Уродженка Тернопілля Ярослава Хортяні стала однією з найвизначніших жінок Угорщини

Ярослава Хортяні народилася на Тернопільщині. Закінчила Теребовлянське культосвітнє училище. Вийшла заміж за угорця Нандора Хортяні і з 1979 року живе в Будапешті. Має вже дорослу доньку Ніколетту, яка є студенткою факультету української мови, історії й політології Будапештського університету імені Лоранда Етвеша, редактором-кореспондентом українських телепрограм і навіть депутатом загальноугорського органу самоврядування української меншини. Ярослава Хортяні вважає себе людиною діла, тому коли дає інтерв’ю, то ніколи не говорить про себе, завжди про справу, яку представляє. - Частка особистого становить тридцять відсотків усього мого життя, - зізнається вона. - Решту займають справи українства. Мій чоловік активно допомагає мені. Якби існував спеціальний приз для “чоловіка-помічника дружини”, то безумовним і заслуженим його лауреатом став би Нандор Хортяні. Пані Ярослава викладає історію та філософію в угорській гімназії. - Я відчуваю, що в духовному розвитку угорських дітей чималий і мій внесок, у збагаченні їхнього духовного світу, бо я, як українка, можу передати їм щось таке, що, можливо, угорський учитель не в змозі, - каже вона. - Бо я маю здатність бачити справи одночасно і ззовні, і зсередини. Мої колеги часто говорять, що, являючись українкою, підсилюю національну свідомість угорських дітей. І це так, бо я горда за своє українство. І мені було б до серця, якби мої вихованці гордилися тим, що вони угорці. Вчителювання Ярослава Хортяні вважає своїм притулком. Також вона досліджує тему Голодомору 1932-33 років. Є автором книги “Прихована правда”. А ще пані Хортяні очолює Європейський конгрес українців. Своє завдання ця структура вбачає в лобіюванні інтересів України в Європі, створенні її позитивного іміджу, захисті прав українців. Одна з ухвал президії ЄКУ закликає українські діаспори європейських країн клопотати перед їхніми парламентами про визнання Голодомору 1932-33 років геноцидом українського народу. Проблеми четвертої міграційної хвилі теж на порядку денному ЄКУ. Під час зустрічей з урядовцями, парламентарями України та країн ЄС Ярослава Хортяні спонукає їх до рішень і дій, які полегшили б життя наших заробітчан. З гіркотою пані Ярослава говорить про те, що не у всіх країнах Європи представники четвертої хвилі міграції охоче співпрацюють із громадами попередніх хвиль, зокрема другої і третьої, які організовані давно. Вочевидь, тому, що на початку 90-х корінна діаспора не зрозуміла й не підтримала заробітчан. Вони йшли в наші структури, а ми боялися їх, - зізнається голова ЄКУ. - Це призвело до того, що мігранти четвертої хвилі, заробивши грошей і влаштувавшись, самоорганізувалися, утворили свої громади. Тож українство в Європі, на жаль, розділене на “старе” й “нове”. Цього не повинно бути, вважає Ярослава Хортяні. Помилку минулого слід виправляти. Українству за кордоном і на Батьківщині треба єднатися, переконана лідерка ЄКУ. За визначні заслуги уряд України нагородив голову Товариства української культури в Угорщині Ярославу Хортяні Орденом Святої Ольги ІІІ ступеня. Цей орден – то відзнака не лише мене, а й тих жінок, моїх товаришок, котрі за час існування нашого Товариства сприяли збереженню української культури, укоріненню її на угорському ґрунті й створенню нової форми національного буття, - зазначила пані Хортяні. Окрім цієї нагороди, лідерка ЄКУ мала честь отримати церковний орден Христа Спасителя, а потім була посвячена в лицарі Міжнародного ордену Святого Станіслава.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.