- Моє прізвище до дечого зобов'язує, але дає й певні привілеї, - каже Бандера-молодший.
"Україна – вічна..."
На Тернопіллі нащадок відомого українця — очікуваний гість. Ні він, ні його дід — не є нашими земляками. Втім, наш край їх любить, поважає. Адже Тернопільщина дала Україні чи не найбільше борців за її волю. Внук Степана Бандери востаннє побував у Тернополі у січні цього року. Він презентував тут орден свого діда. Цю відзнаку йому посмертно вручив тепер уже екс-президент Віктор Ющенко.
Степан Бандера-молодший живе і працює в Канаді, але часто відвідує Україну. Він - журналіст, пише на теми політики та економіки.
- В Україні ще будуть вибори, не раз обиратимуть президентів, але Україна - вічна, - каже він. - Уже перейдено рубікон у сприйнятті світом того, що є така країна. І дороги назад немає.
У Тернополі Степан Бандера розповів, чому його батько - Андрій Бандера дав йому таке ім'я.
- Мій батько помер 25 років тому. Йому було лише 38 років, - продовжує він. - Мені тоді було лише 14, я мало про нього знав. Тому згодом я багато спілкувався з його друзями та знайомими, які розказали багато невідомого мені раніше. Приміром, спецслужби Москви не лише хотіли вбити мого діда, а й полювали за батьком. Коли він був хлопчиком, його намагалися викрасти. Тому Андрій Бандера ходив до школи з пістолетом. Батько навіть не знав своє справжнє прізвище. Думав, що його звуть Андрій Попель. Уже після вбивства діда дізнався, чий він син. Батько згодом сказав: “Ви вбили Степана Бандеру!? Я вам зроблю ще одного. І так з'явився я... (сміється — прим. ред)”
Онуків - п'ятеро
Із трьох дітей Степана Бандери досі залишилася лише донька Леся. Вона живе у Торонто. Їй зараз 72 роки. У провідника ОУН - п'ятеро онуків.
- Мої двоюрідні брат і сестра — діти тітки Наталки, живуть у Німеччині, - розповідає Бандера-молодший. - Софія - лікар, Орест - адвокат. А мої молодші сестри - у Канаді. Богдана — вчителька, Олена - службовець.
Степан Бандера був у Тернополі саме перед Олімпіадою, котра відбулася у Ванкувері. Він радів з того, що тепер Україна зможе себе показати у Канаді, як самостійна держава.
- У 1988-му на Олімпіаді в Канаді, у місті Кавері, пройшла Олімпіада, в якій востаннє брав участь Радянський Союз, - розповідає він. - Українська діаспора, поки існував Союз, користалася кожною нагодою, аби нагадати, що існує така країна, як Україна. Тож коли щовечора йшла церемонія нагородження і на майдані збиралися представники різних країн зі своїми прапорами, ми виходили з синьо-жовтими! У нас було 20 прапорів, і ми були дуже задоволені та городі. Пізніше побачили телерепортаж. Коментатор сказав: “Погляньте, скільки шведських фанів сьогодні зібралося!” Ну, нічого собі... Довелося тризуби домалювати, Ukraine дописати. Минуло 22 роки, знову олімпіада у Канаді. Але цього разу, коли майорітимуть синьо-жовті прапори, ніхто вже не матиме сумнівів, чий то прапор.
Стежте за новинами Тернополя у Telegram.
№ 19 від 13 травня 2026
Читати номер