома колективами в Центрі творчості дітей та юнацтва. Її вихованці часто стають переможцями різноманітних конкурсів і фестивалів. Пісні, написані нею, співають у тернопільських школах. Попри це, пані Алла знаменитістю себе не вважає. Каже, що вона просто щаслива жінка, у якої чудовий чоловік, улюблена робота і дар писати вірші та пісні.
...

 

 

Творчість залежить від настрою
- Коли написали свій перший вірш і пісню?
- Перший вірш написала ще у школі. Тоді я займалася в літературній студії "Троянди юності", що діяла при колишньому Палаці піонерів (тепер Центр творчості дітей та юнацтва) в Ярослава Петровича Мельничука. А свою першу пісню написала ще в десятому класі. Вона називалася "Подаруй мені едельвейси". Виконала її моя подруга Іра Долинна. Відтоді ми почали писати разом. Наші пісні звучали на всеукраїнському конкурсі "Твоя зоря" і місцевому конкурсі "Дріада". З того усе й почалося.
- Як приходять до вас пісні?
- По-різному. Буває довго. Іноді над одним твором мучишся навіть тиждень. А буває й таке, що пісні просто трапляються, з'являються, наче грім серед ясного неба. Багато залежить від настрою.
Трапляється, що просять написати пісню на замовлення. Приходить людина і каже, що вона у таких-то переживаннях. Тоді я намагаюся поставити себе на її місце. Взагалі, поету треба вміти тонко відчути переживання інших і передавати їх у своєму творі. У цьому плані я намагаюся бути психологом.
- З якими композиторами співпрацюєте?
- Найбільше з Сергієм Родьком, також маю пісні на музику Романа Рудого, Юрія Крохіна, Руслана Підганюка, Ярослава Підганюка та інших місцевих композиторів.
- Як зрозуміли, що це ваше покликання?
- Мої батьки також пишуть вірші, тому свій дар я отримала від них у спадок. На власному творчому шляху я завжди відчувала підтримку друзів, вчителів, директора школи. Крім того, я займалася у вокальному колективі при Центрі творчості дітей та юнацтва в Любові Остапівни Галицької. Вона також мене неабияк підтримувала. Так я відчула, що поезія - це моє покликання.

Керує трьома колективами
- З якими колективами зараз працюєте?
- При економічному університеті, де я працюю, створена вокальна студія "Для тебе". Така назва невипадкова. Студія працює для того, щоб кожен талановитий студент, відчувши своє покликання співати, зрозумів, що це для нього і прийшов сюди вдосконалювати вокальне мистецтво. При Центрі творчості дітей та юнацтва, де я викладаю кілька годин, вже сім років діє гурт "Струни серця" і гурт маленьких виконавців "Краплинки". Ці два колективи об'єднані у зразковий театр пісні "Дружна родина", який я очолюю.
- Скількох учнів маєте?
- Почну з наймолодших. В ансамблі "Краплинки" 20 юних виконавців - один хлопчик і 19 дівчаток. П'ятеро чоловік у гурті "Струни серця" і десятеро студентів, які займаються у вокальній студії "Для тебе".
- Якими досягненнями найбільше пишаєтеся?
- Мені приємно, що пісні, слова до яких я написала, стали гімнами всеукраїнських мистецьких фестивалів "Галицькі фрески", "Червона калина", місцевого фестивалю "Студентська ліра". Мої пісні виконують відомі митці нашого краю - Світлана Сорочинська, Юрій Футуйма, Василь Хлистун, Сергій Родько, гурт "Шикайна", Софія Павліченко, Діана Файко, учасники зразкових колективів "Мікст" і "Співаночка", а також учасники моїх творчих колективів.
Звичайно, як кожен керівник, пишаюся здобутками моїх вихованців у мистецьких фестивалях. Хочу згадати учасницю гурту "Струни серця" Тетяну Шарган, яка має численні звання лауреата різних всеукраїнських і міжнародних фестивалів.
Нещодавно дівчинка молодшої групи ансамблю "Краплинки" Ірина Кушнір стала лауреатом першої премії міжнародного дитячого фестивалю "Захід. ХХІ століття", що відбувався в Івано-Франківську. Це перша її поїздка - і одразу ж перша премія.
Інше моє особисте досягнення - це збірочка пісень "Не залишай мене, дитинство". Вона вийшла ще в 2004 році і є популярною не тільки у тернопільських школах, а й далеко за межами області. Наразі я готую матеріал для нової збірки.

