«Нового тарифу недостатньо, щоб вижити». Перевізники можуть знову попросити підняти ціну проїзду

Після підвищення тарифів до 15–20 гривень тернопільські перевізники заявляють: навіть нові ціни не покривають витрат і лише частково рятують підприємства від збитків. Основна проблема — дорожче пальне, зростання зарплат та значні податки, які роблять тариф недостатнім для виживання компаній, кажуть у спілкуванні з журналістами. 

Після підвищення тарифів на проїзд у Тернополі, яке почало діяти з 23 березня, перевізники заявляють: навіть нові ціни не покривають витрат і можуть виявитися тимчасовим рішенням.

Ми вже повідомляли, що від 23 березня у Тернополі підвищили тарифи на проїзд у громадському транспорті — тепер вони становлять від 15 до 20 гривень залежно від способу оплати.

Найдешевше, нагадаємо, платитимуть власники «Соціальної карти тернополянина», найдорожче — при оплаті готівкою або банківською карткою. Вартість стала єдиною як для комунального, так і для приватного транспорту.

Учні та студенти й надалі користуються безкоштовним проїздом у комунальному транспорті та мають 50% знижки у приватному, а пільговики — зокрема пенсіонери, люди з інвалідністю та учасники бойових дій — їздять безкоштовно.

Ситуація мегакритична

Ми запитали у тернопільських перевізників, коли і як вони обговорювали з міською радою підвищення тарифів та до яких домовленостей дійшли. Чи покриває нова вартість їхні витрати і які розрахунки подавали? А також чи змінилися умови конкурсу та як підприємства їх виконують на практиці.

Андрій Намака, директор ТОВ «Менс‑Авто», яке обслуговує 19 і 30 маршрути, каже, що неодноразово до міської ради подавали розрахунки щодо перегляду тарифу. Загалом калькуляції подавали тричі, зокрема восени, коли витрати почали стрімко зростати.

— Тоді ще якось було терпимо. Зустрічалися, обговорювали. Але зараз ситуація — критична. Навіть мегакритична, — додає Андрій Намака.

Попередні розрахунки показували, що економічно обґрунтований тариф мав би бути значно вищим. Коли дизельне пальне коштувало 59–60 гривень, проїзд мав би становити близько 22 гривень. При зростанні ціни до 65 гривень — уже 25–26 гривень, запевняє Андрій Намака.

Скільки вартує пальне для міських автобусів, перевізники не кажуть. 

Підняття до 20 грн — недостатньо

— Станом на сьогодні, за нинішньої вартості пального, тариф мав би бути 32 гривні, — каже перевізник. — Навіть таке підвищення, до 15-20 грн — це лише часткове полегшення. Ми розуміємо, що ситуація непередбачувана щодо подальшої вартості пального. Але підняття тарифу до 20 грн — цього недостатньо. 

За цей час підприємства, за його словами, накопичили борги. Частину витрат покривали за рахунок відтермінування платежів за пальне.

— Думаю, цього тарифу не вистачить. Він розрахований із ціни солярки до 63 гривень, — запевняє Андрій Намака. —  Якщо протягом місяця пальне не впаде хоча б до 60 — будемо змушені знову звертатися до міської ради. В іншому випадку підприємства можуть просто зупинитися. Борги ростуть, а паливо безкінечно в борг ніхто не дасть.

Проблема, додає Андрій Намака, стосується не лише приватних перевізників, а й комунальних підприємств. Оновлення автопарку, якого вимагали умови конкурсів, також суттєво вплинуло на витрати.

Це тимчасове рішення 

— Усі оновили автобуси, вони великі, відповідно — більше споживають пального, — пояснив Андрій Намака. — Один автобус — це приблизно 100 літрів солярки на день. І це тільки пальне, без зарплат, запчастин та інших витрат, — каже він.

Додатковим навантаженням стало зростання курсу долара — з 37 до 45 гривень. Через це подорожчали імпортні запчастини — щонайменше на 30%. Також зросла мінімальна зарплата. Для підприємств критичної інфраструктури є вимога: водій має отримувати не менше 22 тисяч гривень, додає перевізник.

Щодо процедури підвищення тарифу, Андрій Намака каже: рішення ухвалювали без громадських обговорень, у спрощеному порядку.

— Наскільки я розумію, зараз такого обов’язку немає. Це тимчасове рішення виконкому, щоб хоча б частково врятувати ситуацію, — зазначає він.

Водночас перевізники не виключають: якщо економічна ситуація не зміниться, питання нового підвищення тарифу можуть підняти вже найближчим часом.

— Однією з основних умов конкурсу на перевезення пасажирів у Тернополі було оновлення рухомого складу, яке виконуємо, — каже Андрій Намака. — На 19-му маршруті замінили всі вісім автобусів на великі MAN, як це передбачали умови. На 30-му — придбали чотири середні автобуси, однак наразі на лінію випустили лише два. Маршрут специфічний, пасажиропотік невеликий, тому наразі випускати всі економічно недоцільно.