Працює з талановитими студентами
- Як давно працюєте в ТНЕУ?
- Покликання спілкуватись із талановитою молоддю мене привело в Тернопільський національний економічний університет. Тут я вже третій рік працюю на посаді начальника управління позанавчальної діяльності та виховання. Займаюся саме виховною роботою з розвитку творчо обдарованої молоді університету.
Працювати з юними талантами дуже цікаво, оскільки вони шукають себе, прагнуть самореалізації, а наш департамент допомагає їм у цьому.
- Що дала вам нова посада?
- Найперше - це спілкування з молоддю. Воно змушує кожного нашого працівника почуватися молодим. Це також безліч нових вражень від розмаїття яскравих заходів, котрі проводимо. У нас буває й таке, що маємо по два-три концерти в день.
- Як розвиваєте творчі здібності студентів?
- Ця робота поетапна. Щойно студенти приходять до нас на навчання, ми одразу ж долучаємо їх до творчої праці. Щороку проводимо конкурс-презентацій студентських груп, де першокурсники мають можливість ближче познайомитися один з одним, пройти процес адаптації. Після того вони беруть участь у нашому традиційному фестивалі творчо обдарованої молоді "Студентська ліра". У наступному році він відбуватиметься вже удвадцяте. Його учасниками стають виключно першокурсники, які хочуть проявити свої артистичні здібності.
Після того, як ми виявили нових талановитих студентів, залучаємо їх до наших творчих колективів. Впродовж чотирьох-п'яти років ми вдосконалюємо їхні мистецькі здібності. Буває й таке, що студенти надихають нас на створення нових колективів, нових творчих проектів. Так, у найближчих планах - відкриття студії бально-спортивного танцю.
Протягом року у нас відбувається ряд виставок, де студенти можуть проявити свої художні здібності. Цьогоріч ми вперше проводили танцювальний конкурс "Love story". Популярність серед студентів має і конкурс КВН. Окремі його учасники "кавеенять" навіть у Західноукраїнській лізі.
Належну увагу приділяємо і молодим поетам. Ми займаємося з ними, проводимо консультації. Нещодавно в нашому вузі відбулася презентація збірки студентських творів - альманаху "Серцеспів".

Проводять багато заходів
- Які заходи проводить ваш департамент?
- Щороку у нашому вузі відбуваються численні університетські конкурси, захоплюючі змагання, які зазвичай перетворюються на яскраві театралізовані видовища. Серед святкових традицій - День знань, День відкритих дверей університету, національно-патріотичні заходи, чемпіонат КВН на кубок університету, новорічні театралізовані дійства, розважальні шоу-програми. Є у нас і телепроекти - "ТНЕУ вітає з Новим роком та Різдвом Христовим" і "ТНЕУ - калейдоскоп подій".
Нещодавно ми організували великий концерт на Співочому полі, приурочений Дню матері, та шоу - програму до Дня Європи на Театральному майдані. Своєрідним підсумком роботи студентів і працівників нашого департаменту став творчий звіт колективів і окремих виконавців "Ми - спадкоємці цінностей держави". Він відбувся 20 травня.
Хочу зазначити, що усі наші творчі проекти ми проводимо спільно з профспілковою організацією студентів нашого вузу. Завжди заохочує і підтримує талановиту молодь ректор університету, професор Сергій Ілліч Юрій.
- Розкажіть про здобутки ваших колективів.
- При нашому департаменті працюють чотири народні колективи. Зокрема, аматорський вокальний ансамбль "Галичанка", аматорський ансамбль танцю "Пролісок", самодіяльний театр пісні "Літопис", студія сучасного танцю "Т.А.Н. Г.о". Є у нас і зразковий ансамбль танцю "Рожева пантера", ансамбль бандуристок "Калинове намисто", фольклорно-етнографічна студія "Святочні гердани", вокальна студія "Для тебе", гурти "Банк-Нот", "Діадема", "Феєрія".
Усі наші творчі колективи і виконавці беруть активну участь у міських, обласних, регіональних і всеукраїнських культурних заходах. Вони є лауреатами численних мистецьких конкурсів і фестивалів. Нещодавно наша студентка Ірина Новомлинська і народна студія сучасного танцю "Т.А.Н.Г.о" стали володарями Гран-прі всеукраїнського фестивалю мистецтв "Червона калина". До речі, співорганізатором цього фестивалю виступив наш університет.

Хоче бути потрібною
- Що значить для вас слава?
- Я не вважаю, що вона в мене є. Проте намагаюся вберегти від проявів "зіркової хвороби" себе і своїх учнів. Розумію, що кожен від Бога отримує свій талант і його потрібно віддавати людям. Ми нічого не досягаємо самі, без Божої допомоги. Ось так я ставлюся до життя.
- Де найчастіше буваєте?
- Обов'язково буваю на всіх концертах, що проходять у нашому місті, аби чогось навчитися, щось підкорегувати у своїй роботі. Залучаю до цього і своїх вихованців. Адже це великий стимул рости у творчому плані.
- Про що мрієте?
- Для мене дуже важливим є відчуття затребуваності. Мрію не втратити цього. Хочу мати багато друзів, щоб завжди були здоровими батьки й родичі. Хочу бути берегинею свого жіночого щастя.


"У мене - золотий чоловік"
Зі своїм чоловіком Богданом Алла Бінцаровська знайома ще зі студентських років. Вони навчалися в одній групі на факультеті комп'ютерних технологій в Тернопільській академії народного господарства (тепер ТНЕУ). Проте впродовж двох років ніби не помічали одне одного.
Лише згодом у них зав'язалися дружні стосунки, що переросли в кохання.
- Чоловік у мене просто золотий, - каже пані Алла. - За 12 років подружнього життя ми навчилися розуміти одне одного з півслова, з півпогляду.
У складних подружжя ситуаціях обоє завжди намагаються керуватися гумором. Друзі жартома називають їх "золотою парочкою".
- Богдан підтримує мене і допомагає у творчості, - продовжує жінка. - Коли пишу нову пісню, обов'язково з ним раджуся. Він вносить свої корективи. Взагалі я дуже щаслива, що маю такого чоловіка.
Пані Алла полюбляє відпочивати з чоловіком наодинці. Часто удвох вони виїжджають на природу. Каже, що у спілкуванні з нею відчуваєш, який великий і дивовижний Всесвіт нас оточує, якою маленькою краплинкою в ньому є людина.
"Золота парочка" має своє улюблене місце в Івачеві. Там їм подобається рибалити, готувати шашлики чи барбекю. Пан Богдан залюбки фотографує дружину в квітах. У їхньому сімейному альбомі є окрема добірка таких світлин.
Щороку подружжя їздить відпочивати до моря. Двері дому Алли та Богдана Бінцаровських завжди відкриті для численних друзів.

Біографія
Народилася 24 серпня 1975 року у місті Тернополі.
1982 - 1992 р.р. - навчання в Тернопільській ЗОШ №23
1989 р. - закінчила музичну школу №2 м. Тернополя
З 1992 року працює у міському Центрі творчості дітей та юнацтва художнім керівником театру пісні "Дружна родина", а з 1996 року - на посаді методиста відділу музично - естетичного виховання.
1992-1997 рр. - навчалася в Тернопільській академії народного господарства за спеціальністю "Інженер-програміст"
У 1996 р. - вийшла заміж.
2003 - 2005 рр. - навчання в Київській християнській музичній академії за спеціальністю "Викладач диригентсько-хорових дисциплін"
2003 р. - лауреат літературної премії ім. В.Вихруща
2005 р. - театру пісні "Дружні родина" присвоєно звання "Зразковий художній колектив"
2004 р. - вийшла у світ пісенна збірка "Не залишай мене, дитинство"
2006 р. - лауреат Всеукраїнського фестивалю мистецтв "Червона калина"
З 2007 р. працює у Тернопільському національному економічному університеті на посаді начальника управління позанавчальної діяльності та виховання

Коментарі (0)

Анонім

Ви не авторизовані

Новини за темою