Стабілізує, але не вирішить

Перевізник Юрій Лагіш, директор ТОВ «Терн Транс Сервіс» і ТОВ «Назар‑транс», каже, що ситуація непрогнозована, і про заробітки зараз взагалі не йдеться. Питання лише в тому, аби втриматися на плаву і щоб маршрутки не зупинилися взагалі.

Підприємства обслуговують маршрути №№13 (10 автобусів), 27 (шість автобусів), 28 (вісім автобусів) і 29 (шість автобусів)

— Сьогодні, 23 березня, ціна на солярку — 90 гривень, вчораа було 85 грн/л, — каже Юрій Лагіш. — При таких цінах важко прогнозувати, які будуть тарифи на проїзд. Чесно кажучи, якщо ціни будуть так шаленими темпами рости, я навіть не знаю, що може бути далі. Який вихід тут бачимо? Піднімати тариф безкінечно теж неможливо, бо людям стає дуже незручно платити. Але такі реалії сьогодення: ціни ростуть щодня. 

Тимчасове підняття тарифів 23 березня трохи стабілізує ситуацію, але не вирішить проблем повністю, каже перевізник. Потрібно ще пару днів, щоб подивитися, як люди користуватимуться транспортом, адже ціна зросла і, можливо, частина пасажирів буде менше користуватися послугами.

— Поки що жодних прогнозів, тариф, що прийняли, тимчасовий — його зробили таким, щоб можна було його допрацювати, — каже перевізник. — Тут ніхто не хоче заробляти на ситуації, ми просто намагаємося утриматися на плаву: сплатити податки, кредити, зарплати, мати чим заправити транспорт. Стараємося економити, де можливо, але вже на чому економити — немає.

Інші рейси допомагають триматися

Олег Гевко, співзасновник і заступник директора ПП «Терн-Вояж», яке обслуговує 14 маршрут, каже, що ситуація плачевна. 

— Тариф зараз становить 20 гривень, але, на мою думку, він відображає падіння фінансової спроможності галузі, — каже Олег Гевко. — Щоб покрити базові витрати, мінімальний тариф має бути 21 грн за «Соціальною картою тернополянина», 23 грн — за електронним проїзним і 25 грн — при оплаті банківською карткою. Це дозволить оплачувати зарплати, сплачувати по 10 тис. грн податків за кожного працівника, та покривати витрати на новий рухомий склад.

За його словами, ПП «Терн‑Вояж» повністю оновило транспорт на маршруті №14: вісім нових автобусів замінили старі, усі транспортні засоби ще у кредиті. 

Він додає, що окрім міських перевезень фірма працює на міжрайонних та міжнародних маршрутах, а також надає екскурсійні послуги. Це ще якось допомагає триматися. Проте в місті ситуація «плачевна», хтось навіть називає її катастрофічною. 

— Піднімати тариф важко, бо витрати великі, а платоспроможність населення низька, — каже Олег Гевко. — Якщо його підняти ще більше, люди не зможуть оплачувати проїзд. Це вже питання виживання підприємства. Може, якщо розблокують поставки нафти, ціна солярки трохи знизиться і це трохи полегшить ситуацію. 

Ситуація, за словами Олега Гевка, залишається критичною, і підприємствам доводиться балансувати між виживанням і доступністю проїзду для мешканців.

Чому мовчать у міськраді

Ми зверталися до міськради за коментарем, де запитували інформацію щодо економічного обгрунтування нових тарифів. Також запитували, чи проводили громадські обговорення щодо підняття тарифів на проїзд у міському транспорті. Наші питання проігнорували. 

Під час дії воєнного стану в Україні кабінет Міністрів не скасовував саму процедуру громадських слухань як таку, але дозволяє адаптувати формат їх проведення — наприклад, у вигляді відеоконференції, щоби забезпечити участь громадян навіть за обмежень, пов’язаних з безпекою та обмеженнями пересування. Це правило не означає те, що громадські слухання взагалі не можуть відбуватися – закони, які передбачають громадську участь у прийнятті рішень, продовжують діяти і під час воєнного стану, але порядок їх проведення може бути змінений із урахуванням безпекових вимог.

Але інформації про подібні заходи на сайті міськради та інших майданчиках органу місцевого самоврядування журналісти не знайшли. 

Тому скерували запит до міськради, де запитали про повну економічну калькуляцію нових тарифів на проїзд, включно зі структурою витрат, розрахунками та рентабельністю перевезень, а також про проведення громадських обговорень. Крім того, просили надати інформацію про врахування умов конкурсів на перевезення та погодження тарифів із Антимонопольним комітетом чи іншими уповноваженими органами. Щойно отримаємо відповідь — опублікуємо її.

Стежте за новинами Тернополя у Telegram.